про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
25 червня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/3843/13-а
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Електромотор" до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області Державної інспекції України з питань праці про визнання протиправним та скасування акту в частині,
21 червня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Електромотор" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області Державної інспекції України з питань праці про визнання протиправним та скасування акту перевірки щодо додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування від 28 травня 2013 року №16-0126/199 в частині порушення статті 32 КЗпП України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як визначено у пункті 1 частини першої статті 3 зазначеного Кодексу, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 17 цього ж Кодексу визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначення правовий акт індивідуальної дії, застосоване у статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно розуміти як прийнятий суб'єктом владних повноважень у межах компетенції та за встановленою процедурою офіційний письмовий документ у формі рішення, що має персональний характер (стосується прав, інтересів та обов'язків конкретної особи), вичерпується одноразовим застосуванням.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603 /далі Порядок/, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці /далі - Інспектор/.
Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" /пункт 3 Порядку/.
Згідно пункту 7 Порядку, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
Пунктом 8 Порядку визначено, що рішення Інспектора може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.
Обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії є створення ним юридичних наслідків у формі прав, обов'язків їх зміни чи припинення. Оскаржуваний акт перевірки не тягне за собою жодних обов'язкових до виконання приписів для Публічного акціонерного товариства "Електромотор".
Державний контроль за додержанням законодавства про працю реалізується Інспекцією через проведення різного виду перевірок, які повинні забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства. Результати перевірки викладаються в акті.
Отже, висновки Акту перевірки суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Складання Акту первірки є процесом реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Сам по собі Акт не тягне за собою будь-яких правових наслідків для особи.
Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як - то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для позивача права чи інтересу.
Акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки дотриманням вимог законодавства про працю і є носієм інформації встановлені під час перевірки обставини посадовою особою Інспекцією.
Згідно роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 26 січня 2000 року №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК, а у разі помилкового прийняття позову - припинити провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 80 ГПК.
Враховуючи викладене, Акт перевірки, складений Інспекцією, у розумінні пункту 1 частини першої статті 3, частини другої статті 2, пункту 1 частини другої статті 17 КАС України не є нормативно - правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та не створює обов'язків для Публічного акціонерного товариства "Електромотор".
Акт перевірки є службовим документом Інспекції, який підтверджує сам факт проведення перевірки, а також містить встановлені у ході проведення перевірки ті чи інші обставини та факти, що виключає розгляд вимог про скасування таких актів у порядку адміністративного судочинства.
Висновки контролюючого органу, викладені в Акті перевірки, мають юридичне значення лише після того, як вони будуть втілені у рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу, - приписі.
Саме припис, як акт індивідуальної дії несе правові наслідки для суб'єкта господарювання, має вплив на його права та обов'язки, а тому може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно пункту 3 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Електромотор" до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області Державної інспекції України з питань праці про визнання протиправним та скасування акту в частині.
Повернути Публічному акціонерному товариству "Електромотор" з Державного бюджету України сплачену згідно платіжного доручення від 21 червня 2013 року №2312 суму судового збору в розмірі 34,41 грн. /тридцять чотири гривні сорок одна копійка/.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Петрова