донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.06.2013р. справа №908/633/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддівСклярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача:Орловський С.О. довіреність №б/н від 11.03.2013р.
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргиПриватного підприємства фірми «ГРИГ», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від04.04.2013р. (повний текст рішення складено та підписано 09.04.2013р.)
по справі№908/633/13-г (суддя: Серкіз В.Г.)
за позовом:Приватного підприємства фірми «ГРИГ», м. Запоріжжя
до відповідача:Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
проскасування рішення Запорізької міської ради від 28.11.2012р. №79 «Про задоволення протесту прокуратури м.Запоріжжя від 14.09.2012р. №146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 №95/2 про надання дозволу приватному підприємству фірмі «Григ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Прибрежній автомагістралі (в районі бул. Шевченко,76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу», визнавши за Приватним підприємством фірмою «ГРИГ» право на отримання в користування на умовах договору оренди в порядку, визначеному ст.123 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів, земельної ділянки площею 0,0600га по Прибрежній автомагістралі (в районі бул.Шевченко,76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу
Приватне підприємство фірма «ГРИГ», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про скасування рішення Запорізької міської ради від 28.11.2012р. №79 «Про задоволення протесту прокуратури м.Запоріжжя від 14.09.2012р. №146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 №95/2 про надання дозволу приватному підприємству фірмі «Григ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Прибрежній автомагістралі (в районі бул. Шевченко,76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу», визнавши за Приватним підприємством фірмою «ГРИГ» право на отримання в користування на умовах договору оренди в порядку, визначеному ст.123 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів, земельної ділянки площею 0,0600га по Прибрежній автомагістралі (в районі бул.Шевченко,76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу.
Рішенням господарського суду Запорізької області по справі №908/633/13-г від 04.04.2013р., повний текст якого підписано 09.04.2013р. (суддя Серкіз В.Г.) в задоволені позову було відмовлено. Рішення обґрунтовано недоведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство фірма «ГРИГ» м. Запоріжжя звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права , без врахування фактичних обставин справи. Нормативно апеляційна скарга обгрунтована приписами ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, ч.2 ст.19 Конституції України.
18.06.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Запорізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні (26.06.2013р.) представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався.
Згідно до приписів статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторони було повідомлено належним чином.
Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р., 29.05.2013р. явка сторін не булав визнана обов'язковою.
Апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 ГПК України переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи викладене та приписи ст.101 ГПК України судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників відповідача.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням сімнадцятої сесії Запорізької міської ради шостого скликання від 27.12.2011 № 95/2 приватному підприємству фірмі «ГРИГ» ( позивач ) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0600 га по Прибережній автомагістралі ( в районі бул. Шевченко, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу.
Прокуратурою міста Запоріжжя було проведено перевірку законності прийняття Запорізькою міською радою вищезазначеного рішення. Під час перевірки встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без проведення земельних торгів. Прокуратурою зроблено висновок, що рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011р. №95/2 є незаконним та підлягає скасуванню.
18.09.2012р. на адресу виконкому Запорізької міської ради надійшов протест прокуратури міста Запоріжжя від 14.09.2012р. №146-5840 вих.12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 № 95/2.
Рішенням двадцять восьмої сесії Запорізької міської ради шостого скликання №79 від 28.11.2012р. задоволено протест прокуратури м. Запоріжжя від 14.09.2012 № 146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 № 95/2 «Про надання дозволу приватному підприємству фірмі «ГРИГ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0600 га по Прибережній автомагістралі ( в районі бул. Шевченко, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу» та скасовано зазначене рішення.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Як зазначалося вище, у задоволені позову було відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволені позову суд прийшов до висновку, що спірне рішення є законодавчо обгрунтованим, оскільки рішення Запорізької міської ради №95/2 від 27.12.2011, яким було надано фірмі «ГРИГ» дозвіл на розроблення в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення вільної земельної ділянки площею 0,0600га по Прибережній автомагістралі (в районі бульвара Шевченко, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу є таким, що прийнято в порушення норм чинного законодавства.
Проте, судова колегія не повністю погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Рішення Запорізької міської ради шостого скликання двадцять восьмої сесії за № 79 від 28.11.2012 р. «Про задоволення протесту прокуратури м. Запоріжжя від 14.09.2012р. №146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 № 95/2 « Про надання дозволу приватному підприємству фірмі «Григ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Прибережній автомагістралі (в районі бул. Шевченка, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу - за своєю правовою суттю є актом ненормативного характеру.
Позивач просить суд скасувати зазначене рішення з підстав його незаконності. Зазначена позовна вимога є тотожною позовній вимозі про визнання зазначеного рішення недійсним.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/ або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволенню позову.
Судова колегія вважає, що при прийнятті спірного рішення рада не дотрималася положень ст.19 Конституції України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», згідно яких, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законами України визнаються незаконними в судовому порядку.
У абзаці 5 та 6 п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25 частини чотирнадцятої статті 46, частини першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплений принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 47 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, судова колегія вважає, що спірне рішення прийняте без врахування вказаних положень Конституції України, воно порушує охоронювані законом права позивача та в односторонньому порядку позбавило його права на захист своїх інтересів.
Доводи відповідача відносно того, що орган місцевого самоврядування не позбавлений права за власною ініціативою або за ініціативою інших заінтересованих сторін змінити чи скасувати свої рішення, судовою колегією не приймаються, оскільки таке право органу місцевого самоврядування стосується, перш за все, прийнятих ним правових актів, яким рішення Запорізької міської ради за № 95/2 від 27.12.2011, не являється ( акт індивідуальної дії є ненормативних актом), і крім того, за умови, що на підставі цих рішень не виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав конкретної особи.
З огляду на наведене, позовні вимоги позивача про скасування (визнання недійсним) рішення Запорізької міської ради шостого скликання двадцять восьмої сесії за №79 від 28.11.2012р. «Про задоволення протесту прокуратури м. Запоріжжя від 14.09.2012р. №146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 № 95/2 « Про надання дозволу Приватному підприємству фірмі «ГРИГ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Прибережній автомагістралі ( в районі бул. Шевченка, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, є такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про визнання за позивачем права на отримання в користування на умовах договору оренди в порядку, визначеному ст.123 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів, земельної ділянки площею 0,0600 га по Прибережній автомагістралі ( в районі бул. Шевченко, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, то вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України.
Частина друга ст.134 Земельного кодексу України передбачає, що не підлягають продажу на конкурентних засадах ( земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала.
Як встановлено місцевим господарським судом, в користуванні позивача на підставі рішення Запорізької міської ради від 26.08.1999 р. № 423/27 та договору оренди від 16.08.2000 р. перебувала земельна ділянка площею 0,0300га, розташована по Прибережній автомагістралі в районі вул. Тбіліської. Рішенням Запорізької міської ради від 01.08.2005р. № 40 припинено право користування ПП фірми «ГРИГ» вказаною земельною ділянкою у зв'язку із будівництва 1 черги автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя.
Позивач (заявник апеляційної скарги) наполягає, що спірна земельна ділянка була надана замість вилученої земельної ділянки по Прибережній автомагістралі в районі вул. Тбіліської у зв'язку з чим, на підставі приписів ч.2 ст.124, ч.22 ст.134 ЗК України земельна ділянка повинна надаватися без проведення прилюдних торгів.
Як зазначалося вище, приписами ч.2 ст.134 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка, що надається замість вилученої або примусово відчуженої не підлягають продажу на земельних торгах.
В той же час, позивач не був власником земельної ділянки площею 0,0300га розташованої по Прибережній автомагістралі в районі вул. Тбіліській, а тому послання на приписи ч.2 ст.124 та ч.2 ст.134 Земельного кодексу України є безпідставними.
Крім того, з тексту відзиву Запорізької міської ради на апеляційну скаргу вбачається, що остання не заперечує право позивача на отримання земельної ділянки та не скасовувала свого рішення від 01.08.2005р. № 40, яким, згідно п.9 додатку до вказаного рішення, передбачено, що умовами припинення права користування земельною ділянкою є розташування об'єкта поза зоною будівництва в тому ж районі.
Судова колегія також зазначає, що у зазначеному вище рішенні, не визначено взагалі розмір земельної ділянки, яка буде надана позивачу. А тому ствердження позивача, що він має право на отримання в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів саме площею 0,0600га, в той час, як він орендував земельну ділянку лише площею 0,0300га (договір оренди від 16.08.2000р.) є безпідставним та не грунтується на приписах діючого законодавства.
З огляду на наведене, позовні вимоги щодо визнання за позивачем права на отримання в користування на умовах договору оренди в порядку, визначеному ст. 123 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів, земельної ділянки площею 0,0600га по Прибережній автомагістралі ( в районі бул. Шевченко, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу є такими, що не підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому відповідно до приписів ст.104 ГПК України, рішення по справі в частині відмови у задоволені позовних вимог про скасування (визнання недійсним) рішення Запорізької міської ради шостого скликання двадцять восьмої сесії за №79 від 28.11.2012р. «Про задоволення протесту прокуратури м. Запоріжжя від 14.09.2012р. № 146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 №95/2 «Про надання дозволу приватному підприємству фірмі «ГРИГ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Прибережній автомагістралі (в районі бул. Шевченка, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу - підлягає скасуванню, а апеляційна скарга в цій частині - задоволенню.
В іншій частині рішення по справі залишається без змін.
Судові витрати покласти на обидві сторони, пропорційно задоволених вимог.
Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «ГРИГ» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.04.2013р., повний текст якого підписано 09.04.2013р. по справі №908/633/13-г - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.04.2013р., повний текст якого підписано 09.04.2013р. по справі №908/633/13-г скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про скасування (визнання недійсним) рішення Запорізької міської ради шостого скликання двадцять восьмої сесії за №79 від 28.11.2012р. «Про задоволення протесту прокуратури м. Запоріжжя від 14.09.2012р. №146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 №95/2 «Про надання дозволу Приватному підприємству фірмі «ГРИГ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Прибережній автомагістралі (в районі бул. Шевченка, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу.
Позовні вимоги Приватного підприємства «ГРИГ» м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про скасування (визнання недійсним) рішення Запорізької міської ради шостого скликання двадцять восьмої сесії за №79 від 28.11.2012р. «Про задоволення протесту прокуратури м. Запоріжжя від 14.09.2012р. №146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 №95/2 «Про надання дозволу приватному підприємству фірмі «ГРИГ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Прибережній автомагістралі (в районі бул. Шевченка, 76) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу - задовольнити.
Визнати недійсним рішення Запорізької міської ради від 28.11.2012 №79 «Про задоволення протесту прокуратури м. Запоріжжя від 14.09.2012 №146-5840вих12 на рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 № 95/2 «Про надання дозволу приватному підприємству «ГРИГ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0600га по Прибережній автомагістралі ( в районі бул. Шевченко, 76) для розташування спортивно- оздоровчого комплексу.
В іншій частині рішення по справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: О.І. Склярук
Судді: К.В. Богатир
Н.М. Дучал
Надруковано 5 примірників: 1- позивачу; 1- відповідачу; 1-до справи; 1- ГСЗО; 1 - ДАГС