донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.06.2013 р. справа №913/143/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Гриньовій О.В.
від прокурора:Бекіров Р.З. - за посвідченням № 012556 від 02.11.11 р.
від позивача:Косовиць К.М. - за дов. № 220/767/д від 28.11.12 р.
від відповідача:Піунова А.Р. - за дов. № 66 від 21.11.12 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуХімічного казенного об'єднання ім. Г.П. Петровського, м. Красний Луч Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від25.03.2013 року
у справі№ 913/143/13-г (суддя Василенко Т.А.)
за позовомЗаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
до відповідача Хімічного казенного об'єднання ім. Г.П. Петровського, м. Красний Луч Луганської області
простягнення 791 714 грн. 42 коп.
У 2013 році Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Хімічного казенного об'єднання ім. Г.П. Петровського, м. Красний Луч Луганської області про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 791 714 грн. 42 коп. за невиконання умов Додаткової угоди № 274/3 від 17.12.2010 року до Державного контракту з оборонного замовлення № 229/Д/10 від 20.09.2004 р.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.03.13 р. позов Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, - Міністерства оборони України до Хімічного казенного об'єднання ім. Г.П. Петровського було задоволено. Стягнуто з Хімічного казенного об'єднання ім. Г.П. Петровського на користь Міністерства оборони України, м. Київ 735 163 грн. 39 коп. пені та 56 551 грн. 03 коп. штрафу.
Відповідач, Хімічне казенне об'єднання ім. Г.П. Петровського, м. Красний Луч Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 25.03.13 року по справі № 913/143/13-г скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю через безпідставність.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні прокурор та представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 913/143/13-г та наданих прокурором і представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Міністерством оборони України та Хімічним казенним об'єднанням ім. Г.П. Петровського було укладено державний контракт від 20.09.2004 р. № 229/Д/10, за умовами якого позивач замовляє, а відповідач, маючи відповідний дозвіл, зобов'язується з дотриманням необхідних заходів безпеки виконати роботи, з "утилізації пострілів до реактивних систем залпового вогню", непридатних для подальшого використання і зберігання (п. 1.1 контракту).
Строк дії Контракту у редакції Додаткової угоди № 2 від 29.12.2004 р. встановлений до 10.03.2005 року.
Етапи, терміни виконання робіт відповідачем визначаються календарним планом робіт (п. 2.2 контракту).
Робота, яка виконана відповідачем і прийнята позивачем, підтверджується оформленням Актів прийому-здачі виконаних робіт (п. 3.1. контракту).
Відповідно до п. 3.2. Контракту, позивач зобов'язаний протягом місяця після підписання Акту прийому-здачі етапу робіт, організувати вилучення з території відповідача елементів, що утворились внаслідок виконання робіт (крім балістичних порохів, які відповідач зберігає за власний рахунок до прийняття рішення щодо їх подальшої утилізації).
Вартість робіт з утилізації виробів М21ОФ складає 4 999 896,00 грн. (п. 4.1. контракту).
Відповідно до п. 4.4. Контракту у редакції Додаткової угоди № 2 від 29.12.2004 р., позивач здійснює попередню оплату робіт за Контрактом на підставі рахунку на попередню оплату у розмірі до 100% вартості робіт за Контрактом. Термін виконання робіт встановлений до 0.03.2005 р., згідно з рішенням Міністра оборони України від 30.11.2004 р.
Позивачем 19.11.2004 р. та 10.12.2004 р. на виконання умов контракту було сплачено відповідачу передоплату в розмірі 100% вартості робіт - 4 999 896 грн. 00 коп., про перерахування яких Головним управлінням Державного казначейства України було поставлено відмітки на Контракті.
Відповідачем було виконано роботи з утилізації, передбачені п. 1.1. Контракту, по 1-му етапу - в повному обсязі (10 000 штук) та по 2-му етапу - частково (42 065 штук), про що сторонами було складено Акти прийому-здачі виконаних робіт № 1 від 29.12.2004 р. та № 2 від 04.04.2005 р. відповідно, на загальну суму 4 192 024 грн. 14 коп.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за Контрактом в повному обсязі, позивач у 2006 році звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за невиконані роботи та штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.06.2006 р. у справі № 15/10, яке набрало законної сили в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі, у зв'язку з тим, що позивачем не були виконані умови п.п. 3.2, 3.3 Контракту.
На виконання вищевказаного рішення, позивачем було вилучено у відповідача продукти утилізації, що підтверджується Актом прийому-передачі від 22.12.2008 р. та нарядом № 274/3/Д/50.
Листом № 274/3/315 від 25.02.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати умови Контракту за другим етапом або повернути передоплату в розмірі 807 871 грн. 86 коп.
Відповідач листом 1245/юр від 21.04.2009 р. вимогу позивача відхилив з посиланням на виконання усіх зобов'язань за договором та відсутність заборгованості, а також на сплив строку дії договору.
Позивач з доводами відповідача не погодився та звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача виконати обов'язок з утилізації 13 935 пострілів до реактивних систем залпового вогню, непридатних для подальшого використання і зберігання (Вироби М-21 ОФ) відповідно до умов Державного контракту з оборонного замовлення № 229/Д/10 від 20.09.2004 р.
Рішенням господарського суду Луганської області від 08.02.2010 р. у справі № 7/291пд, яке набрало законної сили, відповідача було зобов'язано виконати на користь Міноборони України обов'язок з утилізації 13 935 пострілів до реактивних систем залпового вогню, непридатних для подальшого використання та зберігання.
На виконання вказаного рішення сторонами було укладено додаткову угоду № 274/3 від 17.12.2010 р. до Контракту, за умовами якої відповідач зобов'язався своїми силами і засобами виконати утилізацію реактивних снарядів калібру 122 мм за номенклатурою та обсягами, які визначені в специфікації (додаток № 1 до додаткової угоди) згідно з умовами контракту.
Термін виконання утилізації боєприпасів зазначений в календарному плані виконання утилізації непридатних для подальшого використання і зберігання та надлишкових боєприпасів і встановлений до 31.12.2011 р. (додаток № 2 до додаткової угоди).
Згідно п. 5.1 Контракту за порушення строків виконання зобов'язань встановлених календарним планом з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. У разі одержання виконавцем попередньої оплати пеня стягується у розмірі 0,5 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення.
Пунктом 5.2 Контракту встановлена відповідальність за прострочення кінцевого строку виконання робіт - з виконавця стягується штраф в розмірі 7% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання.
Оскільки відповідачем роботи з утилізації 13 935 пострілів у встановлений строк не виконані, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені в сумі 735 163 грн. 39 коп. за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. та штрафу в сумі 56 551 грн. 03 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконані своєчасно та в повному обсязі ані умови контракту з додатковими угодами, додатками до них, ані рішення господарського суду Луганської області від 08.02.2010 року по справі №7/291пд і до цього часу не повернуто суму отриманої попередньої оплати. Тому позивачем правомірно нараховані штрафні санкції за прострочку виконання відповідачем його зобов'язань щодо дотримання строку утилізації снарядів до 31.12.2011 року, який встановлено календарним графіком, узгодженим сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, в додатку до додаткової угоди №274/3 від 17.12.2010 р., у вигляді штрафу в сумі 56 551 грн. 03 коп. за п.5.2 контракту в розмірі 7% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, та пені в сумі 735 163 грн. 39 коп. за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. за п.5.1 контракту.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги позивача у повному обсязі та правомірно стягнуто з Хімічного казенного об'єднання ім. Г.П. Петровського, м. Красний Луч Луганської області на користь Міністерства оборони України, м. Київ 735 163 грн. 39 коп. пені та 56 551 грн. 03 коп. штрафу, оскільки в контракті сторони передбачили обов'язок відповідача як виконати роботи в обумовлені строки, так і застосування штрафних санкцій за прострочення виконання робіт.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, розглянуті та відхилені ствердження відповідача щодо закінчення строку дії контракту, оскільки додаткова угода № 274/3 від 17.12.2010 р. з додатками була укладена сторонами на виконання рішення суду, що набрало законної сили, яким було зобов'язано відповідача виконати умови контракту № 229/Д/10 від 20.09.2004 року. Тому строк такого виконання був встановлений сторонами саме в додатку №2 до додаткової угоди № 274/3 від 17.12.2010 р. до Державного контракту №229/Д/10 від 20.09.2004 року, за умовами якого сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень узгодили штрафні санкції за прострочку виконання відповідачем його договірних зобов'язань. Тому відхилені і доводи відповідача щодо нібито наявності прострочки кредитора, оскільки в такому випаду він повинен був повернути суму попередньої оплати у випадку нібито неможливості виконання умови контракту.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2013 року по справі № 913/143/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Хімічного казенного об'єднання ім. Г.П. Петровського, м. Красний Луч Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2013 р. у справі № 913/143/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 25.03.2013 р. у справі № 913/143/13-г - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 7 прим:
1 - у справу;
2,3 - позивачу;
4 - відповідачу;
5 - Облпрокурору;
6 - ДАГС;
7- ГС Луг. обл.
Борисова К.О.