донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.06.2013 р. справа №905/1485/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Гриньовій О.В.
від позивача:Лучко С.О. - за дов. № 1 від 21.02.13 р.
від відповідача:не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від27.03.2013 року
у справі№ 905/1485/13-г (суддя Стукаленко К.І.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮжСтанкоМаш», м. Павлоград Дніпропетровської області
до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області
простягнення 254 195 грн. 73 коп.
У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮжСтанкоМаш", м. Павлоград Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області про стягнення 254 195 грн. 73 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.13 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮжСтанкоМаш", м. Павлоград Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області були задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮжСтанкоМаш", м. Павлоград Дніпропетровської області заборгованість за договором підряду № 320 від 11.02.2011 р. у сумі 238 000 грн., 3% річних у розмірі 7 025 грн. 93 коп., пеню у сумі 4 503 грн. 14 коп. Відмовлено у стягненні 3% річних у сумі 3 223 грн. 51 коп., інфляційних втрат у сумі 1 406 грн. 64 коп. та пені у сумі 36 грн. 51 коп.
Відповідач з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 27.03.13 року скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮжСтанкоМаш", м. Павлоград Дніпропетровської області у стягненні з Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області 3% річних у розмірі 7025 грн. 93 коп. та пені у розмірі 4 503 грн. 14 коп.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої заперечення щодо апеляційної скарги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, якими просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 29.04.13 р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 25.04.13 р. Відповідач про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 25.04.2013 року не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/1485/13-г та наданих представником позивача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮжСтанкоМаш", м. Павлоград Дніпропетровської області та Відкритим акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області був укладений договір підряду № 320 від 11.02.2011 р., за умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик, своїми силами та механізмами, зі своїх матеріалів виконати роботи з капітального ремонту повздовжно-фрезерного верстату моделі 6М610Ф11 відповідно до кошторису за завданням замовника, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи в порядку та в строки, визначені договором (п.1.1 договору).
Капітальний ремонт проводиться за етапами згідно з календарним планом (додаток №2) на території підрядника (п.п. 1.2, 1.4 договору).
Вартість робіт становить 1 190 000 грн. (п. 2.1 договору), що співпадає з вартістю, вказаною у кошторисі (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору.
Оплата проводиться поетапно відповідно до п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди № 5 до договору від 17.12.2011 р., а саме:
перший етап: 20% вартості робіт за договором у сумі 238 000 грн. впродовж 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних демонтажних робіт та акту приймання-передачі виконаних робіт з проектування конструкторської документації для нових гідравлічних і електричних схем;
другий етап: 30% вартості робіт за договором у сумі 357 000 грн. впродовж 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт з капітального ремонту верстату та проведення приймально-здавальних випробувань в присутності представників замовника на території підрядника;
третій етап: 50% вартості робіт за договором у сумі 595 000 грн. впродовж 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт після проведення монтажних, пусконалагоджувальних робіт і здачі верстату замовнику на території замовника.
Також сторонами був погоджений календарний план виконання робіт за договором (додаток № 2) в редакції додаткової угоди № 5 до договору від 17.12.2011 р., в якому передбачений той же самий порядок оплати.
Пунктом 13.2 договору передбачено, що договір є чинним з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання.
Позивач, на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором, виконав перший етап робіт, що підтверджується:
актом приймання виконаних робіт від 10.03.2011 р. (демонтаж верстату моделі 6М610Ф11) на суму 119 000 грн.;
актом приймання виконаних робіт від 01.02.2012 р. (проектування конструкторської документації для нових гідравлічних та електричних схем) на суму 119 000 грн. Всього сума виконаних робіт становить 238 000 грн.
Дані акти приймання виконаних робіт підписані сторонами належним чином, в добровільному порядку, без зауважень, підписи уповноважених осіб підприємств скріплені їх печатками.
Відповідач оплату виконаних робіт у передбачені договором строки впродовж 30 календарних днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт з демонтажу верстату та робіт з проектування конструкторської документації (п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 17.12.2011 р.) не здійснив.
Тому позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства " Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області заборгованості за договором підряду № 320 від 11.02.2011 р. у сумі 238 000 грн., інфляційних втрат у сумі 1 406 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 10 249 грн. 44 коп. та пені у сумі 4 539 грн. 65 коп., всього 254 195 грн. 73 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно норм ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, виконав перший етап робіт, що підтверджується актами приймання-передачі, однак відповідач, у передбачені умовами договору строки виконані роботи не оплатив.
Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за виконані роботи, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 238 000 грн.
Також позивач, звертаючись до суду із позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 6 728 грн. 64 коп. за період з 10.04.2011 р. по 25.02.2013 р. (виходячи з вартості робіт з демонтажу верстату у сумі 119 000 грн.), та 3% річних у сумі 3 520 грн. 80 коп. - за період з 03.04.2012 р. по 25.02.2013 р. (виходячи з вартості робіт з проектування конструкторської документації у сумі 119 000 грн.) та інфляційні втрати у сумі 1 406 грн. 64 коп. за період з квітня 2011 р. по лютий 2013 р.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь тільки 3% річних за період з 03.03.2012 р. по 25.02.2013 р. за прострочення відповідачем сплати вартості робіт у сумі 238 000 грн. за перший етап у сумі 7 025 грн. 93 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з відмовою у стягненні нарахованих позивачем інфляційних та частини 3% річних у зв'язку з невірним визначенням позивачем початку прострочки виконання відповідачем його грошового договірного зобов'язання.
При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню відповідно до п. 10.5 договору за період з 03.03.2012 р. по 03.09.2012 р. в сумі 4 539 грн. 65 коп.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 10.5 договору № 320 від 11.02.2011 року передбачено, що у випадку порушення строків кінцевого розрахунку за виконані роботи, замовник сплачує неустойку у розмірі облікової ставки Національного банку України, чинної у період, за який сплачується пеня, за кожен день затримки платежу.
Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню лише у розмірі 4 503 грн. 14 коп. за період з 03.03.2012 р. по 03.09.2012 р. з відмовою в іншій частині в зв'язку з невірним розрахунком позивача.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮжСтанкоМаш", м. Павлоград Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮжСтанкоМаш", м. Павлоград Дніпропетровської області заборгованість за договором підряду № 320 від 11.02.2011 р. у сумі 238 000 грн., 3% річних у розмірі 7 025 грн. 93 коп., пеню у сумі 4 503 грн. 14 коп.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 року по справі № 905/1485/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машино-будівний завод", м. Дружківка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 р. у справі № 905/1485/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013 р. у справі № 905/1485/13-г - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:1 - у справу;2 - позивачу;3 - відповідачу;4 - ДАГС;5- ГС Дон. обл.Борисова К.О.