25.06.13 р. Справа № 914/1411/13
Позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто», м. Львів
до відповідача: Підприємства «Спецбуд-УТОГ», м. Львів
про: стягнення 35 590,36 грн.,
Суддя О. Долінська При секретарі М.Мариняк
За участю представників:
позивача:Стасів А.Р. - дов. №б/н від 14.05.2013 р., Величко Р.А. - дов. б/н від 28.03.2013 р.
відповідача : Шпирка Н.В. - дов. від 06.05.2013 р.
Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто» до Підприємства «Спецбуд-УТОГ» про стягнення 35 590,36 грн. Ухвалою від 11.04.2012р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.05.2013 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов укладеного Договору оренди № 01-08/12 від 01.08.2012 р., не здійснив оплату за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у сумі 35 590,36 грн., в тому числі 32 000,10 грн. - основна заборгованість, 496,31 грн. - 3% річних, 3 093,95 грн. - пені.
Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.06.2013 р. продовжувався строк розгляду даної справи з 11.06.2013 р. на 15 календарних днів.
В судове засідання 25.06.2013 р. представники позивача з'явились, позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, подав заяву (вх. №23300/13 від 18.06.2013 р.), в якій просить внести виправлення до позовної заяви у даній справі, так як при поданні позовної заяви помилково вказано ним ЄДРПОУ відповідача 32181428 та просить вважати правильним код ЄДРПОУ відповідача - 3205945.
Також в зв'язку з цим через канцелярію суду 25.06.2013 р. представник Стасів А.Р. подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх.. 24223/13 від 25.06.2012 р.) в якій просить стягнути з відповідача на його користь 32 000,10 грн. - основної заборгованості, 496,29 грн. - 3% річних та 3 093,95 грн. пені та правильно вказав код ЄДРПОУ відповідача.
В судове засідання 25.06.2013 р. представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не подав, у визначеному законом порядку проти позову не заперечив.
Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
В судовому засіданні 25.06.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.
Між сторонами у справі укладено Договір оренди № 01-08/12 від 01.08.2012 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору, Орендодавець (відповідач у справі) зобов'язується передати Орендареві (позивач у справі) в строкове, платне користування кран баштовий КБ-403 «А», заводський номер 1071 (надалі іменується «кран»).
Відповідно до п. 1.2. вказаного Договору, Орендар зобов'язується прийняти названий кран в тимчасове користування та використовувати його для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті житловий будинок по вул. Повітряна 10, с. Солонка (військове містечко Липники) Пустомитівського району, Львівської області.
Як вбачається з розділу 3. Договору, домовились про наступне. Розмір місячної орендної плати за цим Договором з урахуванням її індексації становить: кран баштовий КБ-403 «А», заводський номер 1071-16 000, грн. в тому числі ПДВ. Орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Орендодавця в такий строк: не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем. Розмір, форма, порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за цим Договором можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, яка оформлюється додатковою угодою Сторін.
Позивачем надано відповідачу послуги, однак відповідачем вони оплачені частково.
Згідно умов Договору позивачем (виконавець) були виконані для відповідача послуги за період: серпень 2013 р. на суму 13 416,35 грн. в тому числі ПДВ, за вересень 2013 р. на суму 16 000,00 грн. в тому числі ПДВ та за жовтень 2013 р. на суму 16 000,00 грн. в тому числі ПДВ. Факт надання робіт, послуг з оренди крана баштового КБ-403А на вказані суми підтверджується підписаними сторонами скріпленими печатками сторін актами надання послуг: №106 від 31.08.2012 р. на суму 13 413,35 грн. в т.ч. ПДВ №136 від 30.09.2012 р. на суму 16 000,00 грн. в т.ч. ПДВ та №152 від 31.10.2012 р. на суму 16 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.
За умовами договору, відповідач повинен був здійснити оплату за надані послуги згідно п.3.2. Договору про надання послуг №01-08/12 від 01.08.2012 р. в строк:
- Згідно акту надання послуг 106 від 31.08.2012 р. до 11.09.2012 р.;
- Згідно акту надання послуг №136 від 30.09.2012 р. до 11.10.2012 р.;
- Згідно акту надання послуг №152 від 31.10.2012 р. до 11.11.2012 р.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено оплату по даному договору тільки за серпень 2012 р. в сумі 13 416,25 грн. (платіжне доручення №579 від 30.08.2012 р. на суму 7 00,00 грн. та платіжне доручення №585 від 31.08.2012 р. на суму 6 416,25 грн.). Ця оплата проведена своєчасно. Отже непогашена заборгованість відповідача перед позивачем по акту надання послуг №106 від 31.08.2012 р. складає 10 коп. (13 416,35 грн. - 13416,25 грн.) Суму заборгованості 32 000,00 грн. по актах про надання послуг №136 від 30.09.2012 р. та №152 від 31.10.2012 р. відповідач позивачу не оплатив по час розгляду справи в суді, про що ствердили представники сторін в судовому засіданні, доказів оплати такої суми сторони не подали.
Таким чином на даний час основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 000,10 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 13.11.2012 р.(10 коп. +16 000,00 грн. +16 000,00 грн.), що є в матеріалах справи. Більше розрахунки між сторонами не проводились з того часу, що стверджують представники сторін в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, виходячи з норм даної статті, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 526 ЦК України, Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України та ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 3. Договору, розмір місячної орендної плати за цим Договором з урахуванням її індексації становить: кран баштовий КБ-403 «А», заводський номер 1071-16 000, грн. в тому числі ПДВ. Орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Орендодавця в такий строк: не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем. Розмір, форма, порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за цим Договором можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін, яка оформлюється додатковою угодою Сторін.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 32 000,10 грн. основної заборгованості за надані послуги є обгрунтованими, доведені зібраними по справі матеріалами та підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 4.6. Договору, за прострочення у внесенні орендодавцю орендної плати, за кожний день прострочення відповідного платежу, на письмову вимогу орендодавця орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.
Суд, здійснивши перерахунок пені вважає, що в частині стягнення 983,27 грн. пені слід відмовити,так як така неправомірно нарахована останнім по акту №106 від 31.08.2012 р., по якому оплата відповідачем проведена своєчасно. Вимоги в частині стягнення пені в сумі 2110,68 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення щодо нарахування по неоплачених актах надання послуг за вересень і жовтень 2012 р. з врахуванням 10 коп., заборгованості по акту за серпень 2012 р. виходячи з позовних вимог.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перерахунок 3 % річних вважає що в задоволенні вимоги в частині стягнення суми 32,41 грн. слід відмовити, так як такі неправомірно нараховано позивачем по акту №106 від 31.08.2012 р., по якому оплата відповідачем проведена своєчасно (крім 10 коп.). В частині стягнення 3% річних в сумі 316,94 грн., то вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню щодо нарахування їх по неоплачених актах наданими за вересень і жовтень 2012 р. з врахуванням неоплачених 10 коп. по акту за серпень 2012 р. виходячи з позовних вимог.
Суд бере до уваги те, що відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, письмово відзив не подав, не спростував жодним чином позовні вимоги, в усному порядку визнав позовні вимоги, , вимог ухвал суду не виконав, підписаного акту звірки, який позивач йому направив на вимогу суду не підписав і не подав суду.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» суд зазначає, що частиною 2 ст. 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи являється відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялась від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася, то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.
Таким чином з відповідача підлягає до стягнення сума 1 720,50 грн. в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору, відповідно до розміру задоволених позовних вимог, так як даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 , Господарського процесуального кодексу України ст.ст. 174, 202 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 629, 625 ЦК України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємства «Спецбуд - УТОГ» (адреса: вул. Кониського, 1, м. Львів, 79005; ідентифікаційний код 32052945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто» (адреса: вул. Городоцька, 367/2, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 35774976) 32 000,10 грн. основного боргу, 2 110,68 грн. - пені, 316,94 грн. - 3% річних та 1 720,50 грн. судового збору.
2. В частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 983,27 грн. та 3 % річних в сумі 32,41 грн. відмовити.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 27.06.2013 р.
Суддя Долінська О.З.