Іменем України
20 червня 2013 р. Справа №801/5023/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Проніні Є.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Начальника Феодосійського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби в АР Крим
Феодосійського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби в АР Крим
про визнання відмови незаконною та спонукання д о виконання певних дій.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .
від відповідачів - не з'явились.
Суть спору: ОСОБА_1 ( далі позивач ) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом , в якому просив визнати незаконною та недійсною відмову Начальника Феодосійського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби в АР Крим (далі відповідач) у знятті його з реєстраційного обліку за місцем проживання , спонукати відповідача зняти позивача з реєстраційного обліку за адресою : АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що позивач, будучи офіцером Збройних сил РФ, надіслав відповідачу заяву про зняття його з реєстраційного обліку, за результатами розгляду якої отримав безпідставну відмову у вчиненні таких дій.
У судовому засіданні , яке відбулось 30.05.2013 р. ,позивач наполягав на задоволенні позову, відповідач явку свого представників не забезпечив про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Суд ,керуючись ст.52 КАС України , ухвалою від 30.05.2013 р. залучив до участі у справі в якості другого відповідача Феодосійський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби в АР Крим (далі Відділ).
У судове засідання 20.06.2013 р. відповідачі явку своїх представників не забезпечили, про день та час його проведення були сповіщенні належним чином, від відповідача 01.06.2013р. надійшли пояснення на позов, в яких заявлено про розгляд справи на підставі залучених до неї документів, позивач наполягав на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві, вважав можливим розглянути справу на підставі залучених до неї документів.
Суд, вислухавши думку позивача, приймаючи до уваги обізнаність учасників процесу про день та час проведення судового засідання, відсутність клопотань про його відкладення , керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, врегульовані Законом України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У ст. 7 цього Закону зазначено,що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
заяви особи або її законного представника;
судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
свідоцтва про смерть;
паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
інших документів, які свідчать про припинення:
підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
підстав на право користування житловим приміщенням.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Наказом Міністерства внутрішніх справ №1077 від 22.11.2012 р., який зареєстрований в Мінюсті України 18.12.2010р. за № 2109/22421 , затверджений Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в України та зразків необхідних для цього документів ( далі Порядок №1077) , який визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
У р.ІІІ Порядку №1077 визначена процедура зняття з реєстрації місця проживання особи.
П. 3.1 Порядку №1077 зазначає ,що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, в тому числі , заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником.
Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи (п. 3.2 Порядку № 1077 ).
Позивач ,є громадянином Російської Федерації та проходить службу у Збройних силах Російської Федерації , 12.09.1989 р. був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. , про що у довідки Форми №33 (№ 1270 від 26.08.197 р.) був проставлений відповідний штамп.
Судом встановлено,що позивач 25.04.2013 р. звернувся до Відділу з заявою про зняття з реєстрації місця проживання з причин зміну місця проходження військової служби.
За результати розгляду заяви відповідачем 25.04.2013 р. позивачу було надано лист №0117 вих. № 2930 про відмову у знятті з реєстрації.
Вивчивши підстави відмови викладені у лист №0117 вих. № 2930 від 25.04.2013р., приймаючи до уваги те ,що позивач є громадянином Російської Федерації, військослужбовцем, який був зареєстрований за адресою :АДРЕСА_1, по довідки Форми №33 12.09.1989 р. в порядку, який діяв для реєстрації місця проживання військовослужбовців колишнього СРСР , місця реєстрації з цього часу не змінював, суд вважає протиправною відмову відповідача у знятті його з реєстрації по вказаній адресі.
Позивач зазначає,що він закінчив проходження військової служби на території України, залишає територію України для продовження проходження служби на території Російської Федерації
Відповідно до ст.2 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності Чорноморського флоту Російської Федерації на житловий фонд та об'єкти соціально-побутового призначення в місцях дислокації його військових формувань на території України від 16.03.2000 р. Українська Сторона забезпечує за військовослужбовцями Чорноморського флоту Російської Федерації та членами їх сімей на період проходження служби у військових формуваннях Чорноморського флоту Російської Федерації на території України збереження права користування житловим фондом, в якому вони проживають на дату підписання цієї Угоди, та їх тимчасову прописку.
Ст. 26 Конституції України передбачає, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України
Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом ( ст.33 Конституції України).
Як зазначено вище ,судом встановлений факт законного перебування позивача на території України , його реєстрації за адресою :АДРЕСА_1, з 12.09.1989 р., існування у нього законних підстав для виїзду за межи території України.
В матеріалах справи відсутні докази існування будь-яких підстав щодо обмеження права позивача покинути територію України.
За таких обставин , вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги наведені вище положення Конституції України, суд вважає,що існують підстави для задоволення позову в частині спонукання Відділу зняти позивача з реєстраційного обліку .
Під час судового засідання, яке відбулось 20.06.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 27.06.2013 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Начальника Феодосійського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби в АР Крим викладену в листі №0117вих №2930 від 25.04.2013 р.
3. Зобов'язати Феодосійський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби в АР Крим вчинити протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили дії щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34,41 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.