ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 червня 2013 року № 826/5942/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомСуб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.10.2012 № 029671740 та від 18.04.2013 № 0004351720.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач явку своїх представників у судове засідання 18.06.2013 не забезпечив, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
06.09.2012 за результатами позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 за період з 01.10.2009 по 31.12.2011 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС складено Акт № 2761/17-НОМЕР_3 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 ПК України внаслідок того, що позивач не визначав та не сплачував податкове зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим останньому донараховано податок на додану вартість за 2011 рік на загальну суму у розмірі 156219 грн.
23.10.2012 на підставі Акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0029671740, яким у зв'язку з порушенням п. 183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 156219 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19528,37 грн.
В подальшому, за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 № 0029671740 до ДПС України, остання, рішенням від 11.03.2013 № 1434/А/10-2315, залишила без змін вказане податкове повідомлення-рішення, а також донарахувала позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 31244 грн.
18.04.2013 на підставі Акту перевірки та зазначеного рішення ДПС України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004351720, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31244 грн.
З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 ПК України та, як наслідок, донарахування останньому податку на додану вартість за 2011 рік на загальну суму у розмірі 187463 грн., стало перевищення загальної суми від здійснення позивачем операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, а саме за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 обсяг оподатковуваних операцій склав 937314 грн., без реєстрації платником податку на додану вартість в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Як видно з Акту перевірки, загальна сума від здійснення позивачем операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, а саме за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 становить 937314 грн., на яку податковим органом і донараховано позивачу податок на додану вартість у розмірі 20 % - 187463 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
За змістом ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 п. 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
З системного аналізу викладених норм видно, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.
Отже, донарахування податку на додану вартість повинно здійснюватися на суму перевищення, без врахування загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, яку перевищено - 300000 гривень.
Таким чином, сума, на яку необхідно здійснити донарахування позивачу податку на додану вартість, за висновком суду, становить 637314 грн. (937314 грн. - 300000 грн.), тобто сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті останнім складає 127462,80 грн. (637314 грн.*20%).
За таких умов, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 18.04.2013 № 0004351720 про донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31244 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 № 029671740 - протиправним та підлягає скасуванню в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 28756,20 грн. (156219 грн. - 127462,80 грн.).
При цьому, згідно з п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення, зокрема, необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Податковим органом в Акті перевірки, всупереч вимогам п. 5.2 Порядку № 984, встановлені позивачем порушення вимог чинного законодавства викладено без конкретизації по відповідних операціях, а також без зазначення місяця, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.
Водночас, доказів переходу позивача із спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, встановлених ПК України за заявою останнього відповідачем суду не надано.
При цьому, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Крім того, з огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України 21.10.2010 № П-278/10.
Таким чином, суд не може підміняти податковий орган та перебирати на себе його повноваження, які чинним законодавством України віднесені до компетенції цього органу державної влади, зокрема, щодо встановлення моменту, з яким пов'язано можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій та, відповідно, здійснення нарахування таких санкцій.
З огляду на зазначене, а також зважаючи на те, що штрафні (фінансові) санкції так само, як і податок на додану вартість, нараховано позивачу за весь 2011 рік, а момент, з яким пов'язано можливість застосування таких санкцій податковим органом не встановлено - не зазначено місяць, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, суд приходить до висновку про необхідність скасуванню податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 № 029671740 в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.
Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 (02098, АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 № 029671740, прийняте Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва, в частині нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 28756,20 грн. та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 19528,37 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2013 № 0004351720, прийняте Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
СуддяК.С. Пащенко