11.5
Іменем України
21 червня 2013 року Справа № 812/5413/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Опейкіній Є.А.,
за участі
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Жадан О.В. (довіреність 26.06.2013 №3627/03-15/5)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною, -
11 червня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції з позовом в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача з приводу невиконання виконавчого провадження №27927517 від 17.06.2011 відкритого на підставі вимоги управління про сплату боргу від 20.04.2011 №461.1 про стягнення недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 20 червня 2013 року заяву відповідно до якої просив провести розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позову з огляду на те що державним виконавцем вчиняються виконавчі дії щодо виконання виконавчого провадження №27927517 згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження». Не виконання в примусовому порядку вимоги позивача не залежить від відділу виконавчої служби, а є наслідком відсутності у боржника коштів на погашення заборгованості.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно з ч.5 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом 10 днів після відкриття провадження у справі.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (надалі-Закон №606) наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року №2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону №606).
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (ч.2 ст.2 Закону №606).
Статтею 5 Закону №606 визначено що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Частинами 1,2 ст.8 Закону №606 встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Статтею 11 Закону №606 визначені обов'язки і права державних виконавців, - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні
У відповідності із статтею 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до статті 25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 27 Закону №606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Заходами примусового виконання рішень згідно із статтею 32 Закону №606 є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області звернулось з заявою до Відділу державної виконавчої служби Старобільського РУЮ відповідно до якої просило відкрити виконавче провадження з виконання вимоги №ф-461.1 від 20.04.2011.
Відповідно до вказаного звернення, 17 червня 2011 року державним виконавцем Савченко О.В. ВДВС Старобіського РУЮ було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №27927517 з примусового виконання вимоги позивача по справі №ф-461.1 від 20.04.2011 щодо стягнення з ОСОБА_2 суми боргу зі сплати страхових внесків в розмірі 1732,80грн. (а.с.7)
Державним виконавцем з метою з'ясування наявності нерухомого майна, транспортних засобів, самохідних машин та механізмів, розрахункових рахунків, відомостей про місце знаходження божника ОСОБА_2 було зроблено запити до обліково - реєстраційних установ, а саме 26.09.2011 запит №4187 та 02.04.2012 №1696 до Старобільської МДПІ з вимогою повідомити наявність зареєстрованих за боржником розрахункових рахунків (а.с.21,24), 02.04.2012 запит № 1696 до Старобільського ВРЕР при УДАІ УМВСУ в Луганській області з вимогою надати відомості щодо наявності зареєстрованих транспортних засобів за божником, 02.04.2013 запит №1695 до Відділу Держкомзему у Старобільського районі щодо наявності зареєстрованих земельних ділянок, 02.04.2013 запит №1695/1 до УПФУ в Старобільському районі щодо перебування боржника на обліку у відділі персоніфікації обліку інформаційних систем і мереж та де офіційно працює боржник ОСОБА_2 та чи отримує вона пенсію (а.с.24,25)
Відповідно до відповіді Стробільської МДПІ від 28.09.2011 №6662/8/29 та №948/18 від 25.04.2012 було повідомлено відповідача по справі про те що, в базі даних відсутні відомості про наявність розрахункових рахунків ОСОБА_2 (а.с.22)
06.04.2012 УПФУ в Старобільському районі на запит ВДВС повідомило що за ОСОБА_2 за січень 2011 року звітувався страхувальник ТОВ «АТБ - маркет» (а.с.26) Також відповідно до відповіді від 05.04.2012 з УПФУ в Старобільському районі було повідомлено що боржник ОСОБА_2 не знаходиться на обліку в органах Пенсійного фонду та пенсію не отримує. (а.с.27)
На запит державного виконавця про наявність за боржником ОСОБА_2 транспортних засобів, ВРЕР м. Старобільськ 12.04.2012 №65/19-832 було повідомлено, що за вказаним боржником транспортних засобів не зареєстровано (а.с.28)
Відділ Держкомзему у Старобільському районі Луганської області також повідомив відповіддю від 10.04.2012 №06-02-21/1509-50 на запит від 02.04.2013 державного виконавця що земельних ділянок за боржником не зареєстровано (а.с.29)
21 лютого 2012 року державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ було здійснено вихід за місцем знаходження торгівельної точки боржника, однак в зв'язку з тим що боржник був відсутній за місцем роботи державний виконавець не зміг здійснити виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого провадження №27927517, що підтверджується актом. (а.с.23)
Також відділом державної виконавчої служби було неодноразово здійснено виклики боржнику про необхідність явки до установи та роз'яснено що у разі не прибуття до виконавчої служби буде застосовано до боржника привід, однак боржник не з'являвся. (а.с.30,31,37)
30 травня 2013 року державний виконавець звернувся з поданням до Старобільського районного суду Луганської області в якому просив для забезпечення виконання вимоги УПФУ в Старобілсьькому районі щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу тимчасово обмежити право виїзду боржника за межі України та призупинити оформлення та видачу паспорта для виїзду за кордон. (а.с.33-33). Однак ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 31 травня 2013 року в задоволенні подання державного виконавця ВДВС Старобільського РУЮ було відмовлено (а.с.36)
Суд вважає за необхідне зазначити, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.
Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що державним виконавцем ВДВС Старобільського РУЮ вживались з моменту відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в Старобільському районі від 20.04.2011 №ф-461.1 заходи передбачені Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, 21.04.1999 щодо стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості зі сплати страхових внесків, та не виконання боржником виконавчого документу, не залежить від дій чи бездіяльності державного виконавця, суд вважає позов УПФУ в Старобільському районі необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 26 червня 2013 року.
Суддя А.М. Каюда