Справа № 819/1620/13-a
"27" червня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Жука А.В.
розглянувши у порядку письмового провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Бережанського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Прокурор Бережанського району звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 1194,03 грн.
Для участі в розгляді справи на зазначений в ухвалі про відкриття провадження день та час з'явився прокурор - Васильківська О.А.
Позивач 26.06.2013 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі, в якій, зокрема, зазначив про підтримання позовних вимог прокурора повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав.
Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Згідно з п. 4) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно з вимогами п. 3) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Пунктом 5) частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Як передбачено ч. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що з 01.01.2013 розмір мінімальної заробітної плати становить 1147,00 гривень, а отже мінімальний розмір єдиного внеску в І кварталі 2013 року складає 398,01 гривень (1147,00*34,7%=398,01).
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, які обрали спрощену систему оподаткування та члени сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Судом встановлено, що відповідач, як фізична особа-підприємець, здійснює в 2013 році підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (а.с. 8), є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в 2013 році не здійснив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України за І квартал 2013 року, у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 1194,03 грн., яка виникла за період січень - березень 2013 року.
Вказана заборгованість підтверджується розрахунком сум єдиного внеску стосовно ФОП ОСОБА_1 (а.с. 5).
Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.
Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн. (одна тисяча сто дев'яносто чотири гривні 03 копійки) на користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області (р/р 37196104001901 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 21156433).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.