Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 червня 2013 р. Справа №805/6624/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 година 10 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І, при секретарі судового засідання Тимохіній Я.Ю..
за участю представників сторін:
позивача - Новодран К.В.;
відповідача - Бабійчук Т.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Добропіллі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання прийняти до заліку та відшкодувати виплачені суми пенсій за період з січня 2013 року по березень 2013 року, у розмірі 646,18 гривень,
Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області звернулось до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Добропіллі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання прийняти до заліку та відшкодувати виплачені суми пенсій за період з січня 2013 року по березень 2013 року, у розмірі 646,18 гривень.
Позивачем на адресу відповідача направлені акти звірки витрат по особових справах потерпілих за період з січня по березень 2013 року, на загальну суму 193 376,21 гривень. Відділенням ФСС сума витрат перевірена і прийнята до заліку частково у сумі 192 730,03 гривень. У протоколі розбіжностей № 2 від 06.02.2013 вказано, що не прийнята до заліку суму пенсії по справі в зв'язку з втратою годувальника - 150,00 гривень, № 3 від 01.03.2013 не прийнято до заліку суми пенсії по справі в зв'язку з втратою годувальника - 150,00 гривень та 196,18 гривень - суми втрат на поховання; № 4 від 02.04.2013 року - не прийнята до заліку суму пенсії по справі в зв'язку з втратою годувальника - 150,00 гривень. Отже ВВДФССВНВВПЗ України в м. Добропіллі Донецької області не прийнято до заліку 646,18 гривень. У зв'язку не сплати відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку, просив суд стягнути заборгованість у судовому порядку.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ч. 1 ст. 10, ст. 81 За кону України "Про пенсійне забезпечення", постанову правління ПФУ та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003, постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 198 від 11.03.2009, ст. ст. 37, 39, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач просив задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяви. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення. Відповідно до наданих заперечень, відповідача не прийняв до заліку суми пенсії потерпілого у розмірі 450 гривень у зв'язку з відсутністю особистої справи потерпілого та у зв'язку з тим, що у пенсійній справі відсутній оригінал акту форми Н-1 або його нотарільно засвідчені копії. Щодо виплат на поховання зазначила, що між смертю особи та страховим випадком не має причинного зв'язку. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Позивачем було сплачено ОСОБА_3 пенсію по втраті годувальника ОСОБА_4, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, а також допомога на поховання ОСОБА_5
Вказані виплати увійшли до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Факт виплати вказаних сум допомоги відповідачем не оспорюється.
Відповідачем - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Добропіллі Донецької області не прийнято до заліку спільні акти щомісячної звірки особових справ осіб, які отримують пенсію, а саме пенсії по справі в зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_4 в сумі 450,00 гривень за період з січня по березень 2013 року та 198,18 - суми витрат на поховання ОСОБА_5
Щодо витрат на виплату пенсії по втраті годувальника на суму у розмірі 450,00 гривень.
Пенсійне забезпечення громадян, відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
У статті 81 цього Закону, визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Тобто, чинним законодавством саме на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.
Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (далі по тексту - Порядок), відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім і померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Відповідно до п. 2 Порядку, він визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок не щасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього За кону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п. 6 зазначеного Порядку, Головні Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок не щасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України ви трат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування ви никають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Отже, вказаною нормою обумовлено право Пенсійного фонду на звернення до суду із даним позовом.
Згідно із ч. 16 ст. 34 вказаного Закону, виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, перед бачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.
Частиною 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Також ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для при значення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Відповідно із ст. 28 Закону, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно із ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього За кону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку із втратою годувальника щодо ОСОБА_3 на підставі відсутності оригінал акту по формі Н-1 з посиланням на Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій від 04.03.1992 року № 15.
Як встановлено судом при дослідженні пенсійної справи акт по формі Н-1 про смертельне травмування ОСОБА_4 був складений 01.02.1990 року. В самому акті вказано, що він складається в 4-х примірниках. І один з цих примірників знаходиться в пенсійній справі ОСОБА_3
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року, набув чинності 03.11.1999 року.
Судом було встановлено що нещасний випадок стався в 1990 році и акт по формі Н-1 був складений 01.02.1990 року, тобто до набрання чинності Законом № 1105 і іншими нормативно - правовими актами, виданими відповідно до цього Закону, якими не регулювалися дані правовідносини в момент їх виникнення.
Тому, суд вважає, що заперечення відповідача щодо неврахування сум витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3, є безпідставними.
Аналогічні обставини встановлено судом у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року у справі № 805/1502/13-а між тими ж сторонами.
Таким чином, позивачем надано суду належний доказ смерті ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем безпідставно не прийнято до заліку пенсію по втраті годувальника, виплачену позивачем в сумі 450,00 грн.
Статтею 25 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Усі види страхування, крім медичного, включають допомогу на поховання.
Так, зокрема, до пенсійного страхування входить допомога на поховання пенсіонерів; до страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); до страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Статтею 21 Закону визначено, що соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Так, у разі настання страхового випадку він у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826 (надалі - Порядок), регулює питання відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України. Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником (п. 5 Порядку).
Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону, у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Зі змісту ч. 4 ст. 26 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ч. 2 ст. 24 Закону вбачається, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика та відшкодувати понесені ним витрати.
Аналіз норм Закону, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та Порядку, затвердженого на виконання ч. 8 ст. 34 Закону, дає підстави вважати, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Виходячи з цього, допомога на поховання відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків тільки в разі настання смерті за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується відповідними висновками спеціальних медичних закладів.
Положення п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, яким зобов'язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому до спірних відносин застосуванню не підлягає.
Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що смерть ОСОБА_5 настала за наслідками нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що б підтверджувалось висновками спеціальних медичних закладів.
Отже, позивач не надав суду доказів, які підтверджують підстави відшкодування допомоги на поховання відповідачем. Сама правова можливість на відшкодування зазначеної допомоги не доводить право на її отримання та не звільняє позивача від доведення обставин, прямо передбачених законом, зокрема, надання медичного висновку.
У судовому засіданні судом з'ясовано, що позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо неприйняття до заліку та невідшкодування випалачених сум пенсій за період з січня 2013 року по березень 2013 року в розмірі 646,18 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне в задоволенні позову, в частині визнання дій відповідача щодо неприйняття до заліку та відмови у відшкодуванні витрат на поховання ОСОБА_5 в сумі 196,18 грн. та про прийняття до заліку та відшкодування вказаної суми з відповідача - відмовити.
Враховуючи, що метою прийняття до заліку сум пенсій є їх відшкодування відповідачем позивачу, приймаючи до уваги принцип офіційного з'ясування всіх осбтавин справи, суд вважає, що належним способ захисту порушеного права позивача є стягнення неприйнятої до заліку пенсії за період з січня 2013 року по березень 2013 року в сумі 450,00 грн. з відповідача на користь позивача.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 21, 24, 28, 30, 33-34, 36, 81 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", статтями 24-26 Закону України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктами 2, 4-6 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Добропіллі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання прийняти до заліку та відшкодувати виплачені суми пенсій за період з січня 2013 року по березень 2013 року, у розмірі 646,18 гривень, задовольнити частково.
Визнати дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Добропіллі Донецької області в частині неприйняття до заліку та відмови у відшкодуванні пенсії, сплаченої ОСОБА_3 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 450,00 грн. за період з січня 2013 року по березень 2013 року - неправомірними.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Добропіллі Донецької області (код ЄДРПОУ 25968286) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477) витрати з відшкодування ОСОБА_3 пенсії у зв'язку з втратою годувальника в сумі 450 (чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок за період з січня 2013 року по березень 2013 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 21 червня 2013 року, в присутності представників сторін.
Постанову складено у повному обсязі 26 червня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.