Головуючий у 1-й інстанції: Невмержицький С.С.
Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.
іменем України
"20" червня 2013 р. Справа № 617/9231/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Моніча Б.С.
Хаюка С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "22" серпня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 22.08.12 року позов задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області провести донарахування та виплату позивачу за період з 01.03.2011р. по 22.07.2011р.:
- підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі визначеному ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- підвищення до пенсії як дитині війни згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення cудом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Позивач звернувся до суду із позовом як особа, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
Докази, зібрані в матеріалах справи свідчать про те, що позивач отримує додаткову пенсію, передбачену ст. 51 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та підвищення до пенсії як для непрацюючого пенсіонера відповідно до ст.39 вказаного Закону, але у розмірах, встановлених постановою КМУ.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно із ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати. Непрацюючим пенсіонерам доплата до пенсії проводиться в такому ж розмірі.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір доплати в твердій грошовій сумі та у розмірі до прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії застосуванню підлягає саме ст.ст. 39,51 Закону №796-ХІІ, а не постанови КМУ №836 від 26.07.1996 р., за №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, відповідно, не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.
За наведених умов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без змін постанови суду в цій частині.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення в частині задоволення позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати щомісячної надбавки в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", колегія суддів враховує наступне.
Судом встановлено, що позивач, 1939 року народження, має статус "дитина війни", що підтверджується належними документами.
Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", у відповідній редакції, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
При розгляді справи судом враховано, що зміни, які вносилися Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік..." до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" визнані рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року такими, що не відповідають Конституції України. Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік" та Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік" норму цієї статті не зупинено і не змінено.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватися з розміру, встановленого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Вихідним критерієм обрахунку підвищення до пенсії є мінімальний розмір пенсії за віком, який згідно із ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, врахував вказані положення та дійшов обґрунтованого висновку про незаконність дій відповідача, зобов'язавши УПФ здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції у даній справі є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги правильності судового рішення не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "22" серпня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11114
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100