19 червня 2013 року справа № 5020-918/2012
за позовом комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12»
(99042, м. Севастополь, вул. Новікова,4)
до публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»
(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України
(03680, м. Київ, вул. Смоленська,19)
про стягнення 65654,19 грн,
суддя Щербаков С.О.
за участю:
представника позивача - Бондар М.В., довіреність № 28 від 26.02.2013,
представника відповідача - Ірхіна М.Ю., довіреність № 20787/0/2-12 від 28.12.2012,
представника третьої особи - не з'явився,
Суть спору:
Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12" Севастопольської міської ради звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до публічного акціонерного товариства Енергетична компанія "Севастопольенерго", в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про спільне використання технологічних мереж № 443-03/11 від 27.07.2011 у розмірі 65654,19 грн.
Позовні вимоги із посиланням на статті 525-526 Цивільного кодексу України, мотивовані порушенням з боку відповідача умов договору №443/03/11 про спільне використання технологічних мереж від 27.07.2011 в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.10.2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 позовні вимоги задоволені частково. З відповідача стягнуто заборгованість в сумі 56325,68 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2013 задоволено касаційну скаргу відповідача. Рішення господарського суду міста Севастополя від 30.10.2012 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 у справі №5020-918/2012 були скасовані та справа №5020-918/2012 була направлена до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд в іншому складі суду. 23.04.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя матеріали справи №5020-918/2012 були повернуті з Вищого господарського суду України.
Автоматизованою системою документообігу суду «Діловодство спеціалізованого суду», суддею для розгляду справи №5020-918/2012 визначено Щербакова С.О.
Ухвалою суду від 25.04.2013 справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.05.2013.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 20.05.2013 оголошувалась перерва до 10.06.2013 та 10.06.2013 до 19.06.2013.
В судовому засіданні 19.06.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Крім того, 20.05.2013 надав додаткові письмові пояснення, в яких вказував на те, що кошти на оплату за сумісне користування технологічних електромереж для відповідача передбачені у тарифах на поставку електричної енергії, а також на те, що в структуру тарифу на передачу та поставку електроенергії, в рамках інвестиційної програми відповідача включена тільки загальна сума коштів на оплату за сумісне використання електромереж (без розшифрування по окремим юридичним особам) у розмірі 1373,00 тис. грн., що підтверджується відповідними листами Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України. Також зазначив, що лист члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України від 21.02.2013, який був наданий відповідачем при перегляді справи судом касаційної інстанції не є належним доказом у справі, оскільки був прийнятий судом касаційної інстанції за межами перегляду даної справи, та зміст цього листа значно різниться з попередніми листами, підписаними головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України. Крім того, посилався на ті обставини, що за договором №443/03/11 укладеним 27.07.2011, кошторис обґрунтованих витрат був підписаний сторонами та погоджений начальником відділу НКРЕ України в АР Крим, а тому витрати на сумісне використання електричних мереж на 2012 рік повинні бути передбачені на рівні очікуваних фактичних витрат 2011 року, а також на те, що позивач щомісячно надає рахунки за надані послуги, а обов'язок з врегулювання питання з включення грошових коштів в структуру тарифу покладається на відповідача.
В судовому засіданні 19.06.2013 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що витрати на спільне використання електричних мереж позивача, передбачених договором не були включені до структури тарифів відповідача, що також підтверджується листом члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України від 21.02.2013. Крім того вказував, що відповідачем здійснювались оплати позивачу зовсім за іншим договором.
Представник третьої особи в судове засідання 19.06.2013 не з'явився, раніше, а саме 24.05.2013 надав на адресу суду письмові пояснення, в яких просив розглянути справу без його участі та вказував, що процедура перегляду тарифів ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України від 01.08.2001 №801 та діє в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України від 11.12.2002 №1393, при цьому відповідно до п. 3.7. цієї Процедури, заявник обґрунтовує кожну складову операційних витрат і прибутку на здійснення ліцензованої діяльності, що пропонуються для включення в тариф. Також вказував, що до структури тарифів на передачу та постачання електроенергії ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» на 2012 рік Комісією включено тільки загальну суму коштів на оплату за спільне використання електромереж (без розшифровки по окремим юридичним особам) у розмірі 1373,00 тис. грн.
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 19.06.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -
27.07.2011 між комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» Севастопольської міської Ради (Власник мереж) та публічним акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго" (Користувач) був укладений Договір про спільне використання технологічних мереж № 443-03/11 (надалі -Договір) /т.1, а.с. 8-14/.
Згідно з пунктом 1.1 Договору Власник мереж (позивач) зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії, а Користувач (відповідач) -своєчасно оплачувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.2.4. Договору, Власник мереж зобов'язаний щомісячно 02 числа розрахункового періоду надавати користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж та 2 екземпляри Акта про обсяги переданої електричної енергії (Додаток 4) та 2 примірника Акта приймання-здавання виконаних робіт (Додаток 5), оформлених Власником мереж.
Власник мереж, серед іншого, має право на отримання від користувача плати за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначена відповідно до Методики нарахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України від 12.06.2008 №691, зареєстрованої в Мін'юсті України 08.08.2008 за № 732/15423 (п. 3.1 Договору).
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що Користувач зобов'язаний вносити оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок оплати за використання електричних мереж здійснюється відповідно до Додатку «Порядок розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж». Плата за використання електричних мереж здійснюється Користувачем з моменту включення грошових коштів до структури тарифу Користувача в межах сум, затверджених в його тарифі, та вноситься Користувачем на підставі рахунку, отриманого від Власника мереж, протягом 10 днів з моменту його отримання.
Пунктом 7 Договору визначений порядок розрахунків за спільне використання технологічних електричних мереж.
Відповідно до пункту 7.1 Договору, розрахунковим вважається період з 02 числа розрахункового місяця до такого ж числа наступного місяця.
Вартість послуг Власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання визначені у Додатку «Порядок нарахування плати за спільне використання електричних мереж», що розроблений відповідно до Методики нарахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж (п. 7.2 Договору).
Згідно з пунктом 7.3 Договору оплата Користувачем послуг по утриманню технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжними дорученнями на підставі виставленого Власником мереж рахунку та оформленого Акта приймання-здавання наданих послуг у 10-денний строк від дати отримання рахунку.
За невиконання або неналежне виконання умов Договору Користувач несе відповідальність, що передбачена чинним законодавством України (п. 8.2 Договору).
Відповідно до пункту 9.3 Договору всі майнові спори з питань цього Договору вирішуються відповідно до законодавства України.
Договір укладено строком до 31.12.2011 та він набирає чинності з дня його підписання і вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про відмову від цього Договору або про його перегляд. Договір може бути розірваним і в інший строк за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством (п. 9.4 Договору).
Додатками 3, 6 до Договору узгоджено Порядок нарахування плати за договором та Кошторис обґрунтованих витрат позивача на технологічне обслуговування технологічних електричних мереж комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» /арк. с. 15-16/, відповідно до яких вартість технічного обслуговування 72,0 умовних одиниць обладнання становить 9328,505 грн з ПДВ на місяць або 111942,06 грн на рік.
На думку позивача, ним свої зобов'язання за Договором щодо надання послуг з утримання технологічних електричних мереж сумісного користування були виконані у повному обсязі, а відповідач в свою чергу виконав свої зобов'язання перед позивачем лише частково в сумі 18302,40 грн, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 65654,19 грн.
Порушення умов Договору з боку відповідача, яке виразилося в тому, що отримані послуги були оплачені останнім несвоєчасно і не в повному обсязі і стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності при новому розгляді справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Як вже зазначалось, пунктом 4.1. Договору встановлено, що плата за використання електричних мереж здійснюється Користувачем з моменту включення грошових коштів до структури тарифу Користувача в межах сум, затверджених в його тарифі, та вноситься Користувачем на підставі рахунку, отриманого від Власника мереж, протягом 10 днів з моменту його отримання.
Позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки за цим Договором за період з січня 2012 по вересень 2012 та направлені листи з пропозицією відшкодувати фактичні витрати на технічне обслуговування технологічних мереж на загальну суму 83956,59 грн.(т.1, а.с. 18-19, 21, 23, 103-107).
Однак відповідач направив позивачу листи, в яких вважає, що зобов'язання за цим договором не виникли, оскільки на 2012 рік витрати на спільне використання електричних мереж комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» не були включені до структури тарифів ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» (т.1, а.с. 39-41).
Також, заперечуючи проти доводів позивача відповідач посилається на те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики України (далі - НКРЕ), на 2012 рік затверджені витрати на оплату послуг власників електричних мереж по утриманню електричних мереж спільного використання для ТОВ „СГС ПЛЮС" в сумі 399,0 тис. грн без ПДВ - за Договором № 997-54/08/02074 від 29.10.2008 /арк. с. 121-124/; та для КП „Енергосервіс" в сумі 974,0 тис. грн без ПДВ - за Договором № 1006-54/08/2098 від 10.11.2008 /а.с. 125-128/, що загалом становить саме 1373,0 тис. грн. Тобто, на думку відповідача, до структури тарифів на передачу та постачання електроенергії ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго" на 2012 рік витрати на оплату послуг власників електричних мереж по утриманню електричних мереж спільного використання для комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» не включено, а тому підстави для оплати цих послуг відсутні.
При касаційному перегляді даної справи, Вищий господарський суд України, у своїй постанові від 04.04.2013 зокрема вказував, що без з'ясування питання чи включена до структури тарифів на передачу та постачання електроенергії відповідачем на 2012 рік НКРЕ відповідна сума коштів на оплату за спільне використання електромереж, підстав для застосування у взаємовідносинах сторін умов п.4.1. даного Договору немає.
Згідно статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про електроенергетику», тарифи на передачу і постачання електричної енергії місцевими локальними) електромережами регулюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) України «Про встановлення тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на поставку електричної енергії за врегульованим тарифом для ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» №52 від 23.12.2011 ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» були встановлені тарифи на поставку електричної енергії (т.2, а.с. 57)
Відповідно до додатку до даної Постанови, у структуру тарифу включена, зокрема плата за спільне використання технологічних електричних мереж.
Згідно пояснень НКРЕ від 17.05.2013, до структури тарифів на передачу та постачання електроенергії ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» на 2012 рік Комісією включено тільки загальну суму коштів на оплату за спільне використання електромереж (без розшифровки по окремим юридичним особам) у розмірі 1373,00 грн (т.3., а.с. 23-24).
Однак, у той же час, з листа члена комісії НКРЕ від 21.02.2013, який був залучений судом під час нового розгляду справи, вбачається що до структури тарифів ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» на 2012 рік були включені витрати на спільне використання електричних мереж ТОВ «СГС ПЛЮС» у розмірі 399,00 тис. грн. та КП «Енергосервіс» у розмірі 974,00 тис. грн., а витрати на спільне використання електричних мереж комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» не були включені до структури тарифів ПАТ «ЕК Севастопольенерго» на 2012 рік (т.3, а.с. 16).
Таким чином, Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики України не були включені відповідні суми коштів за використання електричних мереж комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» до структури тарифів відповідача на 2012 рік.
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом встановлено, що на 2012 рік відповідні суми коштів на спільне використання електричних мереж комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №12» не були включені до структури тарифів ПАТ «ЕК «Севастопольенерго», а момент настання обов'язку щодо плати за використання електричних мереж у п.4.1. Договору пов'язується саме із включенням грошових коштів до структури тарифу користувача, з огляду на вказівку Вищого господарського суду України у постанові №5020-918/2012 від 04.04.2012, суд вважає, що підстави для стягнення спірної суми у розмірі 65654,19 грн. відсутні.
За таких обставин, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 25.06.2013
Суддя C.О. Щербаков