25.06.13р. Справа № 904/3267/13
за позовом Приватного акціонерного товариства транспортного - експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС", м. Дрогобич, Львівська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоекспорт", с. Новопілля, Криворізький район, Дніпропетровська область
про стягнення 50 595 грн. 00 коп.
Суддя: Казарцева В.В.
Представники:
від позивача: Білинський М.О. - представник, дов.№13/01-004-21 від 03.01.2013р.
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство транспортного - експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоекспорт"" про стягнення 50595,00грн. і судового збору.
Позов обґрунтований порушенням умов договору №09/10/2012 від 09.10.12р.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що ним заборгованість вже сплачена 17.06.13р.
Позивач проти цього заперечує, зазначаючи, що та сума, яку сплатив Відповідач відноситься до іншого періоду.
Також, клопотанням від 25.06.13р. Позивач просить зменшити суму основного боргу у зв'язку з оплатою Відповідачем 17.06.13р. 1600,00 грн., таким чином просить суд стягнути 45400,00грн. основної суми боргу, 3000грн. пені, 595,00 грн.-3% річних.
Відповідач надав клопотання від 25.06.13р. про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду справи.
Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України ).
В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та оцінивши надані докази, господарський суд, -
09.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоекспорт» (Позивач, Замовник) та Приватним акціонерним товариством транспортного - експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" (Відповідач, Перевізник) був укладений Договір №09/10/2012 про транспортні послуги.
Згідно його умов Замовник зобов'язується надати виконавцю замовлення на перевезення вантажу, а Виконавець зобов'язаний надати транспортний засіб(ТЗ) для виконання робіт, прийняти вантаж в місці завантаження номенклатурою, згідно товаротранспортних накладних (ТТН, СМR) і доставити їх за вказаним маршрутом. Вартість послуг за Договором вказується в заявці та рахунку фактурі.
Другою частиною Договору передбачено своєчасно оплачувати Перевізникові вартість наданих послуг.
Частиною 4 Договору зазначено, що у разі невиконання сторонами термінів взаєморозрахунків, винна сторона сплачує пеню за погодженням із іншою стороною, а у разі відсутності такого погодження - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.12р., після чого буде автоматично продовжуватися з року в рік, якщо жодна із сторін письмово не заявить про намір припинити його дію за 30 днів до прогнозованого закінчення дії Договору.
Зобов'язання по перевезенню вантажу позивач виконав в повному обсязі, вантаж доставлено до пункту призначення, що підтверджується товарно-транспортними накладними міжнародного зразка (СМК): №003666, №006076, №005954, №006158, №005951, №005901, №005796. За виконання транспортних послуг Відповідачу для оплати було виставлено рахунки. Згідно пункту 3 Договору, оплата рахунків здійснюється шляхом безготівкового переводу коштів на банківський рахунок Виконавця протягом 5-й банківських днів моменту доставлення вантажу в пункт призначення, що вказаний в заявці, якщо інше не вказано в заявці на конкретне перевезення.
Відповідач не оплатив наступні рахунки позивача: СФА-007033 від 29.10.2012 року, СФА-(07997 від 31.10.2012 року, СФА-007070 від 02.11.2012 року, СФ-007387 від 05.11.2012 року, СФА-007388 від 06.11.2012 року, СФА-007386 від 08.11.2012 року, СФА-007390 від 08.11.2012р.
Оскільки Відповідач не проводив рахунки, на його адресу за вих. № 13/01-007-21 від 04.01.13р. було пред'явлено претензію для сплати в добровільному порядку боргу, однак останнім оплата не була здійснена.
Отже, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, за Відповідачем залишено несплаченою сума 45400,00грн.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 175 ГК України майново-господарські зобов'язання визнаються такими, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Пунктом 3 ст.909 ЦК України визначено, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної. Відповідно до вимог пункту 11.1 Правил оформлення документів на перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 4 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, розмір пені за період з 06.11.12р. по16.04.13р. складає - 3000,00грн., 3% - 595,00 грн.
Окрім того, Відповідача було зобов'язано судом надати докази погашення боргу, однак, останній в судове засідання не з'явився, надав докази часткового погашення боргу за минулі періоди. Клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.) При цьому, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні ( п.3.9.2. Постанови пленуму вищого господарського суду України №18). А також, суд вважає, що в справі є достатньо доказів для задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, позов є обґрунтованим, підтверджений належними доказами, а тому і підлягає задоволенню повністю.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 175, 307 Господарського Кодексу України, статтями 530, 611, 625, 909 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоекспорт" (53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Садова,22, ЄДРПОУ 36414172) на користь Приватного акціонерного товариства транспортного - експедиційного комбінату "ЗАХІДУКРТРАНС" (Львівська область, м. Дрогобич, вул. П.Орлика,22, ЄДРПОУ 13825481) суму основного боргу 45400,00грн., 3000,00 грн. -пені, 595,00 грн.-3% річних, судовий збір в розмірі 1720,50грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку ст. 91 ГПК України.
Повне рішення підписано 27.06.13.
Суддя В.В.Казарцева