2
Справа №0912/1856/12
Провадження №22ц/779/1223/2013
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції - Могила Р.Г.
Суддя-доповідач - Томин О.О.
19 червня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Томин О.О.,
суддів: Пнівчук О.В., Малєєва А.Ю.,
секретаря: Лисак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Помонятівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22.03.2013 року, -
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22.03.2013 року позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Помонятівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області про визнання права власності на домоволодіння задоволено. Визнано право власності на житловий та господарські будинки, які розташовані по АДРЕСА_1, загальною вартістю 74 362,00 грн., за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_2, як спадкоємцем за заповітом, після смерті бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
На дане рішення суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, як особа, яка не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права та обов'язки. На її думку, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зазначає, що при ухваленні рішення місцевий суд не визначив всіх спадкоємців, які мають право на спадкування після смерті ОСОБА_4 Так, суд не врахував, що в померлої було троє спадкоємців за законом першої черги, а саме: син - ОСОБА_5, дочка - ОСОБА_3 та дочка - ОСОБА_6. Оскільки апелянт на момент відкриття спадщини досягла пенсійного віку, тобто була непрацездатною, тому має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері, в розмірі половини частки, яка б належала їй в разі спадкування за законом, тобто в розмірі 1/6 спадкового майна. Вважає, що вона фактично прийняла спадщину, так як виготовила технічну документацію на житловий та господарські будинки, які розташовані по АДРЕСА_1, та звернулась з відповідною заявою в Рогатинську державну нотаріальну контору, що підтверджується відповіддю нотаріуса. Крім того, вона здійснювала догляд за матір'ю, її поховання. А тому, своїм рішенням суд фактично позбавив її обов'язкової частки у спадковому майні. Про час та місце судових засідань її не повідомляли. Тому просить рішення суду змінити, визнати за нею право власності на 1/6 спадкового домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні Апеляційного суду апелянт та представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримали. Позивач та представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін. Представник виконавчого комітету Помонятівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та представника апелянта, позивача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, відкрилася спадщина по заповіту на онуку ОСОБА_2, яка вступила у володіння спадковим майном, виготовила технічний паспорт, однак, оформити право власності на спадкове майно не змогла із-за відсутності належної документації на спірне будинковолодіння, у зв'язку з чим вона звернулася до суду.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» №02-13 від 11.03.2013 року документація на житловий та господарські будинки на ім'я ОСОБА_4, які знаходяться в с. Помонята, в архіві архітектурно-планувального бюро відсутня. При обстеженні на місці встановлено, що житловий будинок та господарські споруди побудовано без порушень будівельних норм. Транзитні інженерні комунікації, ЛЕП, газопроводи, кабелі зв'язку на території двору відсутні. На вказане будинковолодіння видано технічний паспорт (а.с. - 42).
Згідно довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» №5/17-11 від 12.02.2013 року станом на 31.12.2012 року право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. - 46).
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21.12.2012 року ОСОБА_2 визначено додатковий строк - три місяці для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті її бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
За наведених обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що позивач на законних підставах вступила у володіння спадковим майном після смерті бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а тому визнав за ОСОБА_2 право власності на житловий та господарський будинки, які розташовані по АДРЕСА_1.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області.
Що стосується доводів апелянта про те, що суд не визначив усіх спадкоємців, які мають право на спадкування після смерті ОСОБА_4, так як на момент відкриття спадщини вона досягла пенсійного віку, а тому має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті своє матері, в розмірі половини частки, яка б належала їй в разі спадкування за законом, то такі не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка)..
Відповідно до ст. 1272 ЦК якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається з листа-відповіді державного нотаріуса Рогатинської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 тільки 25.12.2012 року звернулася в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у с. Помонята Рогатинського району Івано-Франківської області, однак їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду (а.с. - 68).
Разом з тим, апелянт не зверталася до суду із вимогами про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, як і не навела поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами у поданні такої заяви в нотаріальну контору у встановлений законом строк.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що вирішення вказаного спору не порушує права ОСОБА_3
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначених відповідно до них правовідносинам, порушення норм матеріального та процесуального судом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22.03.2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Томин О.О.
Судді: Пнівчук О.В.
Малєєв А.Ю.