Справа № 2-а-0226/5111/12
Головуючий у 1-й інстанції: Береговий О.Ю.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
27 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Сторчак В. Ю.
судді: Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, здійснення перерахунку та виплати пенсії.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Тульчинського районного суду Вінницької області та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, а постанову суду першої інстанції -скасувати, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком, особою, віднесеною до категорії 4 постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС та постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до положень, ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак відповідач повідомив про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу, обґрунтовуючи правомірність такої відмови положеннями постанов Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Тульчинського районного суду про протиправність відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частина 2 статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч. 1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року до ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були визнані неконституційними і втратили чинність. Аналогічна позиція з даного питання була висловлена і у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Оскільки позивачеві слід визначати додаткову пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач своїми діями допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Однак, задовольнивши позов, суд першої інстанції зобов'язав відповідача нараховувати і виплачувати Позивачу перераховану пенсію в подальшому, в розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Колегія суддів не погоджується з цим з тих підстав, що задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача проводити виплати пенсії на майбутнє суперечить змісту законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
При цьому суд апеляційної інстанції не заперечує права позивача на одержання пенсії в розмірі, визначеному законами України, разом з тим реалізація такого права повинна відбуватися в межах правових норм чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що визначаючись по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом зобов'язання Відповідача провести перерахунок та виплату належної пенсії позивачу однак допустив помилки при застосуванні норм процесуального права, які вплинули на правильність винесеного у справі рішення.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з прийняттям нового рішення у справі, яким позовні вимоги позивача задовольняються частково.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити частково.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо перерахунку та виплати недоплаченої основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату, як непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю встановлену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку одної мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2011 року по 01.06.2011 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 15% мінімальної пенсії, що становить 15% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01.01.2011 року по 01.06.2011 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П.
Смілянець Е. С.