Рішення від 27.06.2013 по справі 903/576/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

25 червня 2013 р. Справа № 903/576/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс",м.Київ

до відповідача: Приватне підприємство "Волвест-М",с.Зміїнець

про стягнення 4154,74 грн.

Суддя: Костюк С. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кардаш М.Б., дов.№17-304/2013 від 17.06.2013 року.

від відповідача: н/з.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Суть спору: Позивач - ТзОВ «Софіт-Люкс» звернувся з позовом про стягнення з відповідача - приватного підприємства «Волвест-М» 4 154,74 грн. суми загального боргу.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що заборгованість виникла в результаті неоплати товару відпущеного відповідачу на підставі договору поставки № 13-0901/52231 від 09.01.2012 року. Поставка товару підтверджена відповідними накладними, які було підписано представником відповідача.

При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на положення ст. ст. 509,526,530,536,610-612,622 ЦК України.

Відповідач вимог ухвали суду від 11.06.2013 року не виконав, пояснень по суті заявленного позову не подав, в судове засідання не зявився.

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №13-0901/52231, за умовами якого (п.1.1) позивач прийняв на себе зобовязання передати у зумовлені строки товар відповідачу, а останній прийняти вказаний товар на підставі видатково-прибуткових накладних і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору по розхідних накладних №281 від 06.02.2013 року, №282 від 07.02.2013 року, №342 від 07.02.2013 року, №406 від 18.02.2013 року, №452 від 21.02.2013 року було поставлено відповідачу товару на загальну суму 4 154,74 грн., які підписано представником відповідача.

За загальними нормами ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

П.4.1 договору строк поставки кожної узгодженої партії товару становить 14 календарних дні з дати узгодження партії поставки в Замовленні.

За умовами договору, а саме пункту 8.1, Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в договорі.

10.04.2013 року позивачем з метою досудового врегулювання спору відповідачу була надіслана Претензія №1 , в залишена без відповіді.

Як слідує з позовної вимоги, позивач просив стягнути заборгованість за товар в сумі 4 154,75 грн.

У судовому засіданні представник позивача вказав, що дана заборгованість погашена в підтвердження представив платіжне доручення №1083 від 03 червня 2013 року про сплату відповідачем 4 154,75 грн.

Враховуючи те, що сума позову була погашена до подання позовної заяви, а саме 03.06.2013 року,згідно пошьового штемпеля на конверті (м.Київ, 119) позовна заява здана на відправку 05.06.2013 року та зареєстрована судом 10.06.2013 року за вх.№01-32/605/13 вимога позивача про стягнення боргу безпідставна, а тому суд відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,610,712 Цивільного кодексу України, ст.43,44,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:

вирішив:

1.В позові відмовити.

Повний текст рішення складено

27.06.13

Суддя С. В. Костюк

Попередній документ
32059078
Наступний документ
32059080
Інформація про рішення:
№ рішення: 32059079
№ справи: 903/576/13
Дата рішення: 27.06.2013
Дата публікації: 01.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Волинської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги