25.06.2013 Справа № 901/1829/13
За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя
до відповідача Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Центрального району м. Сімферополя»
про внесення змін до договору.
Суддя С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача Нестерова С.А., довіреність № 1 від 02.01.2013, представник,
Від відповідача Клімашевський В.О., довіреність № б/н від 20.06.2013, адвокат, Покрова В.М., довіреність № б/н від 20.06.2013, адвокат.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Адвокатського об'єднання «Юридична консультація Центрального району м. Сімферополя», у якому просить внести зміни до п. 1.2., 3.1. договору оренди нежитлового приміщення № 898 від 21.11.2003. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відмову відповідача у добровільному порядку внести зміни до договору оренди, у зв'язку з чим виникли перешкоди у користуванні майном щодо якого укладеного договір оренди з третьою особою - ТОВ «Інтербуд-Крим».
У засіданні суду представник позивача вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у засіданні суду проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву за вих. № б/н від 21.06.2013, у якому вимоги позову не визнає та просить відмовити позивачу у задоволені позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на підставі розпорядження Сімферопольського міського голови № 724-Р від 22.10.2003 між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційне обєднання Центрального району міста Сімферополя та Юридичною консультацією Центрального району міста Сімферополя був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 898 від 21.1.2003.
На підставі вказаного договору відповідачу (Орендарю за договором) було передано в оренду нежитлове приміщення загальною площею 96,3 кв. м. розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Кірова, 28, яке знаходиться на балансі позивача (Орендодавця за договором).
Як встановили сторони пунктом 3.1. договору - строк дії договору до 21.11.2004.
У подальшому, шляхом підписання додаткових угод, вказаний договір неодноразово продовжувався. Згідно додатковій угоді від 25.05.2012 строк дії договору продовжений до 25.05.2013.
Позивач звернувся до суду з вимогою про внесення змін зміни до п. 1.2., 3.1. договору оренди нежитлового приміщення № 898 від 21.11.2003.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (стаття 188 Господарського кодексу України).
Згідно вимогам частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору, що встановлено статтею 84 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем у прохальній частині позову не визначено конкретних вимог щодо спірних змін до договору, тобто позивачем не зазначено, що саме є предметом спору та який текст договору має бути викладеним у зазначених позивачем пунктах спірного договору.
До початку слухання справи по суті позивачем відповідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України не надано клопотань щодо зміни предмету позову.
Згідно з нормами діючого процесуального законодавства суд не має процесуальних прав змінювати предмет позову та приймати рішення, яке не містить конкретних вказівок щодо дій сторін.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача саме без визначення конкретного предмету спору задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на позивача.
В судовому засіданні 25 червня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 27 червня 2013 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Суддя С.І. Чонгова