Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/124/13- ц
Провадження № 2/553/347/2013
18.06.2013м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в складі:
головуючого - судді Кононенка С.Д.,
при секретарі - Бобильовій А.П.,
за участю представника позивача Писаренко О.О., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника третьої особи органи опіки і піклування виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради ОСОБА_4, розглянувши цивільну справу за позовом ВАТ «Тепловозоремонтний завод» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ленінського районного сектору у м. Полтаві УДМС в Полтавській області, третя особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, виселення без надання іншого жилого приміщення , -
В січні 2013 року позивач ВАТ «Тепловозоремонтний завод» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, в якому просить Зобов'язати Ленінський районний сектор у місті Полтаві Управління державної' міграційної служби в Полтавській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_3 разом з неповнолітнім ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 ; визнати такими, що втратили нраво користування житловим приміщенням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5
У лютому 2013 року від позивача надійшли доповнення до позовної заяви про збільшення позовних вимог, в яких позивач просить винести рішення і виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з кімнати АДРЕСА_2, без надання іншого жилого приміщення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, надавши в обґрунтування пояснення, що сім'я ОСОБА_5 втратила трудові відносини із заводом, була попереджена про необхідність виселення, але в добровільному порядку не виселилася.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнати та просили відмовити в їх задоволенні.
При цьому відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що згідно договору найму житлового приміщення він мав бути попереджений через два місяці по звільненню про необхідність звільнити житлове приміщення і розірвання договору. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк. Але до та під час звільнення його з ВАТ «Тепловозоремонтний завод» ніяких попереджень про відмову від укладення договору на новий строк не надходило, тому згідно вищевказаних пунктів, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.
Крім того відповідач вказав, що в кабінеті, де знаходилося його робоче місце, не було забезпечено нормальних умов праці (температура повітря на робочому місці в холодний період 2010-2011 р. та 2011-2012 р. коливалася від 3°С до 15°С, а на момент звільнення - від З °С до 7 °С, при допустимій від 21 °С до 25 °С згідно ДСН 3.3.6.042-99), а за станом здоров'я він не міг продовжувати роботу за наявних тоді умов мікроклімату. І саме в зв'язку з цим 10.01.2012 року ним була подана заява про звільнення за власним бажанням без конкретизації причин звільнення (на прохання керівництва).
Після чого його було звільнено у вказаний ним термін - 12.01.2012 року.
До того ж відповідач вказав, що ВАТ «Тепловозоремонтний завод», порушував строки виплати заробітної плати, та строки розрахунку при звільненні (переказ коштів на зарплатну карту 08.02.12 - майже місяць після звільнення).
Отже фактичною причиною його звільнення з ВАТ «Тепловозоремонтний завод» стали: порушення законодавства про охорону праці та затримка заробітної плати.
В свою чергу відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона вважає позовні вимоги ВАТ «ТРЗ» безпідставними, оскільки за спільним рішенням адміністрації і виборного органу первинної профспілкової організації ВАТ «Тепловозоремонтний завод» її чоловіку, ОСОБА_2, було видано ордер №9 від 06 квітня 2011 р. на жилу площу в гуртожитку «Тепловозник» на право зайняття сім'єю з трьох чоловік житлової площі в АДРЕСА_2 розміром 17,3 м .Після чого вона, ніяких договорів з ВАТ «Тепловозоремонтний завод» не підписувала, трудових відносин не мала. В зв'язку з вищевказаним, вважає, що її та неповнолітнього сина не може бути виселено з гуртожитку (за ст. 132 ЖК України) без надання іншого жилого приміщення.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради у судовому засіданні при вирішенні спору поклалася на розсуд суду.
Представник третьої особи Ленінського районного сектору в м. Полтава управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в судове засідання не з'явився, але до суду надійшла заява, в якій просять справу розглянути без участі їх представника.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що на балансі Відкритого акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод» знаходиться гуртожиток «Тепловозник» за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до Рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2002 року гуртожиток в АДРЕСА_2 визнано власністю ВАТ «ТРЗ».
Відповідно до наказу № 19 від 14.02.2011 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу 14.02.2011 року за безстроковим договором.
Відповідно до Витягу з протоколу № 92 від 17 березня 2011 року, постановили виділити кімнату АДРЕСА_2 за адресою: АДРЕСА_2 сім'ї у складі трьох чоловік - ОСОБА_2, дружина - ОСОБА_3, 1987 р. н. та син - ОСОБА_5, 2009 р. н.
Відповідно до Картки прописки (Форма «А»), 13.04.2011 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було постановлено на реєстраційний облік за адресою АДРЕСА_2
Згідно ст. 129 Житлового кодексу Української РСР - на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
За спільним рішенням адміністрації і виборного органу первинної профспілкової організації ВАТ «ТРЗ» відповідачу - ОСОБА_2 було видано ордер № 9 від 06 квітня 2011 р. на жилу площу в гуртожитку «Тепловозник» на право зайняття з сім'єю з трьох чоловік житлової площі в АДРЕСА_2 розміром 17,3 м2.
І вже після цього, а саме 08 квітня 2011 року між ВАТ «Тепловозоремонтний завод» та ОСОБА_2 було укладено договір № 7 найму житла в гуртожитку, відповідно до якого наймодавець зобов'язується надати наймачу у строкове користування за плату для тимчасового проживання у ньому житло ВАТ «Тепловозоремонтний завод» у гуртожитку «Тепловозник» за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку, ОСОБА_2 разом з дружиною - ОСОБА_3 та сином - ОСОБА_5 проживає в гуртожитку «Тепловозник» ВАТ «Тепловозоремонтний завод», постійно та прописаний за адресою: АДРЕСА_2.
10.01.2012 року ОСОБА_2 написав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням . Та 12.01.2012 року було підписано наказ про припинення трудового договору з ОСОБА_2 за статтею 38 КЗпП України.
Так дійсно відповідно до п. 5.2.а) Договору найму житла в гуртожитку від 08 квітня 2011 року № 7, строк даного договору спливає через два місяці з дня звільнення наймача з ВАТ «ТРЗ».
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Житлового кодексу Української РСР, інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
На адресу ОСОБА_2 надійшла вимога ВАТ «ТРЗ» № 70-04/10-385 від 06 листопада 2012 р. з проханням добровільно у місячний строк з дати отримання повідомлення звільнити кімнату АДРЕСА_2
Разом з тим на думку суду до вирішення вказаного спору не можливо застосувати положення договору найму житлового приміщення № 7 від 08 квітня 2011 року, оскільки ордер № 9 на право зайняття з сім'єю з трьох чоловік житлової площі в АДРЕСА_2 розміром 17,3 м2 за спільним рішенням адміністрації і виборного органу первинної профспілкової організації ВАТ «ТРЗ» відповідачу - ОСОБА_2 було видано 06 квітня 2011 року, тобто до підписання договору найму житлового приміщення. І тому до вказаних правовідносин між сторонами має застосовуватися загальні правила ЖК України.
Згідно зі ст.132 ЖК без надання іншого жилого приміщення можуть бути виселені сезонні, тимчасові працівники, які припинили роботу, особи, які працюють за строковим трудовим договором, а також інші працівники, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, або звільнені за порушення трудової дисципліни чи вчинення злочину, осіб, які припинили роботу з інших підстав може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.
Згідно із ч. 3 ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 71, 72, 129,132 ЖК УРСР ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ВАТ «Тепловозоремонтний завод» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ленінського районного сектору у м. Полтаві УДМС в Полтавській області, третя особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, виселення без надання іншого жилого приміщення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його оголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. Д. Кононенко