ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/7472/13 17.06.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 3849,55 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача - Карась В.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач або СК «АХА Страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач або СК «Оранта») 3849,55 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.06.2010 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», державний реєстраційний номер ВА 7669 АЕ, який був застрахований у СК «АХА Страхування». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «УАЗ», державний реєстраційний номер ВА 1978 АК, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «Оранта», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.
Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що за спірною ДТП потерпілим були відшкодовані всі збитки, а отже підстав для задоволення позову не має.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.06.2010 о 14 год. 55 хв. в м. Кіровоград, по вул. Червоногвардійська, 79 сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення трьох автомобілів: автомобіля «УАЗ», державний реєстраційний номер ВА 1978 АК (далі - автомобіль «УАЗ»), під керуванням водія Гандзюка Сергія Олександровича, із автомобілем «Форд-Сієра», державний реєстраційний номер ВА 1571 АМ, та із автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO», державний реєстраційний номер ВА 7669 АЕ (далі - автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO»), яким керував Драгомирецький Євгеній Віталійович.
Причиною ДТП стало те, що водій Гандзюк С.О., керуючи автомобілем «УАЗ», перед початком руху не впевнився у безпеці свого маневру в результаті чого допустив наїзд на стоячий попереду автомобіль «Форд-Сієра», який від наїзду почав рух вперед та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO». У результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями водій Гандзюк С.О. порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до постанови Кіровоградського районного суду від 15.07.2010 (справа № 3-784/2010) Гандзюка Сергія Олександровича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», який належить Драгомирецькому Євгенію Віталійовичу. Даний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: передні ліві двері, лівий поріг, молдинг та пластикова накладка передньої лівої двері.
Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ від 14.06.2010, розширеною довідкою ВДАІ № 8633320 про ДТП та постановою Кіровоградського районного суду від 15.07.2010 (справа № 3-784/2010), копії яких містяться у матеріалах справи.
Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору страхування наземного транспорту № 3005416/05АВ від 03.12.2009, укладеного між Драгомирецьким Євгенієм Віталійовичем та ЗАТ «СК «АХА Україна» (з 18.01.2010 назву змінено на AT «СК «АХА Україна», з 01.04.2011 діяльність AT «СК «АХА Україна» було припинено шляхом приєднання до AT «СК «АХА Страхування», яка є правонаступником позивача) (далі - Договір добровільного страхування).
З калькуляції СТО (ФОП Гранкіна Л.І.), наведеної у Калькуляції вартості відновлювального ремонту від 16.06.2010 та наряді-замовлені № 27 від 07.07.2010, убачається, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» склала 4512,82 грн. (з ПДВ). На підтвердження факту виконання зазначеного відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» на вказану суму, до матеріалів справи позивачем доданий акт приймання-передачі виконаних робіт від 14.07.2010 СТО (ФОП Гранкіна Л.І.).
Наведені у даній калькуляції СТО роботи та замінені деталі знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП.
На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта 8733/10/05/12 від 22.06.2010, Калькуляції вартості відновлювального ремонту від 16.06.2010, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 4359,55 грн. шляхом перерахування на рахунок СТО (ФОП Гранкіна Л.І.) вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № 13965 від 23.06.2010, копія якого міститься у матеріалах справи.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відтак, СК «АХА Страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 4359,55 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Гандзюком С.О. внаслідок експлуатації автомобіля «УАЗ».
На час скоєння вищевказаної ДТП (14.06.2010) цивільно-правова відповідальність Гандзюка Сергія Олександровича, при експлуатації автомобіля «УАЗ», була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВЕ/1223967 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВЕ/1223967 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «УАЗ» на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2006, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував п'яти років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.
Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.
Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.
Отже, документами, які підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», є наряд-замовлення № 27 від 07.07.2010 та акт приймання-передачі виконаних робіт від 14.07.2010 СТО (ФОП Гранкіна Л.І.).
З калькуляції вартості відновлювального ремонту вбачається розгорнутий чіткий перелік робіт, затрачених годин, запчастин, матеріалів, які були використані для відновлення пошкодженого авто, який збігається з пошкодженнями, які були зафіксовані працівниками ДАІ на місці ДТП в первинній довідці.
Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», склав 4512,82 грн. (з урахуванням ПДВ), відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт від 14.07.2010 СТО (ФОП Гранкіна Л.І.). При цьому, судом враховано, що коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВЕ/1223967 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 3849,55 грн. (4359,55 грн. (сума в межах якої до позивача перейшло право регресу) - 510 грн. франшизи).
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, а також не доведено суду факт відшкодування винною особою всіх збитків на користь потерпілої особи. Відтак, суд не може взяти до уваги вищевказані заперечення відповідача, позаяк у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту відшкодування винною особою потерпілій особі завданої шкоди у повному обсязі.
Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу в лютому 2012 року звернувся до відповідача із претензією (вих. №921/1 від 23.02.2012) про виплату страхового відшкодування за полісом № ВЕ/1223967. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 29.02.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.
Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 3849,55 грн. (три тисячі вісімсот сорок дев'ять гривень 55 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.06.2013
СуддяСташків Р.Б.