ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6662/13 17.06.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Ресурс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант»
простягнення заборгованості
Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: Лущинський І.В., за довіреністю,
від відповідача:не з'явився.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Ресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант» про стягнення 30.433,60 грн. основного боргу, 14.273,73 грн. пені, 2.708,59 грн. інфляційних втрат та 2.709,01 грн. 3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 6-05 від 06.05.2008 відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, а тому позивач, посилаючись зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 30.433,60 грн. основного боргу, 14.273,73 грн. пені, 2.708,59 грн. інфляційних втрат та 2.709,01 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6662/13 та призначено до розгляду на 22.04.2013.
Ухвалою суду від 20.05.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням позивача.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2013 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 17.06.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні 17.06.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант» (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Ресурс» (далі - позивач, виконавець) 06.05.2008 було укладено договір № 6-05 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався виконати власними силами роботи з алмазного різання та свердління залізобетону, бетону та цегляної кладки (далі - роботи) на об'єкті будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по пр. Перемоги, № 26 в м. Києві та здати виконані роботи по акту відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти якісно виконані роботи та розрахуватися з позивачем на умовах дійсного Договору.
Умовами п.3.1. Договору встановлено, що тверда договірна ціна робіт погоджена сторонами згідно Додатку № 1.
Так, сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору, яким погоджено вартість робіт без урахування ПДВ.
Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 36.528,36 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 1 від 26.05.2008 на суму 33.216,36 грн. та № 2 від 26.06.2008 на суму 3.312,00 грн. та Довідкою про вартість виконаних робіт, підписаними обома сторонами, належним чином копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що розрахунок за фактично виконані обсяги робіт здійснюється щомісяця на підставі Акта виконаних робіт, наданого позивачем відповідачу. Відповідач оплачує виконані роботи протягом 20 банківських днів місяця, який випливає за звітним (п.3.3. Договору).
Так, кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт згідно з Актом № 1 від 26.05.2008 настав 27.06.2008, а згідно з Актом № 2 від 26.06.2008 - 28.07.2008.
Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт здійснив частково в сумі 6.094,76 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача за 26.03.2010, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість по оплаті робіт загалом у сумі 30.433,60 грн.
Позивач 06.11.2012 звертався до відповідача з претензією вих. № 1 від 05.11.2012 з вимогою про сплату заборгованості за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи в сумі 30.433,60 грн., на яку відповідач надіслав лист вих. № 86 від 20.11.2012, в якому вказав позивачу на пропуск останнім строків позовної давності по стягненню заборгованості за спірним Договором.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 36.528,36 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 1 від 26.05.2008 на суму 33.216,36 грн. та № 2 від 26.06.2008 на суму 3.312,00 грн. та Довідкою про вартість виконаних робіт, які підписано відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.
Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Однак відповідач не здійснив оплату робіт в повному обсязі у сумі 30.433,60 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.
У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 30.433,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього до суду не надано.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 14.273,73 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт, нарахування яких позивач здійснює за період з 26.03.2010 по 12.03.2013.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.5.3.1. Договору за несвоєчасне здійснення розрахунків відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості затриманого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом вище, остаточний строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт згідно з Актом № 1 від 26.05.2008 настав 27.06.2008, а згідно з Актом № 2 від 26.06.2008 - 28.07.2008, відтак, період прострочення починається з наступного дня - 28.06.2008 та 29.07.2008 відповідно.
Враховуючи, що шестимісячний строк для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт у сумі 30.433,60 грн. закінчується 28.12.2008 та 29.01.2009 відповідно, натомість, позивач здійснює нарахування пені за період з 26.03.2010 по 12.03.2013, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого п.6. ст. 232 ГК України, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення 14.273,73 грн. пені та відмовляє в її задоволенні.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2.708,59 грн. інфляційних втрат та 2.709,01 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 26.03.2010 по 12.03.2013.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2.709,01 грн., який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 2.709,01 грн.
Вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, згідно з уточненим розрахунком суду, в сумі 2.699,92 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант» (02093, м. Київ, Харківське шосе, 201/203; 04060, м. Київ, вул. Бердянська, 32-а, код ЄДРПОУ 31450731) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Русурс» (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 16, оф. 1; 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, а/с 45, код ЄДРПОУ 35660182) суму основного боргу в розмірі 30.433 (тридцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 60 коп., інфляційні втрати в розмірі 2.699 (дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 2.709 (дві тисячі сімсот дев'ять) грн. 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.230 (одну тисячу двісті тридцять) грн. 27 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.06.2013.
Суддя Ониськів О.М.