"19" червня 2013 р.Справа № 4-26/96-10-2462
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Жекова В.І., Ярош А.І.
(склад колегії судів змінено на підставі розпорядження Голови суду № 423 від 19.06.2013 р.)
за участю представників сторін:
від ПАТ Будівельно-монтажного управління „Енергобуд" - Слівка К.Є. за довіреністю
від КП „Іллічівське виробниче управління комунального господарства" - Поведик Т.П. за довіреністю
від КП „Іллічівськводоканал" - Свида К.В. за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Будівельно-монтажного управління „Енергобуд" у формі ЗАТ
на рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р.
у справі №4-26/96-10-2462
за позовом Будівельно-монтажного управління „Енергобуд" у формі ЗАТ
до відповідачів:
1. Комунального підприємства „Іллічівське виробниче управління комунального господарства"
2. Комунального підприємства „Іллічівськводоканал"
про стягнення 50000грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р., позовні вимоги Будівельно-монтажного управління „Енергобуд" у формі ЗАТ задоволенні частково; стягнуто солідарно з КП "Іллічівське виробниче управління комунального господарства та КП "Іллічівськводоканал" на користь Будівельно-монтажного управління "Енергобуд" у формі ЗАТ заборгованість за простим векселем в розмірі 50000,00 грн. а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 402,74 грн.; стягнуто солідарно з КП "Іллічівське виробниче управління комунального господарства" та КП "Іллічівськводоканал" на користь Будівельно-монтажного управління "Енергобуд" у формі ЗАТ витрати по сплаті державного мита в розмірі 504,02 грн. та витрати по сплаті послуг ІТЗ судового процесу в розмірі 168,96 грн.; у задоволенні вимог щодо стягнення 20000,00 грн. за послуги фахівця в галузі права відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2011 р. рішення господарського суду Одеської області від 14.02.2011 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. залишено без змін.
29.01.2013 р. Комунальне підприємство "Іллічівськводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р. у справі №4-26/96-10-2462 за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст.112, 113 ГПК України, за результатами перегляду якого, просило прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову та стягнення судових витрат по справі - державного мита та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг та заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2012 р. у справі №5017/2331/2012 (суддя Погребна К.Ф.) заяву комунального підприємства "Іллічівськводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р. у справі №4-26/96-10-2462 задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р. у справі №4-26/96-10-2462 скасовано, позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Енергобуд" до комунального підприємства "Іллічівськводоканал" та комунального підприємства "Іллічівське виробниче управління комунального господарства" про стягнення 50000,0 грн. боргу, 402,74 грн. 3% річних та 20000 грн. за послуги фахівця в галузі права задоволено частково, стягнуто з КП "Іллічівське виробниче управління комунального господарства" на користь приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Енергобуд" суму заборгованості за простим векселем у розмірі 50000 гривень, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 402 грн. 74 коп. та судові витрати у розмірі 504,02 грн. державного мита та 168.96грн витрат на послуги ІТЗ судового процесу, в решті позову відмовлено, в решті вимог заяви комунального підприємства "Іллічівськводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р. у справі №4-26/96-10-2462 відмовлено, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління "Енергобуд" на користь комунального підприємства "Іллічівськводоканал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 430,13 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 року у справі №1511/6128/2012 встановлені обставини - юридичні факти, які є істотними, так як впливають на юридичну оцінку інших обставин по справі, при цьому ці факти не потребують доказування. Такими фактами є те, що КП "Іллічівськводоканал" не є правонаступником КП "ІВУКГ", воно не було створене шляхом виділу з КП "ІВУКГ", а є новоствореним підприємством, тобто створене вперше та не є правонаступником будь-яких інших. Майно, яке перебувало у господарському віданні КП "ІВУКГ" не передавалося до КП "Іллічівськводоканал", а було передане до територіальної громади м. Іллічівськ в особі уповноваженого органу, а потім цим органом було передано в господарське відання КП "Іллічівськводоканал", розподільний акт (баланс) не складався, майнові права та обов'язки КП "ІВУКГ" до КП "Іллічівськводоканал" не переходили.
Окрім того, суд першої інстанції визнав такими, що не можуть застосовуватися до утворення та визначення правового статуту комунальних підприємств посилання позивача на норми статей 106, 107 та статті 109 Цивільного кодексу України з тих підстав, що КП "Іллічівськводоканал" було створене 07.06.2004 року і з цього часу є самостійним суб'єктом господарювання, а тому КП "ІВУКГ" не мало права своїми діями через свої органи набувати прав та обов'язків для КП "Іллічівськводоканал", а саме укладати угоди, які встановлюють права та обов'язки для КП "Іллічівськводоканал", в тому числі щодо новації, зміни розміру та строків оплати будь-якого боргу, який виник у КП "ІВУКГ", втому числі до державної реєстрації КП "Іллічівськводоканал", так як згідно ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх лише через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПрАТ "БМУ "ЕНЕРГОБУД" про солідарне стягнення КП "Іллічівськводоканал" як правонаступника КП "ІВУКГ" суми заборгованості за простим векселем в розмірі 50000,00 грн. задоволенню не підлягають. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для перегляду рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 року за нововиявленими обставинами в частині позовних вимог позивача про стягнення суми заборгованості за простим векселем з КП "ІВУКГ" та відмову у задоволенні позову в частині стягнення 20000,00грн. за послуги фахівця в галузі права відсутні, так як заявник не надав суду доказів наявності нововиявлених обставин, що є підставою для перегляду рішення суду в цій частині.
Не погоджуючись з даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулась ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. по справі №4-26/96-10-2462 повністю та припинити провадження у справі, а також стягнути з КП "Іллічівськводоканал" на користь ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" судовий збір у розмірі 860 грн. 25 коп. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без повного з'ясування усіх обставин справи з підстав викладених в апеляційній скарзі. На думку скаржника судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було взято до уваги те, що на час розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р. за нововиявленими обставинами та прийняття рішення за результатами її розгляду, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 р. по справі №2/1511/2092/2012 не набрало законної сили, оскільки позивачем було подано апеляційну скаргу на дане рішення. Також, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, оскільки факти встановлені 03.01.2013 р. в рішенні Іллічівського міського суду Одеської області, існували на момент прийняття рішення від 16.02.2011 р., тому скаржник вважає, що застосування судом першої інстанції ч.4 ст. 35 ГПК України було неправомірним в даному разі, так як суд не розглядав спір в порядку ст. 82 ГПК України, а переглянув спір відповідно до ст. 112 ГПК України за нововиявленими обставинами за заявою сторони. Окрім того, скаржник вважає, що КП „Іллічівськводоканал" створено на підставі рішення Іллічівської міської ради шляхом виділу з КП „Іллічівське виробниче управління комунального господарства", частина майна вартістю 12361523,04 грн. була передана до статутного фонду КП „Іллічівськводоканал", а тому апелянт вважає, що відповідача 2 було утворено шляхом виділу з відповідача 1, а тому КП „Іллічівськводоканал" не є самостійним підприємством, а тому відповідно до статей 107, 109 Цивільного кодексу України відповідачі мають нести солідарну відповідальність перед позивачем.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2013 р. дану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Сидоренко М.В.
Оскільки суддя Сидоренко М.В. брав участь у апеляційному перегляді рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р., яке за заявою комунального підприємства "Іллічівськводоканал" переглянуто за нововиявленими обставинами та за результатами перегляду винесено рішення від 21.03.2013 р., яке наразі є предметом розгляду у даному апеляційному перегляду, суддею Сидоренко М.В. було заявлено самовідвід на підставі ст.20 ГПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 р. заяву судді Сидоренко М.В. про самовідвід задоволено.
Розпорядження Голови суду від 25.04.2013 р. №286 замінено суддю Сидоренка М.В. в зв'язку з самовідводом суддею Філінюком І.Г.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2013 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Філінюка І.Г.
Розпорядження Голови суду від 19.06.2013 р. №423 замінено суддю Філінюка І.Г. в зв'язку з відпусткою суддею Ярош А.І.
10.04.2013 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" про уточнення прохальної частини апеляційної скарги, у якій скаржник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. по справі №4-26/96-10-2462 повністю та відмовити КП "Іллічівськводоканал" в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р. за нововиявленими обставинами та стягнути з КП "Іллічівськводоканал" на користь ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" судовий збір у розмірі 860 грн. 25 коп.
19.04.2013 р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від КП "Іллічівськводоканал", у якому воно просить рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
23.04.2013 р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від КП "ІВУКГ", у якому воно просить рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
24.04.2013 до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від КП "ІВУКГ", у якому воно просило залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Іллічівську міську раду Одеської області, проте, у судовому засідання від 22.05.2013 р. представник КП "ІВУКГ" відмовився від даного клопотання та зняв його з розгляду судом.
15.05.2013 р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" надійшли заперечення на клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, в яких воно просило відмовити в задоволенні клопотання КП "ІВУКГ" про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самомстійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Іллічівської міської ради Одеської області.
21.05.2013 р. від ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" надійшли заперечення на відзив КП "Іллічівськводоканал" в яких скаржник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. повністю та відмовити КП "Іллічівськводоканал" в задоволені заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2013 р. за нововиявленими обставинами та стягнути з КП "Іллічівськводоканал" на користь ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" судовий збір у розмірі 860 грн. 25 коп.
29.05.2013 р. від ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду апеляційним судом Одеської області апеляційної скарги ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 р. за номером провадження №22-ц/785/3029/13. Клопотання колегією суддів було відхилено з тих підстав, що на момент винесення оскаржуваного рішення господарським судом Одеської області, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 р. за номером провадження №22-ц/785/3029/13 набрало законної сили, було чинним, а тому апеляційний перегляд рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 р. не є перешкодою апеляційному перегляду рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р.
У судовому засіданні від 22.05.2013 р. оголошувалась перерва.
У судовому засіданні представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Представники відповідачів у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими не погоджуються з апеляційною скаргою та просили залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. без змін.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
29.01.2013 р. Комунальне підприємство "Іллічівськводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р. у справі №4-26/96-10-2462 за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст.112, 113 ГПК України, за результатами перегляду якого просило прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову та стягнення судових витрат по справі - державного мита та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг та заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 р. у справі №1511/6128/2012, яке набрало законної сили 13.01.2013 року, у задоволенні позову Данелія А.Д. до КП "Іллічівськводоканал" та КП "ІВУКГ" про солідарне стягнення грошових коштів було відмовлено з тих підстав, що КП "Іллічівськводоканал" не є правонаступником КП "ІВУКГ", так як не було створене шляхом виділу з цього підприємства, а є новоствореним підприємством. Судом встановлено, що норми ст.106. 107 та 109 ЦК України не можуть застосовуватися до даного випадку та цих правовідносин, так як згідно абз.2 ч.3 ст.81 ЦК України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом, а норма абз.1 цієї частини статті встановлює, що норми ЦК України регулюють порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус виключно юридичних осіб приватного права - юридичних осіб, які створюються на підставі установчих документів відповідно до ст.87 ЦК України. В той же час комунальне підприємство є юридичною особою публічного права, так як створюється розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, а тому норми ЦК України щодо порядку виділу юридичної особи не можуть застосуватися до створення комунальних підприємств, засновником якого є територіальна громада. Майно комунального підприємства закріплюється за ним на праві повного господарського відання у разі створення комунального комерційного підприємства. Згідно Статуту КП "Іллічівськводоканал" та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців КП "Іллічівськводоканал" створене вперше та не є правонаступником будь-яких юридичних осіб. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по КП "ІВУКГ" відсутні будь-які відомості про юридичних осіб-правонаступників. До КП "Іллічівськводоканал" не переходили ні права, ні обов'язки КП "ІВУКГ", хоча згідно ч.1 ст.109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, а також прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. В силу норми ч.4 ст.59 ГК України у разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права та обов'язки реорганізованого суб'єкта. Таким чином, на думку заявника зазначена обставина спростовує висновок суду при прийнятті рішення від 16.02.2011 р. про те, що КП "Іллічівськводоканал" є правонаступником КП "Іллічівське виробниче управління комунального господарства", а отже до нього перейшли майно, права та обов'язки КП "ІВУКГ", а тому КП "Іллічівськводоканал" повинне нести відповідальність по зобов'язанням КП "ІВУКГ".
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що вказані вище обставини є істотними згідно із п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України і не були відомі заявнику на час розгляду справи по суті судом першої інстанції, у зв'язку з чим ці обставини слід вважати нововиявленими з наступних підстав.
Як вбачається з рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. та постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2011 р. суди, задовольняючи позов про стягнення солідарно з КП "ІВУКГ" та КП "Іллічівськводоканал" суми заборгованості за простив векселем №753288785294 від 15.09.2004 р., який був виданий КП "ІВУКГ" виходили з того, що КП "Іллічівськводоканал" було створено шляхом виділу з КП "ІВУКГ" , а отже є його правонаступником. При цьому відповідно до ч.2 ст. 109 ЦПК України у зв'язку з тим, що розподільчий баланс не складався, встановити обсяг прав та обов'язків, які перейшли до новоствореного підприємства, неможливо, то суди дійшов висновку, що відповідно до ч.5 ст.107 ЦК України КП "Іллічівськводоканал" та КП "ІВУКГ" повинні нести солідарну відповідальність.
Проте, рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 року у справі №1511/6128/2012 було встановлено, що КП "Іллічівськводоканал" не є правонаступником КП "ІВУКГ", так як не було створено шляхом виділу з цього підприємства, а є новоствореним підприємством. При цьому суд також встановив, що норми ст. 106, 107 та 109 ЦК України не можуть застосовуватися до даного випадку та цих правовідносин, так як згідно абз. 2 ч.3 ст. 81 ЦК України порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом, а норма абз.1 цієї частини статті встановлює, що норми ЦК України регулюють лише порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права - юридичних осіб, які створюються на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 ЦК України. Так як комунальне підприємство є юридичною особою публічного права, бо створюється розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, то створення комунальних підприємств, засновником якого є територіальна громада, а майно підприємства закріплюється за ним на праві повного господарського відання у разі створення комунального комерційного підприємства, яким є КП "Іллічівськводоканал".
Статут КП „Іллічівськводоканал" зареєстровано Виконкомом Іллічівськом міської ради 07.06.2004 р. із видачею свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Згідно п.2 Статуту, засновником підприємства є Іллічівська міська рада та її виконавчий орган, підприємство створене вперше та не є правонаступником будь-яких інших юридичних осіб.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по КП "ІВУКГ" відсутні будь-які відомості про юридичних осіб-правонаступників до КП "Іллічівськводоканал" не переходили ні права, ні обов'язки КП "ІВУКГ".
Окрім того, рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 року у справі №1511/6128/2012 встановлено, що окрім відсутності запису про правонаступництво в статуті КП "Іллічівськводоканал", розподільчі баланси не складалися, а вищевказаними актами майно було передано у власність територіальної громади м.Іллічівськ, яка мала право розпорядитися майном на власний розсуд в особі уповноваженого органу.
За приписами п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Положеннями ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, а в силу норми ч.5 цієї статті, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
За таких обставин рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 року у справі №1511/6128/2012 є обов'язковими для господарського суду Одеської області щодо фактів, які ним встановлені і мають значення для вирішення справи, тобто щодо того факту, що КП "Іллічівськводоканал" не є правонаступником КП "ІВУКГ", а тому судом першої інстанції було правомірно переглянуто за задоволено заяву КП "Іллічівськводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами.
Не можуть бути прийняті до уваги, посилання скаржника на те, що на час розгляду заяви про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р. за нововиявленими обставинами та прийняття рішення за результатами її розгляду, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 р. по справі №2/1511/2092/2012 не набрало законної сили, оскільки позивачем було подано апеляційну скаргу на дане рішення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 р. по справі №2/1511/2092/2012 набрало законної сили 13.01.2013 р. та на час розгляду заяви КП "Іллічівськводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами було чинним.
Скаржник звернувся з апеляційною скаргою на дане рішення до апеляційного суду Одеської області. Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 11.03.2013 р. апеляційна скарга ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" була залишена без руху, так як скаржник не надав доказів того, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та обов'язки.
Отже, на час прийняття оскаржуваного рішення не було вирішено питання про прийняття апеляційним судом Одеської області апеляційної скарги ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" та відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, скаржнику не було поновлено строк на подання апеляційної скарги, а тому рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 03.01.2013 р. по справі №2/1511/2092/2012 вважалось таким, що набрало законної сили 13.01.2013 р. і було правомірно взято до уваги судом першої інстанції.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що КП „Іллічівськводоканал" створено шляхом виділу з КП „Іллічівське виробниче управління комунального господарства" відповідно до рішення Іллічівської міської ради від 18.05.2004 р. № 282-XXIV „Про програму реформування і розвитку систем водопостачання та водовідведення в місті Іллічівську на період до 2010 року", а тому відповідачі несуть солідарну відповідальність за спірним зобов'язанням.
В обґрунтування такого висновку апелянт посилається на ч. 4 ст. 109 ЦК України, відповідно до якої у випадку, коли після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Проте, дане посилання скаржника не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки на момент винесення рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2011 р., яке переглянуто рішенням господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. діяла редакція ст. 109 ЦК України, яка не містила ч.4, а тому вона не може бути застосована до даних правовідносин.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне залишити рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. у справі №4-26/96-10-2462 без змін, а апеляційну скаргу ПАТ Будівельно-монтажне управління „Енергобуд" без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2013 р. у справі №4-26/96-10-2462 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 25.06.2013 року.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Жеков В.І.
Суддя Ярош А.І.