"20" червня 2013 р. Справа № 915/727/13
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бартошук В.О.,
представника позивача: Гринька О.А. - дов. №14-31 від 30.01.2013,
представників відповідача: Ходикіна М.М. - дов.№09/72 від 30.05.2012,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
«Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6),
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»
(54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний узвіз, 18),
про: стягнення пені в сумі 516888,41 грн., 3% річних у сумі 143521,23 грн., збитків від інфляції у сумі 63553,69 грн. та 7% штрафу у сумі 440917,71 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» пеню у сумі 516888,41 грн., 3% річних у сумі 143521,23 грн., збитки від інфляції в сумі 63553,69 грн. та штраф у сумі 440917,71 грн. за порушення умов договору купівлі продажу природного газу №14/2288/11 від 30.09.2011.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та чинному законодавству не розрахувався за спожитий природний газ своєчасно, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних, штрафу та збитків від інфляції.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, посилаючись на необґрунтованість нарахування 7% штрафу та збитків від інфляції лише у ті місяці, коли індекс інфляції мав значення більше одиниці.
У судовому засіданні 14.06.2013, у відповідності до ст.77 ГПК України, судом оголошувалась перерва.
У судовому засіданні 20.06.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
30.01.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Відкритим акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль») було укладено договір про закупівлю природного газу №358-ПР (надалі - Договір№358-ПР) (а.с.14-18), згідно якого продавець (позивач у справі) зобов'язався поставити покупцю (відповідач у справі) в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), який підлягає використанню покупцем виключно для власних потреб, а покупець, в свою чергу, зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 Договору №358-ПР сторони домовились, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 22305 тис. куб. м.
За умовами п.3.1 Договору №358-ПР ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3509,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, ПДВ за ставкою - 0%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ - 61,12 грн., всього з ПДВ - 3 945,90 грн. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 88013299,5 грн. (у т.ч. ПДВ - 1363281,6 грн.).
Термін поставки газу сторони узгодили пунктом 5.1 Договору №358-ПР з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно.
За умовами пункту 10.1 Договору №358-ПР, строк його дії встановлено сторонами з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель») з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.2012, і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.
27.06.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» була укладена Додаткова угода №1 до Договору №358-ПР (а.с.22), за умовами якої п.1.2 статті 1 договору викладено у новій редакції, а саме: «продавець передає покупцю в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 12175 тис. куб. м». Також даною Додатковою угодою змінено ціну природного газу, що підлягає поставці, а саме: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509,00 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу,крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, ПДВ за ставкою - 20%. Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 4661,74 грн. (в тому числі ПДВ - 20% - 776,96 грн.). Також сторони в Додатковій угоді №1 від 27.06.2012 до Договору №358-ПР обумовили, що ціна договору складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату укладання цієї Додаткової угоди становить - 48041332,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 744 136,0 грн.).
Решта умов договору за згодою сторін залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
На виконання умов Договору №358-ПР позивачем, протягом січня-квітня 2012 року, було поставлено відповідачу 12175,0 тис. куб. м природного газу на загальну суму 48041332,50 грн., що підтверджується копіями актів приймання-передачі від 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.2012 та 30.04.2012 (а.с.24-27) та не заперечується відповідачем.
У відповідності до п.4.1 Договору №358-ПР, оплата за природний газ з урахування вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами у такому порядку:
- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше, ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;
- оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Таким чином, оплата поставленого відповідачу у січні 2012 року газу мала бути здійснена останнім до 14.02.2012 (включно), газу поставленого у лютому 2012 року газу - до 14.03.2012 (включно), газу поставленого у березні 2012 року - до 14.04.2012 (включно), газу поставленого у квітні 2012 року - до 14.05.2012 (включно).
Відповідач, всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства розрахувався за спожитий природний газ не своєчасно.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 143521,23 грн. за період з 15.02.2012 по 19.02.2013.
Відповідач проти розрахунку 3% річних та позовних вимог в частині стягнення річних, заперечень не висловив.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, вважає його обґрунтованим а позовні вимоги в частині стягнення 143521,23 грн. річних такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 7.3 Договору №358-ПР сторони передбачили обов'язок покупця у разі порушення ним умов договору стосовно порядку оплати поставленого природного газу крім суми заборгованості сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
Пунктом 4.1 Договору №358-ПР передбачено здійснення покупцем остаточного розрахунку за фактично переданий газ до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, датою порушення терміну розрахунку буде 15-те число місяця наступного за місяцем поставки газу.
Перевіривши розрахунок штрафу, який наданий позивачем, суд дійшов наступних висновків:
- датою, станом на яку здійснено нарахування 7% штрафу за порушення строків оплати газу отриманого у березні 2012 року є 15.05.2012, тобто, нарахування штрафу розпочато позивачем через 30 повних календарних днів (з 15.04.2012 по 14.05.2012 включно), виходячи із залишку заборгованості, яка рахувалась за відповідачем станом на 15.05.2012 - 3284156,77 грн.
- датою, станом на яку здійснено нарахування 7% штрафу за порушення строків оплати газу отриманого у квітні 2012 року є 14.06.2012, тобто нарахування штрафу розпочато позивачем через 30 повних календарних днів (з 15.05.2012 по 13.06.2012 включно), виходячи із залишку заборгованості, яка рахувалась за відповідачем станом на 14.06.2012 - 3014667,60 грн.
Таким чином, твердження відповідача щодо нарахування позивачем штрафу в порушення приписів п.п.4.1,7.3 Договору №358-ПР (на день раніше) не знайшло свого підтвердження.
Що стосується посилання відповідача на те, що визначений договором розмір штрафу -7% повністю кореспондується з розміром штрафу, який передбачений ч.2 ст.231 ГК України, тому його застосування можливе за наявності сукупності відповідних умов, передбачених даною статтею умови, суд вважає безпідставним, оскільки ст.ст.6, 627 ЦК України передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Сторонами у п.7.3 Договору №358-ПР, передбачений певний розмір штрафу та умови його нарахування. Позивачем штраф стягується саме на підставі п.7.3 Договору №358-ПР, тому твердження відповідача про відсутність певних умов, визначених для його нарахування частиною 2 статті 231 ГК України, суд вважає недоречним.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 7% штрафу в сумі 440 917,71 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 63553,69 грн. за період з лютого 2012 року по лютий 2013 року.
Розмір збитків від інфляції також уточнений судом, та визначений у сумі 43 827,57 грн., виходячи з наступного розрахунку.
Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому у разі зміни заборгованості (збільшення або зменшення) з 1 по 15 числа відповідного місяця, вона індексується за період з врахуванням цього місяця, якщо з 16 по 31 число, то заборгованість індексується вже у наступному місяці.
1. Станом на 15.02.2012 залишок заборгованості відповідача становив 3984625,31 грн. (за газ поставлений у січні 2012 року). В подальшому, погашення боргу відбувалось в період з 17.02.2012 по 07.03.2012. Станом на 08.03.2012 заборгованість була повністю погашена.
Таким чином, збитки від інфляції за порушення зобов'язань оплати газу поставленого у січні 2012 року мають нараховуватись лише за лютий 2012 року (індекс інфляції становив 100,2%), що і було зроблено позивачем. Розмір збитків від інфляції склав 7969,25 грн.
2. Станом на 15.03.2012 залишок заборгованості відповідача становив 11952772,77 грн. (за газ поставлений у лютому 2012 року). В подальшому, погашення боргу відбувалось в період з 16.03.2012 по 09.04.2012. Станом на 10.04.2012 заборгованість була повністю погашена.
Таким чином, збитки від інфляції за порушення зобов'язань оплати газу поставленого у лютому 2012 року мають нараховуватись лише за березень 2012 року (індекс інфляції становив 100,3%), що правомірно зроблено позивачем. Розмір збитків від інфляції склав 35858,32 грн.
3. Станом на 15.04.2012 залишок заборгованості відповідача становив 12153372,0 грн. (за газ поставлений у березні 2012 року).
Індекс інфляції у квітні 2012 року становив 100%, тобто збитки від інфляції за квітень 2012 року у позивача відсутні.
В період з 17.04.2012 по 14.05.2012 відповідачем було сплачено 8869215,23 грн.
Станом на 15.05.2012 борг відповідача становив 3284156,77 грн.
Індекс інфляції у травні 2012 року становив 99,7%, тобто збитки від інфляції за травень 2012 року у позивача відсутні.
В період з 15.05.2012 по 14.06.2012 відповідачем було сплачено 1367293,68 грн., тобто, станом на 15.06.2012 борг відповідача становив 1916863,09 грн.
За період з червня 2012 року по січень 2013 року сумарний індекс інфляції становив 99,8%, тобто збитки від інфляції за вказаний період у позивача були відсутні.
В період з 23.01.2013 по 13.02.2013 залишок заборгованості у сумі 1916863,09 грн. був повністю погашений, тобто підстав для нарахування збитків від інфляції у лютому 2013 року не було.
4. Станом на 15.05.2012 залишок заборгованості відповідача становив 3014667,60 грн. (за газ поставлений у квітні 2012 року).
Наступний платіж в погашення боргу зроблений відповідачем 13.02.2013.
За період з травня 2012 року по січень 2013 року сумарний індекс інфляції становив 99,5%, тобто збитки від інфляції за вказаний період у позивача були відсутні.
В подальшому, погашення боргу відбувалось в період з 13.02.2013 по 19.02.2013. Станом на 20.02.2013 заборгованість була повністю погашена.
Індекс інфляції у лютому 2013 року становив 99,9%, тобто збитки від інфляції за лютий 2013 року у позивача також були відсутні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягають задоволенню частково у сумі 43 827,57 грн. (7969,25 + 35858,32).
За приписами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки
На підставі п.7.3 договору та у відповідності до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нарахована пеня в сумі 516888,41 грн.
Судом розрахунок пені зроблений позивачем перевірений. З боку відповідача заперечень щодо розрахунку пені не надходило.
Під час розгляду справи відповідачем подано до суду клопотання №09/09-ю від 13.06.2013 про зменшення розміру стягуваної пені (а.с.68).
В обґрунтування заяви відповідач посилається на наступне:
- збитки ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» за 3 місяці 2013 року склали 211000,0 грн., а непокритий збиток за балансом станом на 31.03.2013 становив 32 449 000,0 грн.;
- майже вдвічі власний капітал ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» є меншим за статутний, що свідчить про реальну загрозу банкрутства;
- порушення зобов'язання з боку ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» по даному договору не потягло збитків для позивача, а нараховані інфляційні втрати та 3% річних частково компенсують можливі збитки;
- ПАТ «Миколаївська ТЕЦ», в силу приписів Постанови КМУ №1082 від 03.12.2008 «Про питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ», самостійно не розпоряджається коштами, які надходять від споживачів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, та які першочергово направляються на оплату поточної заборгованості за газ, з урахуванням вказівок НАК «Нафтогаз України».
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Оцінивши викладені у заяві відповідача обставини та дослідивши надані ним докази суд дійшов наступних висновків.
Фінансовий стан ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» свідчить про наявність реальної загрози банкрутства підприємства, що за умови соціальної значимості останнього може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Миколаєва, лікувальних закладів, шкіл, інших об'єктів соціальної сфери міста, бюджетних установ та державних закладів.
Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору №358-ПР.
Судом взято до уваги, що заборгованість за природний газ, станом на лютий 2013 року, повністю погашена, при цьому, більша її частина із незначним порушенням строків, тобто відповідачем в добровільному порядку повністю усунено порушення.
Нарахування та стягнення з відповідача штрафу у сумі 440917,71 грн. у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов'язані з порушенням відповідачем умов Договору №358-ПР. Стягнення ж з відповідача штрафу та пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим і за умови існування об'єктивних підстав для зменшення розміру пені, вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної пені на 50% - до 258444,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 821, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», 54036, м.Миколаїв, вул.Очаківська, буд.1-А (р/р 260083011411 у МОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, ІПН 300839614013) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6 (р/р 26002301921 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 20077720) 258444,20 грн. пені, 143521,23 грн. 3% річних, 43827,57 грн. збитків від інфляції, 440917,7 грн. штрафу та 17734,21 грн. судового збору.
3. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 19726,12 грн. збитків від інфляції відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.В.Мавродієва
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 25 червня 2013 року