ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 червня 2013 року № 826/6822/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі - далі КП «Житло-сервіс»)
до відповідачаІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві (далі - Інспекція)
про скасування припису,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування припису Інспекції від 06 березня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В обґрунтування позову позивач вказує на неправильний висновок відповідача про здійснення ним реконструкції нежилого приміщення в жиле, оскільки фактично має місце переобладнання та перепланування цього приміщення, що не потребує отримання відповідної дозвільної документації на проведення таких робіт, а також введення об'єкта в експлуатацію, тому припис відповідача про усунення цих порушень вимог містобудівного законодавства є протиправним і підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач свого представника до суду не направив, просив розгляд справи здійснювати у відсутності його представника.
У письмовому запереченні відповідач зазначив про необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, що містяться у справі, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» утворено територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.
Згідно з пунктом 3 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02 червня 2011 року № 22, основними завданнями Інспекції є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), яким визначено процедуру здійснення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІV і V категорії складності, в тому числі шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Аналіз змісту названого Порядку дає підстави суду стверджувати, що обмеження стосовно проведення інспекцією перевірок в залежності від ІV і V категорії складності об'єктів містобудування стосуються виключно перевірки дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІV та V категорії складності.
Таким чином, до повноважень відповідача віднесено проведення перевірки об'єктів будівництва усіх категорій складності.
За змістом Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
- вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
- інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 3 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Повноваження посадових осіб інспекції визначено пунктом 11 Порядку, зміст якого кореспондується з приписами частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, зокрема, посадові особі інспекції мають право:
- безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта;
- складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;
- видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
- проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції;
- забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Згідно з пунктом 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки, поміж іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з колективним зверненням мешканців житлового будинку № 31-в на вул.Драгоманова у місті Києві від 21 лютого 2013 року, яке надійшло до Інспекції 26 лютого 2013 року, уповноваженою особою Інспекцією на підставі направлення на перевірку від 04 березня 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: вул.Драгоманова, 31-в у Дарницькому районі міста Києва.
Наведеним підтверджується наявність у відповідача підстав для проведення позапланової перевірки позивача.
Дотримання Інспекцією процедури проведення перевірки позивачем не оскаржується.
За результатами проведення перевірки з виїздом на місце 04 березня 2013 року уповноваженою особою Інспекції в присутності головного інженера відділення № 2 КП «Житло-сервіс» Артемчук Т.П. встановлено, що на другому поверсі третього під'їзду вищевказаного будинку позивачем здійснюється експлуатація нежитлових приміщень, які самовільно реконструйовані шляхом влаштування житлових приміщень, кухні та санвузла без отримання відповідних дозвільних документів та експлуатуються без прийняття їх в експлуатацію, чим порушено частину 1 статті 34 та частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Результати перевірки зафіксовані в акті перевірки від 06 березня 2013 року, з метою усунення яких Інспекцією видано припис від 06 березня 2013 року про заборону експлуатації вищевказаного об'єкту з 06 березня 2013 року та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена особа позивача - головний інженер Артемчук Т.П. при ознайомленні з актом перевірки зауважень щодо суті виявлених порушень не висловила.
Суд критично ставиться до доводів позивача про необґрунтованість вказаного припису, оскільки вважає, що відповідачем правильно встановлено порушення позивачем містобудівного законодавства з наступних підстав.
На підставі рішення Київської міської ради від 08 червня 2000 року № 183/904 «Про створення комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 вересня 2000 року № 111 «Про деякі питання діяльності ЖЕС ДГО «Житло-інвест» та КП «Житло-секрвіс» та наказу ДГО «Житло-інвест» від 15 серпня 2000 року № 26 «Про ліквідацію житлово-експлуатаційної служби ДГО «Житло-інвест» актом від 16 серпня 2000 року з балансу ЖЕС ДГО «Житло-інвест» на баланс КП «Житло-сервіс» передано, зокрема, житловий будинок по вул.Драгоманова, 31-в у місті Києві та службові приміщення в ньому № 1, 2 та 205.
Позивач не заперечував тієї обставини, що на другому поверсі третього під'їзду згаданого будинку розташоване нежиле (технічне) приміщення, яке, за його словами, переплановане та переобладнане в жиле приміщення - квартиру, якій присвоєно номер 342, та яка використовувалась для житлових потреб його працівників.
Саме це приміщення було предметом перевірки відповідачем, який дійшов висновку про його реконструкцію з нежилого в жиле.
Згідно з пунктом 3.1 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3-2012), будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Відповідно до пункту 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 реконструкція - перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівні та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількості продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри, тощо).
Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Аналогічного змісту визначення терміну «реконструкція» міститься також в пункті 3.10 ДБН А.2.2- 2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Ураховуючи наведене та зміну функціонального призначення приміщення на другому поверсі в третьому під'їзді по вул.Драгоманова, 31-в у місті Києві з нежилого в жиле, суд приходить до висновку, що стосовно нього проведено реконструкцію, а не перепланування та переобладнання.
Додатковим доказом здійснення реконструкції цього приміщення з нежилого в жиле є наданий позивачем проект реконструкції технічного приміщення під квартиру № 342 в житловому будинку № 31-в по вул.Драгоманова в Дарницькому районі міста Києва, а також технічний паспорт на цю квартиру.
Пунктом 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, визначено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту процедура виконання яких встановлена цим Порядком.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходження об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності;
3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до ІV і V категорій складності.
Згідно з висновком відповідача об'єкт перевірки належить до ІІІ категорії складності, тоді як листом ТОВ «МНК Альянс», який є розробником проекту реконструкції нежилого приміщення в жиле від 31 травня 2013 року № 66, підтверджується віднесення цього об'єкта до ІІ категорії складності.
Однак, незважаючи на зазначене, суд вважає, що у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекція прийшла до правильного висновку про обов'язок позивача отримати дозвільну документацію на реконструкцію нежилого приміщення на другому поверсі третього під'їзду по вул.Драгоманова, 31-в у місті Києві шляхом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та відповідно про відсутність такої документації.
У ході судового розгляду справи позивачем не надано суду доказів наявності такої дозвільної документації.
За відсутності доказів прийняття об'єкта перевірки в експлуатацію суд також вважає обґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем вимог законодавства щодо необхідності прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до приписів статті 4 Закону «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який, поміж іншого, включає прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Частиною 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Також не заслуговують на увагу доводи позивача про відсутність у відповідача повноважень забороняти експлуатацію об'єкта перевірки.
Підпунктом 10 пункту 11 Порядку посадовим особам Інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю надано право за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника забороняти експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Зі змісту оскаржуваного припису вбачається його прийняття Інспекцією, зокрема, в особі першого заступника начальника Інспекції Трайно Н.А., яка належить до складу її керівників.
Таким чином, рішення про заборону експлуатації об'єкта перевірки прийнято уповноваженою особою з огляду на наявність виявлених порушень законодавства, зазначених у приписі, тому є вмотивованим.
Беручи до уваги викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Суддя О.О. Власенкова