номер провадження справи 15/33/13-15/33/13
Запорізької області
19.06.2013 Справа № 5009/3466/12
За позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора, м. Запоріжжя в інтересах Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод", м. Запоріжжя
про стягнення матеріальних збитків
Суддя Горохов І.С.
представники:
від прокуратури: Борін А.Б., прокурор Запорізької міжрайонної екологічної прокуратури, посвідчення № 011303 від 24.10.2012
від позивача: Кучугурна О.О., представник довіреність № 64/03 від 09.01.2013
від відповідача: Галіченко Б.В., представник довіреність №Э/078 від 24.07.2012
Суть спору:
Розглянуто позовну заяву Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод" про стягнення матеріальних збитків.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2013 та рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 по справі № 5009/3466/12, справу передано на новий розгляд.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 30.04.2013 справа передана на новий розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою господарського суду від 30.04.2013 справу №5009/3466/12 прийнято до свого провадження. Справі присвоєно номер провадження 27/71/12-15/33/13. Засідання призначено на 22.05.2013. Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні 19.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: згідно довідки ЄДРПОУ АА №480058 відповідачем змінено організаційно-правову форму з ВАТ на ПАТ 02.06.2011, отже дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-5616/Зап є недійсним з 08.06.2011. Відповідач у період з 08.06.2011 по 01.06.2012 здійснював скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у р. Дніпро без дозволу на спеціальне водокористування. Розмір заподіяних матеріальних збитків становить 14 613,15 грн.
Відповідач позов визнав в повному обсязі. Також зазначив, що надання витребуваних ухвалою суду від 22.05.2013р. документів, необхідних для визначення дійсного розміру матеріальних збитків з урахуванням позиції Вищого господарського суду України є скрутним, оскільки на теперішній час перша особа, відповідальна за їх ведення та надання, зокрема, технічний директор Хмарський В.М. - тимчасово непрацездатний, а друга особа, відповідальна за надання та складання розрахунків, зокрема, головний енергетик І.М. Товкач - звільнилась за власним бажанням з 16.11.2012р. з передачею усіх справ своєму керівнику - технічному директору Хмарському В.М.
За клопотанням представників сторін та прокуратури розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд встановив наступне.
В період з 14.05.2012 по 01.06.2012 старшим державним інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Плесьоновим О.В., Мотренко М.С., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області Ємел'яновим Д.В., Григоренко О.В., у присутності: головного технолога Абаровського І.І., головного енергетика Товкач І.М., технічного директора Хмарського В.М., про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
За результатами перевірки встановлено, що згідно довідки АА № 480058 з ЄДРПОУ ПАТ "Запорізький електроапаратний завод" змінило організаційно-правову форму з "ВАТ" на "ПАТ" 02.06.2011, отже дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-5616/3ап є недійсним з 08.06.2012.
Підприємством надано дозвіл на спеціальне водокористування № Укр-5616/Зап, який виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області 26.04.2011 строком до 31.12.2012 ВАТ "Запорізький електроапаратний завод".
Публічне акціонерне товариство "Запорізький електроапаратний завод" всупереч вимогам п. 8 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" підприємство не переоформило вищевказаний дозвіл в установленому порядку.
Відповідно до п. 8 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у разі виникнення підстав (в даному випадку підставою є зміна найменування суб'єкта господарювання) для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Підставами для переоформлення документа дозвільного характеру є: зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця; зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання.
Законом можуть бути встановлені інші підстави для переоформлення документів дозвільного характеру.
У разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Дозвільний орган протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлений на новому бланку документ дозвільного характеру з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
Одночасно з переоформленим на новому бланку документом дозвільного характеру дозвільний орган на вимогу суб'єкта господарювання видає безоплатно засвідчену ним копію такого документа дозвільного характеру.
У разі переоформлення документа дозвільного характеру дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з дня переоформлення документа дозвільного характеру приймає рішення про визнання недійсним документа дозвільного характеру, що був переоформлений, з внесенням відповідних змін до реєстру документів дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.
Строк дії переоформленого документа дозвільного характеру не може перевищувати строк дії, зазначений у документі дозвільного характеру, що переоформлявся.
За переоформлення документа дозвільного характеру у випадках, передбачених законом, справляється плата, розмір якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.
Таким чином, ПАТ "Запорізький електроапаратний завод" у період з 08.06.2011 по 01.06.2012 здійснювало скиди забруднюючих речовин зі зворотними водами у р. Дніпро без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушило п. 8 ч. 1 ст. 44 Водного Кодексу України, відповідно до якого водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Результати перевірки відповідачем не оскаржувались.
На підставі зібраних матеріалів та довідки підприємства № 31/20 від 13.07.2012 про кількість скинутих зворотних вод у р. Дніпро за період з 08.06.2011 по 01.06.2012 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області на підставі Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009р. № 389 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за N767/16783 (зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів N220 від 30.06.2011р.) виконаний розрахунок відшкодування збитків, спричинених у результаті самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, розмір яких складає 14 613,15 грн.
Щодо періоду протягом якого відповідач здійснював самовільне водокористування з урахуванням позиції викладеної у постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2013р. у даній справі необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 251 та ст. 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, з врахуванням положень ст. 253 ЦК України та п. п. 1, 3 ч. 8 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» перебіг 5-денного строку для переоформлення дозволу на спеціальне водокористування від 26.04.2011 №Укр-5616/Зап розпочався 03.06.2011р. та закінчився 09.06.2011р.
З урахуванням вимог ч. 8 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено 5-денний строк (п'ять робочих днів), протягом якого товариство було зобов'язане подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення дозволу на спеціальне водокористування №Укр-5616/Зап від 26.04.2011, а також передбачено, що не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.
Таким чином, дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-5616/Зап від 26.04.2011 був діючим протягом вказаних вище п'яти робочих днів, що випливає зі змісту п. 7 ч. 8 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно якого строк дії переоформленого документа дозвільного характеру не може перевищувати строк дії, зазначений у документі дозвільного характеру, що переоформлявся.
Таким чином, товариство станом на 08-09.06.2011р. здійснювало спеціальне водокористування за наявності діючого дозволу від 26.04.2011 №Укр-5616/Зап, 5-денний строк переоформлення якого сплинув 09.06.2011р. (останній робочий день для подачі заяви про переоформлення дозволу), тобто цей дозвіл є недійсним з 10.06.2011р.
Наявний у справі розрахунок розміру збитків свідчить про їх обчислення позивачем за період з 08.06.2011р. по 01.06.2012р.
За таких обставин, відповідачем завдано державі збитків у період з 10.06.2011р. по 01.06.2012р. внаслідок самовільного водокористування, а не за спірний період (з 08.06.2011р. по 01.06.2012р.).
Вказані обставини впливають на розмір завданих державі збитків, однак не спростовують самого факту заподіяння таких збитків, які доведені наявними матеріалами справи.
Статтею 110 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення водного законодавства. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до ст. 111 Водного кодексу України Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Згідно з ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст. 1166 Цивільного кодексу України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Враховуючи викладене, в даному випадку обов'язок доведення відсутності в своїх діях вини у заподіянні шкоди покладається на відповідача.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів..
Вина відповідача підтверджується матеріалами перевірки, а також матеріалами адміністративної справи стосовно головного енергетика ПАТ "Запорізький електроапаратний завод" Товкача І.М. притягнутого до адміністративної відповідальності за порушення ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України та платіжним дорученням № 2134 від 13.06.2012 про сплату штрафу згідно постанови про накладення адміністративного стягнення.
Для здійснення перерахунку завданих державі матеріальних збитків судом ухвалами від 22.05.2013р. та 06.06.2013р. були витребувані від відповідача за клопотанням позивача документи необхідні для здійснення відповідного розрахунку, а саме: журнали ПОД 11, 12, 13 за 2011-2012 роки; протоколи вимірювань якості зворотних вод, що надходять у р. Дніпро по випуску №2 за 2011 - 2012 роки; довідку (закріплену підписом керівника та печаткою підприємства) про кількість (м3) скинутих зворотних вод по випуску №2 («сухий» період) у р. Дніпро за період з 10.06.2011р. по 31.12.2011р.; кількість (м3) скинутих зворотних вод по випуску №2 («мокрий» період) у р. Дніпро за період з 10.06.2011р. по 31.12.2011р.; кількість (м3) скинутих зворотних вод по випуску №2 («сухий» період) у р. Дніпро за період з 01.01.2012р. по 01.06.2012р.; кількість (м3) скинутих зворотних вод по випуску №2 («мокрий» період) у р. Дніпро за період з 01.01.2012р. по 01.06.2012р.
Витребувані документи, необхідні для здійснення позивачем перерахунку завданих державі збитків, відповідачем не були надані, оскільки на теперішній час перша особа, відповідальна за їх ведення та надання, зокрема, технічний директор Хмарський В.М. - тимчасово непрацездатний, а друга особа, відповідальна за надання та складання розрахунків, зокрема, головний енергетик І.М. Товкач - звільнилась за власним бажанням з 16.11.2012р. з передачею усіх справ своєму керівнику - технічному директору Хмарському В.М.
Натомість відповідачем відповідно до вимог ст. 78 ГПК України надано заяву про визнання позову в повному обсязі за підписом Генерального директора Публічного акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод» Сидоренко М.В.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Як вже зазначалось вище, необхідність врахування періоду з 10.06.2011р. по 01.06.2012р. при розрахунку завданих державі матеріальних збитків не суттєво впливає на розмір завданих державі збитків, однак не спростовує самого факту заподіяння таких збитків, які доведені наявними матеріалами справи. У зв'язку з чим, дії відповідача щодо визнання позову в повному обсязі, з урахуванням неможливості надати документи, необхідні для здійснення порахунку розміру заподіяних збитків, не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод" про стягнення матеріальних збитків задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9, код ЄДРПОУ 14281020) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72а, код ЄДРПОУ 38025388; зарахувавши кошти до місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя на р/р 33116331700007, код ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач -УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) 14 613 (чотирнадцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 15 коп. матеріальних збитків. Видати наказ.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9, код ЄДРПОУ 14281020) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050) судовий збір в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.
Суддя І.С. Горохов
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 25.06.2013.