8.2.1
Іменем України
21 червня 2013 року Справа № 812/4268/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Островської О.П.,
при секретарі: Тельдековій Н.В.,
за участю сторін:
представника позивача: Жидкова Л.В.,
представника відповідача: Меркулової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 26.12.2012 року №0002311501, від 26.12.2012 року №0002321501, від 26.12.2012 року №0002331501,-
07 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 26.12.2012 року №0002311501, від 26.12.2012 року №0002321501, від 26.12.2012 року №0002331501.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вх. №300 від 31.12.2012 року позивачем були отримані від Алчевської ОДПІ Луганської області три податкових повідомлення -рішення: № 0002311501 від 26.12.2012 року на суму 8745,32 грн.; за № 0002321501 від 26.12.2012 року на суму 4024,24 грн.; за № 0002331501 від 26.12.2012 року на суму 50602,75 грн.
Платник податків - ПРАТ «Криворізьке» не погодилося з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями й оскаржило їх у встановлений строк в адміністративному порядку.
Вх. № 33 від 26.02.2013 року позивачем було отримано рішення за № 2163/10-400/08 від 23.02.2013 року про результат розгляду первинної скарги ДПС у Луганській області, яким залишені без змін податкові повідомлення - рішення від 26.12.2012 року за № 0002311501 на суму 8745,32 грн., від 26.12.2012 року № 0002321501 на суму 4024,24 грн., від 26.12.2012 року за № 0002331501 на суму 50602,75 грн., а скарга ПАТ «Криворізьке» від 04.01.2013 року за №2 без задоволення.
Вх. №73 від 04.04.2013 року позивачем було отримано рішення за № 4620/6/10-2215 від 01.04.2013 року про результат розгляду скарги ДПС України, яким залишені без змін податкові повідомлення - рішення Алчевської ОДПІ Луганської області від 26.12.2012 року № 0002311501, № 0002321501, № 0002331501 та рішення ДПС у Луганській області від 21.02.2013 року № 2163/10-400/08 прийняте за розглядом первинної скарги, а скарга ПАТ «Криворізьке» - без задоволення.
З винесеними Алчевською ОДПІ Луганської області трьох податкових повідомлень-рішень: за № 0002311501 від 26.12.2012 року на суму 8745,32 грн., за № 0002321501 від 26.12.2012 року на суму 4024,24 грн., за № 0002331501 від 26.12.2012 року на суму 50602,75 грн., платник податків -ПРАТ «Криворізьке» не може погодиться з таких підстав: Алчевська ОДПІ Луганської області (Брянківське відділення) у період з 08.10.2010 року по 10.10.2012 року провела перевірку й про результати документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасної сплати визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю ПРАТ «Криворізьке» за період з 01.06.2010 року по 29.12.2011 року склала акт за №101/152/31780403 від 10.10.2012 року.
На підставі повідомлення Алчевської ОДПІ за №4256/152 від 25.10.2012 року була призначена зустріч 01.11.2012 року о 10 год. 00 хв. з питання про проведення розгляду заперечень к акту перевірки за №101/152/31780403 від 10.10.2012 року.
Заперечення до акту були розглянуті у присутності платника податків - ПРАТ «Криворізьке», проте до теперішнього часу ПРАТ «Криворізьке» не отримало від Алчевської ОДПІ письмової відповіді про результати розгляду заперечень від 19.10.2012 року до акта №101/152/31780403, як це вимагається п.п.86.7-86.8 ст.86 ПК України.
Відповідно, за таких обставин, не маючи результатів ї прийнятого рішення за актом № 101/152/31780403 у Алчевської ОДПІ були відсутні підстави «повторно» видавати наказ ї виробляти по тим же підставам й періодам перевірку, а тому «повторно» складений акт за № 101/152/31780403 від 19.12.2012 року є «незаконним» й не може служити підставою для нарахування штрафних санкцій платнику податків - ПРАТ «Криворізьке» за визначене грошове зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.06.2010 року по 22.11.2010 року.
Податковий орган - Алчевська ОДПІ в порушення пунктів 86.7 - 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України не мала законних підстав на 26.12.2012 року приймати податкові повідомлення - рішення за № 0002311501 від 26.12.2012 року на суму 8745,32 грн., за № 0002321501 від 26.12.2012 року на суму 4024,24 грн., за № 0002331501 від 26.12.2012 року на суму 50602,75 грн., так як акт за №74/152/31780403 від 19.12.2012 року о результатах непланової невиїзної перевірки своєчасної сплати визначених грошових коштів з орендної плати за землю ПРАТ «Криворізьке» за період з 01.06.2010 року по 22.10.2010 року, платником - ПРАТ «Криворізьке» у визначений строк був розглянутий и супровідним листом за №556 від 21.12.2012 року був повернутий в адресу відповідача один екземпляр акту за №74/152/31780403 з додатком заперечень від 21.12.2012 року до акту.
Вищевказані документи отримані відповідачем 28.12.2012 року.
Алчевська ОДПІ не виконала вимоги пункту 86.7 ст. 86 ПК України, в частині повідомлення про місце та час проведення розгляду скарги та не було прийнято рішення про визначення грошових зобов'язань керівником Алчевської ОДПІ з урахуванням результатів розгляду заперечень платників податків, а також не вручено письмову відповідь платнику податків, що призвело до порушення пункту 86.8 ст. 86 ПК України в частині строку прийняття 26.12.2012 року податкових повідомлень - рішень.
При таких порушеннях оформлення результатів перевірок та відсутність законних підстав 26.12.2012 року виносити перелічені податкові повідомлення - рішення, позивач вважає, що заступник начальника Алчевської ОДПІ Бугу Л.В. не мала «законних підстав» виносити податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 року.
В розділі «При перевірці використані» акта за №74/152/31780403 від 19.12.2012 року, перевіряючими не була використана уточнююча декларація платника ПРАТ «Криворізьке» від 22.07.2010 року (відмітка про прийняття податковим органом є 22.07.2010 року), яка передбачала з 01.07.2010 визначені зміни грошових зобов'язань з орендної плати за землю 01.07 по 31.12.2010 року (замість 72,2 тис. грн., стало 15,2 тис. грн.).
Вказані дії призвели до незаконного нарахування штрафних санкцій за період з 01.07.2010 року по 22.11.2010 року (щомісячно) від визначених грошових зобов'язань (уточнююча декларація від 22.07.2010 року) з орендної щомісячної плати за землю, що суперечить вимогам ст. 126 ПК України.
Також при перевірці не враховувались вимоги про те, що період з 01.06.2010 року по 22.11.2010 року регулювалися Законом України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у якому відповідно до вимог п.п.7.7 ст. 7 ЗУ № 2181 контролюючому органу не надано право, всупереч напрямку, зазначеному платником податку в платіжному документі зараховувати платежі в рахунок погашення податкового боргу.
Правова позиція, викладена платником, підтверджується не однократними рішеннями адміністративних судів різних інстанцій.
Відповідно, розрахунок штрафних санкцій не відповідає ні однім платіжним дорученням платника як за призначенням платежу, періоду й сумою платіжного доручення, а тому необхідно відповідачу платежі платника за період з 01.06.2010 року по 22.11.2010 року рознести у відповідності з призначенням платіжних доручень.
В акті за №74/152/3180403 від 19.12.2012 року за період з 01.06.2010 року по 22.11.2010 року не враховується вже наявний акт перевірки за №220/151/31780403 від 23.12.2010 року за період з 30.09.2009 року по 29.09.2010 та винесеного податкового повідомлення - рішення за № 0004511501/0 від 23.12.2010 року, (копії додаються), в якому включені всі платіжні доручення платника по сплаті оренди землі на 29.09.2010 року, відповідно в розрахунках штрафних санкцій до винесеного податного повідомленнями-рішеннями від 26.12.2012 року не повинні «вдруге» показані платіжні доручення, сплачені до 29.09.2010 року включно и не повинні нараховуватися штрафні санкції на дані платежі.
У зв'язку з порушеннями відповідачем викладених доводів у пунктах 2.3, 2.4, 2.5 позовної заяви, позивач по кожному розрахунку штрафних санкцій вказує причини незгоди.
Заперечення позивача до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення - рішення за №0002321501 від 26.12.2012 року.
- штраф 1224,48 грн. не призначається за причиною того, що позивач 30.08.2010 року суму 6122,40 не сплатив;
- штраф 8,45 грн. не призначається за причиною того, що позивач 30.08.2010 року суму 42,44 не сплатив;
- штраф 2336,18 грн. не призначається за причиною того, що сума боргу сплачена 29.09.2010 року у розмірі 11680,88 грн. вже включалась в розрахунок штрафних санкцій при винесені податкового повідомлення - рішення №00045111501/0 від 23.12.2010 року;
- штраф 455,13 грн. не призначається за причиною того, що сума боргу сплачена 29.09.2010 року у розмірі 2275,64 грн. вже включалась в розрахунок штрафних санкцій при винесені податкового повідомлення - рішення №00045111501/0 від 23.12.2010 року.
Заперечення позивача до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення - рішення №0002331501 від 26.12.2012 року.
- - штраф 6436,85 грн. не призначається за причиною того, що сума сплаченого боргу 20.09.2010 року включена в розрахунок штрафних санкцій при винесенні податкового повідомлення - рішення за №00045111501/0 від 23.12.2010 року;
- штраф 11397,70 грн. не призначається за причиною того, що позивач 30.08.2010 року суму боргу 56988,50 не сплатив;
- штраф 5216,02 грн. не призначається за причиною того, що позивач 30.08.2010 року суму боргу 26080,10 не сплатив;
- штраф 1086,16 грн. не призначається за причиною того, що сума боргу сплачена 29.09.2010 року в розмірі 5430,80 грн. вже враховувалась в акті перевірки по 29.09.2010 року включно;
- штраф 4484,88 грн., 455,13 грн., 3743,50 грн., 2011,07 грн. не призначаються за причиною того, що вони виведені не від суми прилягаючого платежу на 30.08.2010 року (оренда землі липень 2010 року - 15348,38 грн.), що призвело до завищення нарахування штрафу;
- штрафи 9606,40 грн., 455,13 грн. не призначаються за причиною того, що позивач 01.11.2010 року суму боргу в розмірі 48032,00 грн. та 2275,65 грн. не сплатив;
Розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення - рішення №0002311501 від 26.12.2012 року на суму 8745,32 грн. відповідач не додавав, відповідно позивач не має можливості надати свої заперечення та зауваження.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повністю прийняті Алчевською ОДПІ Луганської області податкові повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002311501, від 26.12.2012 року №0002321501, від 26.12.2012 року №0002331501.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових заперечення на позов (а.с.61-64), у яких серед іншого зазначено, що на підставі пункту 79.2 статті 79 глави 8 та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ далі ПКУ, Брянківським відділенням Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПРАТ «Криворізьке» (код ЄДРПОУ 31780403) щодо несвоєчасності сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю за період з 01.06.2010 по 22.11.2010. Наказ на перевірку № 818 від 26.11.2012р.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводилась з урахуванням податкової звітності а саме: декларація по орендній платі за землю за 2010 рік № 94 від 21.01.10., декларація № 4513 від 20.05.2010( уточнюючий розрахунок), АРМ «Облік податків і платежів» картки особового рахунку ф.6 по орендній платі за землю юридичних осіб за 2010 рік.
Приватне акціонерне товариство «Криворізьке», в порушення вимог пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.287.4 ст. 287 ПКУ, несвоєчасно сплачено суми самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки , нарахованих згідно з податковою декларацією (податкова декларація по оренді земельних ділянок державної та комунальної форми власності), що призвело до виникнення податкового боргу з орендної плати за землю в загальній сумі 360588 грн. 11 коп.
Згідно з п.126.1 ст.126 ПКУ за затримання сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по орендній платі за землю за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року у загальній сумі 360588грн. 11 коп., до 30 календарних днів, ПРАТ «Криворізьке», притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків чи 8745грн.32 коп. від погашеної суми податкового боргу в сумі 87453грн.20 коп., за затримку 31 календарних днів і більше у розмірі 20 відсотків чи 54626грн.98 коп. від погашеної суми податкового боргу в сумі 273134 грн.91 коп.
За результатами перевірки було складено Акт № 74/152/31780403 від 19.12.2012 року який 19.12.2012 року було особисто у 2-х примірниках надано на погодження платнику податків в особі головного бухгалтера ПРАТ «Криворізьке» М.П.Вертелецькій.
Алчевська ОДПІ вважає платник податків активи якого знаходились у податковій заставі, не мав права самостійно розпоряджуватися грошовими та іншими коштами та згідно п.7.7 п 7Закону № 2181-ІІІ , зарахування податків здійснювалось в порядку черговості виникнення платежів.
Раніше проведена перевірка № 220/151/31780403 від 23.12.2010 за період з 30.09.2009 року 29.09.10 року не включала нарахування штрафних санкцій за податкові періоди у зв'язку з тим. фактичні терміни сплати заборгованості по декларації № 94 від: 21:61.2010 року по терміну сплати 31.05.10, 30.06.2010,30.07.2010,30.08.2010 були повною мірою сплачені 22.11.2010 року, а цей період в перевірці від 23.12.2010 року не був включений. Поточна перевірка № 74/152/31804003 від 19.12.2012 включає в себе періоди, що перевірялись у 2010 році у зв'язку з тим, що платник заборгованість яка погашалась у відсотковому відношенні в хронології виникнення з урахуванням нарахованої пені.
За рахунок перетворення податкових зобов'язань в податковий борг було змінено хронологію сплати за рахунок, чого сплата податкових зобов'язань по платіжним дорученням тільки частково погашала нараховані суми за деклараціями при цьому першочергово погашалися борги платника, нараховувались пені, а вже потім проводилось погашення поточних нарахувань за деклараціями.
Податковий борг з пенями та поточними нарахуваннями погашається в порядку черговості з моменту виникнення боргу, у зв'язку з чим сплаті божником зобов'язання погашення здійснюється по залишкам несплачених сум з урахуванням пені.
Виходячи з вищевказаного, фактично сплачені прострочені податкові зобов'язання за деклараціями, що перевірялись в період з 01.06.2010 року по 22.11.2010 року склали 360588 грн. 11 коп.
За даними облікової картки платника податків за період з 31.05.2010 по 30.08.2010 року нараховані в автоматичному режимі до застосування штрафні санкції в сумі 15396 грн. 19коп. на суму погашених прострочених зобов'язань в сумі 30792 грн. 36 коп. Зміна історії податкового боргу та нарахування і скасування штрафних санкцій за період 2010-2011 року відбулись за рахунок скасування та відновлення нарахувань по повідомленню - рішенню № 0004511501/0 від 23.12.2010 року на загальну суму 436577 грн.91 коп. Акт перевірки № 220/151/31780403 які знаходились у оскаржені в Луганському окружному адміністративному суді та Донецькому апеляційному суді. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду № 2а-797/11/1270 від 02.02.11р. було скасовано податкове повідомлення - рішення від 23.12.2010 року № 0004511501/0 від 23.12.2010 на суму 436577 грн.91 коп. пізніше постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду Справа 2а-797/11/1270.
30 листопада 2011 року у судовому засіданні Луганського окружного адміністративного суд представник позивача ПРАТ «Криворізьке» уточнив позовні вимоги (штрафні санкції) та просив суд суму штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням розстрочити на 15 місяців починаючи з 01.12.2011року. Постановою ЛОАС від 30.11.2011 року Справа № 2а-10825/11/1270 платнику було надано розстрочення штрафної санкції в сумі 436577 грн. 91 коп. податкове повідомлення-рішення № 0004511501/0 від 23.12.2010р.
Наказом ДПА України № 927 від 07.12.2010р. було затверджено «Методичні рекомендації щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні (відстроченні) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справляння» яких здійснюється органами державної податкової служби».
Пунктом «б» інструкції передбачено: Розстрочення (відстрочення) за рішенням суду надається на суму заборгованості, по якій прийнято рішення суду та яка наявна в обліковій системі на момент підписання графіка керівництвом.
Тому для виконання постанови суду штрафну санкцію у загальній сумі поновили в особових картках у листопаді 2011 року чим змінили історію боргу виникнення та застосування штрафних санкцій застосованих за період 2009-2010 року.
Враховуючи все вищевикладене, Алчевська ОДПІ визнає правомірним нарахування та застосування штрафних санкцій до ПРАТ «Криворізьке» сумі 63372 грн.31 коп. по повідомленню - рішенню № 0002331501 від 26.12.2012 на суму 50602,75 грн., повідомленню-рішенню № 0002311501 від 26.12.2012 на суму 8745,32 коп., податковим повідомленню - рішенню № 0002321501 26.12.2012 на суму 4024,24 грн.
Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на слідуюче.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
При цьому, враховуючи спірний період, суд вважає необхідним при вирішенні спору керуватися Податковим Кодексом України та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Статтею 20 Податкового кодексу України закріплені права податкового органу. Так зокрема п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до органу державної податкової служби, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Пунктом 79.1. Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.79.2. Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - Приватне акціонерне товариство «Криворізьке», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Брянківської міської ради 06.05.2011 року на підтвердження чого було видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №179018 (а.с.78). Крім того, позивач перебуває на податковому обліку у Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби.
На підставі п.п.20.1.4, п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України Алчевською об'єднаною державній податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю ПРАТ «Криворізьке» за період з 01.06.2010 по 22.11.2010 року, за результатами якої було складено акт від 19 грудня 2012 року №74/152/31780403 (а.с. 24-27).
Відповідно до висновків акта від 19 грудня 2012 року №74/152/31780403 перевіркою встановлено ПРАТ «Криворізьке», несвоєчасно сплачено протягом граничних строків самостійно визначені грошові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки, встановлених п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки 19 грудня 2012 року №74/152/31780403 Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби :
- на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 87453,2 грн. винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року №0002311501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 8745,32 грн. (а.с.34);
- на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 91 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 20121,16 грн. винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року №0002321501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 14024,24 грн. (а.с.35);
- на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 82 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 253013,75 грн. винесено податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 року №0002331501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 50602,75 грн. (а.с.37);
Так, матеріалами справи підтверджено, що 21.01.2010 року позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за №94 за 2010 рік, в якій позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання до сплати щомісячно у розмірі 69945,23 грн. (а.с.69).
20.05.2010 року за №4513 позивачем було подано уточнюючий розрахунок до декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за №94 за 2010 рік, яким самостійно змінено суму податку до сплати в наступних розмірах: січень 2010 року - 69945,23 грн.; лютий 2010 року - 69945,23 грн.; березень 2010 року - 69945,23 грн., квітень 2010 року - 69945,23 грн., травень 2010 року - 72220,86 грн.; червень 2010 року - 72220,86 грн., липень 2010 року - 72220,86 грн.; серпень 2010 року - 72220,86 грн.; вересень 2010 року - 72220,86 грн.; жовтень 2010 року - 72220,86 грн.; листопад 2010 року - 72220,86 грн.; грудень 2010 року - 72220,86 грн.
22.07.2010 року за №7922 позивачем було подано уточнюючий розрахунок до декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за №94 за 2010 рік, яким самостійно змінено суму податку до сплати в наступних розмірах: січень 2010 року - 69945,23 грн.; лютий 2010 року - 69945,23 грн.; березень 2010 року - 69945,23 грн., квітень 2010 року - 69987,46 грн., травень 2010 року - 72220,86 грн.; червень 2010 року - 15348,38 грн., липень 2010 року - 15232,36 грн.; серпень 2010 року - 15232,36 грн.; вересень 2010 року - 15232,36 грн.; жовтень 2010 року - 15232,36 грн.; листопад 2010 року - 15232,36 грн.; грудень 2010 року - 15252,36 грн.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002321501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 14024,24 грн. суд вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем вказаного рішення в повному обсязі не відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що позивачем була визначена сума грошового з орендної плати з юридичних осіб за квітень 2010 року в сумі 72220,86 грн. зі строком сплати 30 травня 2010 року, однак позивачем було допущено затримку сплати цього грошового зобов'язання на 91 календарний день.
З акту звірки №1/152 на податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002321501 (а.с.105-106) вбачається:
- 30.08.2010 року сума фактичної оплати склала 6122,40 грн., документ яким проведено оплату є уточнюючий документ №7922 від 22.07.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 1224,48 грн.;
- 29.09.2010 року сума фактичної оплати склала 11680,88 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1347 від 29.09.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 2336,18 грн.;
- 29.09.2010 року сума фактичної оплати склала 2275,64 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1347 від 29.09.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 455,13 грн.;
- 30.08.2010 року сума фактичної оплати склала 42,24 грн., документ яким проведено оплату є уточнюючий документ №7922 від 22.07.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 8,45 грн.;
З приводу нарахованих 1224,48 грн. та 8,45 грн. вважає за необхідне зазначити, що передумовою застосування до позивача вказаних штрафних санкцій було подання позивачем уточнюючого розрахунку з виправленими показниками після подачі декларацій за відповідний звітний період.
Положеннями пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв до 01 січня 2011 року, визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити останню протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 цього Закону, якщо узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків в строк, то вона визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який містить у собі аналогічні приписи щодо виконання обов'язку по сплаті платниками податкових зобов'язань.
Згідно пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідальність платників податків за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань визначено статтею 126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
З цієї норми Кодексу випливає, що для її застосування обов'язковим є встановлення боргу, який був погашений та строку затримки у його сплаті.
Крім того, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведених норм Закону є факт несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання.
Для застосування таких штрафних (фінансових) санкцій за зазначені порушення згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України слід визначити погашену суму боргу, а потім, у залежності від кількості днів затримки, розрахувати відповідний відсоток, від погашеної суми боргу. Тому вказана штрафна (фінансова) санкція застосовується виключно після погашення суми боргу або його частини.
Підпунктами 5.1, 17.2 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 2 Порядку № 143 було установлено порядок виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у минулих звітних періодах при розрахунку податку. Згідно з цими нормами помилку може бути виправлено одним із таких способів: через уточнюючий розрахунок, через поточну декларацію, через нову декларацію (якщо помилку виявлено до закінчення граничного строку подання декларації).
У відповідності до цих норм позивачем було використано право на виправлення помилки, допущеної у податковій звітності, через подання уточнюючого розрахунку.
Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було передбачено та статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник зобов'язаний сплатити штраф у відсотковому відношенні від погашеної суми податкового боргу залежно від строків затримки такої сплати.
Отже, специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеними нормами, полягає в тому, що вона нараховується органом державної податкової служби на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Таким чином, при поданні уточнюючого розрахунку відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Отже, нарахування позивачеві штрафної санкції в розмірі 1224,48 грн. та 8,45 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань є неправомірним.
Щодо нарахованих 2336,18 грн. та 455,13 грн. вважає за необхідне зазначити наступне.
23.12.2010 року відповідачем було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати ЗАТ «Кріворзьке» за період з 30.09.2009 рок по 29.09.2010 року за результатами перевірки складено акт №220/151/31780403 (а.с.70). На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення №0004511501/0 від 23.12.2010 року, яким позивача зобов'язано сплати штраф у розмірі 50% у сумі 436577,91 грн. (а.с.72). З розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення - рішення №0004511501/0 від 23.12.2010 року вбачається, що серед іншого підставою для нарахування штрафної санкції в розмірі 50% у сумі 5840,44 грн. та у сумі 1137,82 року стали: декларація №94 від 21.01.10 року з датою нарахування 30.06.2010 рок, датою сплати 29.09.2010 року, розміром сплати 11680,88 грн. та 91 днем затримки та уточнюючий документ №4513 від 20.05.2010 року з датою нарахування 30.06.2010 рок, датою сплати 29.09.2010 року, розміром сплати 2275,63 грн. та 91 днем затримки (а.с.73-75).
Тобто, на погашені суми 2275,63 грн. та 11680,88 грн. відповідачем вже нараховувалось штрафна санкція у розмірі 50% (податкове повідомлення - рішення №0004511501/0 від 23.12.2010 року), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що податковим повідомленням - рішенням від 26.12.2012 року №0002321501 податковим органом на підставі вимог ст.126 Податкового кодексу України до підприємства повторно застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20%.
Суд зазначає, що нормами ПК України не передбачено право (функції) податкового органу на повторне застосування до платника податків фінансових санкцій за теж саме правопорушення, тому підстав для нарахування штрафної санкції у розмірі 20% (податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002321501) у відповідача відсутні.
За таких обставин суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 26.12.2012 року №0002321501.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002331501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 50602,72 грн. суд вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем вказаного рішення також не в повному обсязі відповідає вимогам закону.
З акту звірки №2/152 на податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002331501 (а.с.107-108) вбачається:
- 30.08.2010 року сума фактичної оплати склала 26080,10 грн., документ яким проведено оплату є уточнюючий документ №7922 від 22.07.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 5216,02 грн.;
- 29.09.2010 року сума фактичної оплати склала 32184,25 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №316 від 20.09.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 6436,85 грн.;
- 05.10.2010 року сума фактичної оплати склала 2832,25 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1414 від 05.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 566,45 грн.;
- 05.10.2010 року сума фактичної оплати склала 2275,65 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1414 від 05.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 455,13 грн.;
- 30.09.2010 року сума фактичної оплати склала 2816,60 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1379 від 01.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 563,32 грн.;
- 30.09.2010 року сума фактичної оплати склала 1877,10 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1378 від 01.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 375,42 грн.;
- 30.09.2010 року сума фактичної оплати склала 56988,50 грн., документ яким проведено оплату є уточнюючий документ №7922 від 22.07.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 11397,70 грн.;
- 29.09.2010 року сума фактичної оплати склала 5430,80 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1347 від 29.09.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 1086,16 грн.;
- 05.10.2010 року сума фактичної оплати склала 10055,35 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1414 від 05.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 2011,07 грн.;
- 11.10.2010 року сума фактичної оплати склала 18747,95 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1442 від 11.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 3799,59 грн.;
- 15.10.2010 року сума фактичної оплати склала 18717,50 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1467 від 15.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 3743,50 грн.;
- 18.10.2010 року сума фактичної оплати склала 22424,40 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1469 від 18.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 4484,88 грн.;
- 01.11.2010 року сума фактичної оплати склала 48032,00 грн., документ яким проведено оплату є уточнюючий документ №7922 від 22.07.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 9606,40 грн.;
- 18.10.2010 року сума фактичної оплати склала 2275,65 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1469 від 18.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 455,13 грн.;
- 01.11.2010 року сума фактичної оплати склала 2275,00 грн., документ яким проведено оплату є уточнюючий документ №7922 від 22.07.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 455,13 грн.
З приводу нарахованих 5216,02 грн., 11397,70 грн., 9606,40 грн., 455,13 грн. вважає за необхідне зазначити, що передумовою застосування до позивача вказаних штрафних санкцій було подання позивачем уточнюючого розрахунку з виправленими показниками після подачі декларацій за відповідний звітний період.
З мотивів зазначених вище суд вважає, що при поданні уточнюючого розрахунку відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III та ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, у той час як нарахування штрафних санкцій на підставі вищезазначеного пункту залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Отже, нарахування позивачеві штрафної санкції в розмірі 5216,02 грн., 11397,70 грн., 9606,40 грн., 455,13 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань є неправомірним.
З приводу нарахованих сум штрафних санкцій у розмірі 6436,85 грн. (платіжне доручення №1316 від 20.09.2010), 566,45 грн. (платіжне доручення №1414 від 05.10.2010), 455,13 грн. (платіжне доручення №1414 від 05.10.2010), 563,32 грн. (платіжне доручення №1379 від 01.10.2010), 375,42 грн. (платіжне доручення №1378 від 01.10.2010), 1086,16 грн. (платіжне доручення №1347 від 29.09.2010), 2011,07 грн. (платіжне доручення №1414 від 05.10.2010), 3749,59 грн. (платіжне доручення №1442 від 11.10.2010), 3743,50 грн. (платіжне доручення №1467 від 15.10.2010), 4484,88 грн. (платіжне доручення №1469 від 18.10.2010), 455,13 грн. (платіжне доручення №1469 від 18.10.2010) суд зазначає наступне.
Статтею 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, визначалося, що податкові зобов'язання сплачуються самостійно або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, коштами є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.
Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов'язковим реквізитом платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».
Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «призначення платежу» цього документу.
Отже, податковий орган не вправі був самостійно змінювати призначення платежу, визначеному позивачем в платіжних дорученнях, тому суд приходить до висновку, що податковий орган неправомірно змінив призначення платежу та, як наслідок, неправильно визначив період прострочення сплати орендної плати за землю.
Однак, при цьому, на підставі досліджених платіжних доручень №1316 від 20.09.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за травень 2010 року) (а.с.162), №1414 від 05.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.60), №1414 від 05.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.60), №1379 від 01.10.2010 року(призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.59), №1378 від 01.10.2010 року(призначення платежу орендна плата за землю за травень 2010 року) (а.с.161), №1347 від 29.09.2010 року(призначення платежу орендна плата за землю за травень 2010 року) (а.с.160), №1414 від 05.10.2010 року(призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.60), №1442 від 11.10.2010 року(призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.61), №1467 від 15.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.62), №1469 від 18.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.63), №1469 від 18.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.63) з врахуванням призначень платежу, судом встановлені та не заперечувалися представником позивача ті обставини, що позивач прострочив сплату зобов'язання з орендної плати за землю за травень 2010 року, червень 2010 року, більше ніж на 30 днів, що, в свою чергу, свідчить про не виконання позивачем свого обов'язку щодо своєчасної сплати податкових зобов'язань, за порушення якого статтею 126 Податкового кодексу України передбачено відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У даному випадку, неправомірні дії податкового органу щодо зміни призначення платежу потягнули за собою здійснення неправильного розрахунку кількості днів прострочення сплати податкових зобов'язань, але на правильність розрахунку розміру штрафних санкцій за прострочення сплати зобов'язань за травень 2010 року, червень 2010 року не вплинули.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність визнати частково протиправним та скасувати частково на суму 26 675 грн. 25 коп. податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0002331501 від 26.12.2012 року.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002311501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 8745,32 грн. суд вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем вказаного рішення в повному обсязі відповідає вимогам закону.
З акту звірки №3/152 на податкове повідомлення - рішення від 26.12.2012 року №0002311501 (а.с.110-111) вбачається:
- 29.10.2010 року сума фактичної оплати склала 18596,40 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1553 від 29.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 2336,18 грн.;
- 18.10.2010 року сума фактичної оплати склала 3316,90 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1469 від 18.10.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 331,69 грн.;
- 22.11.2010 року сума фактичної оплати склала 945,40 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1634 від 22.11.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 94,54 грн.;
- 16.11.2010 року сума фактичної оплати склала 19186,70 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1615 від 16.11.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 1918,67 грн.;
- 09.11.2010 року сума фактичної оплати склала 18748,60 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1589 від 09.11.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 1874,86 грн.;
- 04.11.2010 року сума фактичної оплати склала 24383,60 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1577 від 04.11.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 2438,36 грн.;
- 22.11.2010 року сума фактичної оплати склала 2275,60 грн., документ яким проведено оплату є платіжне доручення №1634 від 22.11.2010 року - нарахована штрафна санкція склала 227,56 грн.;
З приводу зазначених вище нарахованих сум штрафних санкцій суд зазначає наступне.
З мотивів зазначених вище суд вважає, що податковий орган не вправі був самостійно змінювати призначення платежу, визначеному позивачем в платіжних дорученнях, тому суд приходить до висновку, що податковий орган неправомірно змінив призначення платежу та, як наслідок, неправильно визначив період прострочення сплати орендної плати за землю.
Однак, при цьому, на підставі досліджених платіжних доручень №1553 від 28.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю (період не визначено) (а.с.159), №1469 від 17.10.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за червень 2010 року) (а.с.63), №1634 від 21.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за вересень - жовтень 2010 року) (а.с.152), №1615 від 15.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за серпень - вересень 2010 року) (а.с.66), №1589 від 08.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за серпень - вересень 2010 року) (а.с.65), №1577 від 03.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за липень - серпень 2010 року) (а.с.64), №1634 від 21.11.2010 року (призначення платежу орендна плата за землю за вересень - жовтень 2010 року) з врахуванням призначень платежу, судом встановлені та не заперечувалися представником позивача ті обставини, що позивач прострочив сплату зобов'язання з орендної плати за землю за липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року з урахуванням зміни призначення платежу податковим органом до 30 днів, що, в свою чергу, свідчить про не виконання позивачем свого обов'язку щодо своєчасної сплати податкових зобов'язань, за порушення якого статтею 126 Податкового кодексу України передбачено відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У даному випадку, неправомірні дії податкового органу щодо зміни призначення платежу потягнули за собою здійснення неправильного розрахунку кількості днів прострочення сплати податкових зобов'язань, але на правильність розрахунку розміру штрафних санкцій за прострочення сплати зобов'язань за липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року не вплинули.
За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 26.12.2012 року №0002311501 відсутні.
Доводи позивача про те, що у Алчевської ОДПІ були відсутні підстави «повторно» видавати наказ про проведення спірної перевірки, проводити на підставі цього наказу перевірку та складати за її результатами акт перевірки від 19 грудня 2012 року №74/152/31780403, оскільки податковим органом не було прийнято рішення за раніше складеним актом № 101/152/31780403 від 10.10.2012 року та ПРАТ «Криворізьке» не була отримана письмова відповідь про результати розгляду заперечень від Алчевської ОДПІ на увагу не заслуговують, оскільки чинне законодавство не містить категоричної заборони щодо проведення перевірки по взаємовідносинах, що вже були предметом дослідження іншої перевірки.
Дані факти мають значення при дослідженні правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень на основі таких перевірок з метою недопущення притягнення до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення платника податків двічі.
В даному випадку податковим органом за актом перевірки № 101/152/31780403 від 10.10.2012 року податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань позивачу (ані в бік збільшення, ані в бік зменшення) взагалі не приймалися.
Крім того, суд вважає, що ймовірні порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, складання акту перевірки та розгляду заперечень до акту перевірки не можуть слугувати підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за наявності допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 червня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 26.12.2012 року №0002311501, від 26.12.2012 року №0002321501, від 26.12.2012 року №0002331501 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 26.12.2012 року №0002321501.
Визнати частково протиправним та скасувати частково на суму 26 675 грн. 25 коп. податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби №0002331501 від 26.12.2012 року.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 406 грн. 99 коп. (чотириста шість грн. 99 коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено 25 червня 2013 року.
Суддя О.П. Островська