Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
судова палата з розгляду цивільних справ
Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Геєць Ю.В. Суддя доповідач Бондар М.С
Є.у.№0818/9152/2012
25 червня 2013 року Справа № 22ц-778/1933/13
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.
секретар - Остащенко О.В.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми позики, -
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Свої вимоги мотивував тим, що 20.10.2010 року відповідач взяв у нього позику - гроші в сумі 373 000 грн. на строк до 01.11.2010 року. Договором було оговорено, що у разі несвоєчасного повернення коштів позичальник сплачує 24% річних від неповернутої суми за договором позики. Оскільки гроші боржник не повернув гроші просив стягнути на його користь позику у сумі 373 000 грн., проценти у сумі 156 660 грн., а всього 529660 грн. та судовий збір у розмір 3219 грн..
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.11.2012 року заявлені вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати судове рішення, оскільки на його думку, суд неправильно визначив суму боргу, яка підлягає поверненню.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції, у разі невідповідності висновків суду обставинам справи.
Відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Для підтвердження заявлених вимог ОСОБА_2 надав суду письмову розписку та договір у який йдеться, що ОСОБА_1 одержала у позивача 373 000 грн. (а.с.3,4).
Строк повернення грошей за цим договором - 01.11.2010 року.
Договором також встановлена відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення грошей - 24 % річних від простроченої суми (а.с.4).
За нормами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму позики в розмірах і в порядку, що передбачені договором (ст.1048 ЦК).
У ст.1049 йдеться, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (гроші у тій самій кількості, що були передані за договором) у строк та порядку встановлені в договорі.
Наявність договору позики відповідач не оспорює. Однак стверджує, що кошти він повернув.
На підтвердження таких аргументів надав дві письмові розписки датовані 10.03.2011 року та 02.04.2011 року, із змісту яких слідує, що на виконання умов договору (сплату річних процентів) позивач отримав 4500 грн. (2000 грн. + 2500 грн.) (а.с.99,100).
В такому разі, сума процентів, яка підлягає присудженню за цим спором, має бути корегована на розмір повернутих коштів.
Розрахунок неповернутих сум здійснено правильно і він становить: сума основного боргу - 373 000 грн., проценти від неповернутої суми позики - 156 660 грн. (21 місяць затримка).
Проте, з урахуванням повернутих грошей, сума процентів має бути зменшена на 4500 грн.. Тому на користь позивача необхідно стягнути - 525 160 грн. (529 660 грн. - 4500 грн.).
Усних заяв відповідача про виконання умов договору позики явно недостатньо, а отже неможливо визнати доводи скарги про залік боргу через поставку насіння соняшника, та передачу грошей у сумі 20000 грн. і 5000 грн., як такими, що базуються вимогах закону щодо допустимості доказів у цих правовідносинах.
Таким чином, судом неправильно встановлені обставини справи при вирішенні заявлених позовних вимог і відповідно до ст.309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду.
Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.11.2012 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відсотків у сумі 156 000 грн. змінити на 152 160 грн., загальну суму боргу за договором позики 529 660 грн. змінити на - 525 160 грн.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Судді: