Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
судова палата з розгляду цивільних справ
Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Макаров В.О. Суддя доповідач Бондар М.С
Є.у.№ 335/1932/13-ц
25 червня 2013 року Справа № 22ц-778/ 2314/13
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.
секретар - Остащенко О.В.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзеквського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Страхової компанії "Княжа" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та страхових витрат, спричинених дорожньо-транспортною пригодою -
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та Страхової компанії "Княжа" (далі-Страхова компанія) про присудження матеріальних й моральних збитків та страхового відшкодування, посилаючись на те, що 20.06.2012 року, відповідач, який керував автомобілем "ДЕУ", на вул. 40 років Радянської України в м.Запоріжжі, порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого пошкодив його (позивача) автомобіль ЗАЗ-1102. Збитки становлять 9420 грн. 33 коп., в тому числі: 5420 грн. - сума відновлюваного ремонту автомашини, 400 грн. - витрати пов'язані з авто-товарознавчим дослідженням, 500 грн. - розмір франшизи, 30 грн. - відправка поштових повідомлень, 4000 грн. - розмір витрат на правову допомогу, 4000 грн. - сума моральних втрат, 220 грн. 40 коп. та 110 грн. 20 коп. - сплачений судовий збір. Пошкоджений автомобіль застрахований, згідно з полісом обов'язкового страхування і Страхова компанія виплатила страхове відшкодування.
Рішенням Орджонікідзеквського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2013 року позовні вимоги задоволені.
У скарзі відповідач не погоджується з сумами присудженими на відшкодування франшизи, правової допомоги та маральної шкоди. При цьому він, стверджує, що в цій частині позову, суд неправильно вивчив обставини справи та докази на їх підтвердження.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення в апеляційному порядку з ухваленням нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права.
Із матеріалів справи видно, що 20.06.2012 року на вул. 40 років Радянської України в м.Запоріжжі, сталася автопригода за участю "ДЕУ" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, яка під час виконання маневру допустила наїзд на автомобіль "ЗАЗ 1102" належний позивачу.
З приводу ДТП в судовому порядку розглядалась справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4. Суд встановив вину відповідача (а.с.64).
Автотранспортний засіб належить ОСОБА_4 (а.с.78).
На підставі полісу обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів власник автомобіля "ДЕУ" застрахував свою цивільно-правову відповідальність у Страховій компанії "Княжа" ліміт відповідальності складає 50000 грн.(а.с.76).
Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду потерпілому.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Подія, яка трапилась визнана страховим випадком.
Вартість фактичних витрат по ремонту ушкоджених будівель визначалась у експертній установі і становить 5 990 грн.. (а.с.38).
Сплачений розмір страхового відшкодування позивачем визначений у сумі - 5 990 грн. 33 грн. і ця сума перерахована позивачу Страховою компанією (а.с.77).
За умовами полісу розмір франшизи визначено у 500 грн. (а.с.76).
З огляду на викладене висновки суду про присудження позивачу франшизи у зазначеній сумі є правильним.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги щодо компенсації моральних втрат позивач зазначив, що зміст шкоди полягає у несплаті збитків отриманих від ДТП.
Однак, як видно із матеріалів справи, після звернення до Страхової компанії він одержав належні виплати у повній сумі.
Розмір франшизи відповідач самостійно перерахував на рахунок позивача (а.с.136).
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд першої інстанції, визначаючи розмір моральної шкоди, яка була завдана позивачу, обмежився тільки підставами пред'явлення позову та наявності у позивача душевних страждань, які він зазнав у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу.
Однак, у справі відсутні достатні докази, які підтверджують визначену втрату позивачем нормальних життєвих стосунків, наявність у нього додаткових зусиль їх обсяг, тривалість, які б спрямовувались для організації свого життя, доводили негативний зовнішній прояв наслідків ушкодження автомобіля.
З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення щодо присудження моральної шкоди не можна визнати достатньо обґрунтованим, тому воно підлягає зміні.
Водночас відповідач воліє і про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 грн..
За змістом ст.ст.79,84 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, витрати на правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права.
Із матеріалів справи вбачається, що 22.06.20112 року позивач уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 договір про надання юридичної допомоги (а.с.18).
Загальна вартість юридичних послуг оцінена у 4 000 грн. (розрахунок а.с.117).
Оплата здійснена за прибутковим касовим ордером (а.с.120,121).
До складу оплатних послуг включені: представництво інтересів відповідача в суді, складання заяв, запитів(а.с.117).
Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Як видно із Закону, складовим елементом у визначені розміру компенсації витрат на правову допомогу є - часовий обсяг роботи особи яка надавала правову допомогу і саме при вчиненні процесуальних дій у суді.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі.
Із Журналів судових засідань убачається, що ОСОБА_5 жодного разу не приймав участі у судових засіданнях.
Окрім того, цивільно-процесуальне законодавство надає право на отримання витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права (ст.84 ЦПК).
Правову допомогу може надавати особа, якає є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги Вона допускається до участі у розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. (ст..56 ЦК).
В матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_5, якому позивач відповідно до квитанцій сплатив 4 000 грн. за надання правової допомоги, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.
Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця таким документом не є, оскільки в ньому і згадки не має про юридичну кваліфікацію підприємця (а.с.21).
Представництво інтересів позивача здійснювалось іншими особами згідно довіреності (а.с.20).
В аспекті викладеного, вимоги про стягнення витрат на правову допомогу є безпідставними.
Беручи до уваги наведене скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.307,309,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзеквського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2013 року у цій справі в частині стягнення франшизи та витрат на правову допомогу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення франшизи у розмірі 500 грн. та витрат на правову допомогу відмовити.
Рішення Орджонікідзеквського районного суду м.Запоріжжя від 13.03.2013 року у цій справі в частині відшкодування моральних втрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500 грн..
Решту рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 165 грн. 30 коп.
Рішення судової колегії може бути оскаржено безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Судді: