Справа № 127/10901/13-ц
Провадження № 2/127/3898/13
19.06.2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
при секретарі Коваленко Д.І.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача Федчишина А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 16.09.1976 року №558 «Про надання звільнених та незаселених квартир» в частині, що стосується визнання квартири АДРЕСА_1 службовою. Позов мотивований наступним. В 1982 році розпорядженням Замостянського РВВС УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_1, як особі, яка проходила службу в органах внутрішніх справ та потребувала поліпшення житлових умов, було надано квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_1 разом із сім'єю, у тому числі ОСОБА_2, прописалися та заселилися у вищевказану квартиру, а також відкрив на своє ім'я особовий рахунок в ЖЕК-11. Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 04.06.1987 року № 200 «Про наслідки перенумерації будинковолодінь» номер АДРЕСА_1 був замінений на АДРЕСА_3. Проживаючи у вищевказаній квартирі понад 29 років позивач ОСОБА_1 вирішив її приватизувати та при зверненні до відповідача з'ясувалось, що вказана квартира віднесена до числа службового житла Вінницького міського відділу внутрішніх справ на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №558 від 6.09.1976 року. Позивач звернувся з відповідним листом до ВМВ УМВС України у Вінницькій області та отримав відповідь, що дана квартира ніколи не перебувала та не перебуває на його балансі. Оскільки на момент надання позивачу у користування вказаною квартири норми діючого законодавства України не передбачали порядок виключення житла з числа службового та для захисту житлових прав позивачів є підстави скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 558 від 16.09.1976 року в частині, що стосується визнання квартири АДРЕСА_1 службовою. З даною вимогою позивачі і звернулись до суду.
Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, заявлений позов підтримали за викладених у заяві обставин, просять його задовольнити.
Представник Вінницької міської ради проти позову заперечив та просить суд в позовних вимогах відмовити як безпідставних.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у ній та представлені особами, які беруть участь у справі, докази в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та правовідносини, врегульовані нормами Житлового кодексу України в частині права користування службовим житловими приміщеннями та нормами ЦК в частині захисту цивільного права.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 16 вересня 1976 року № 558 «Про надання звільнених та незаселених квартир» квартира АДРЕСА_1 надавалась як службова працівнику МВВС дільничному інспектору ОСОБА_4 Статус зазначеної квартири як службової додатково підтверджується додатком до рішення виконавчого комітету Замостянського районного суд Ради народних депутатів м. Вінниці від 29.09.1982 року № 367 «Про надання звільнених та заселених квартир», ордером виконавчого комітету міської ради депутатів трудящих м.Вінниці №1367 від 21.09.1976 року, який був виданий на зазначену квартиру, як на службову, відповідно до вищевказаного оскаржуваного рішення (а.с. НОМЕР_2), а також листом відділу з обліку та розподілу житла Вінницької міської ради від 20.03.2012 року.
За розпорядженням Замостянського РВВС УМВС України у Вінницькій області в 1982 році ОСОБА_1 зі складом сім'ї 3 чоловіки було надано квартиру АДРЕСА_1, що також підтверджується записом в книзі обліку громадян на одержання житлової площі по ВВС Замостянського району в м.Вінниці (а.с.27-31).
За рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів № 200 від 04.06.1987 року «Про наслідки перенумерації будинковолодінь» будинок по АДРЕСА_1 був перенумерований з номера НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Згідно постанови Ради Міністрів України від 04.02.1998 року №37 «Про службові жилі приміщення» та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10.09.2004 року №1039 зі змінами, включення та виключення жилих приміщень із державного і громадського фонду до числа службових проводиться виконавчими комітетами органу місцевого самоврядування на підставі клопотань адміністрацій підприємств, установ, організацій, які потребують такого житла в порядку забезпечення ним своїх працівників, визначених у Переліку, затвердженою цією ж постановою. Про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.
Позивачі ОСОБА_1 з 06.10.1982 року та ОСОБА_2 з 18.07.1995 року по даний час зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 13-15,19).
Позивач ОСОБА_1 з 20.03.1975 року по 25.01.2000 року перебув на безперервній службі в органах внутрішніх справ України, що становить 24 роки 10 місяців 05 днів (а.с. 10) та під час проходження служби станом на 1982 рік перебував на обліку у відділі внутрішніх справ Замостянського району в м. Вінниці на одержання житлової площі (а.с. 18).
Як вбачається з листів Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області від 07.12.2011 року №1/71-12 та від 10.06.2013 року №1/7743 квартира АДРЕСА_3 на балансі Вінницького міського управління УМВС України не перебуває та ніколи не перебувала, про надання квартирі статусу «службова» не володіє і відповідно підстав для внесення відповідного подання немає.
Заявляючи вимоги позивчі зазначають, що не взмозі реалізувати свого права на приватизацію квартири. Разом з тим, суд відмічає, що ЖК України закріпив гарантії за особами, що проживають у службових жилих приміщеннях. Відповідно до ст. 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у ст. 124 ЖК України, не може бути виселено, зокрема, особи, які пропрацювали на підприємствах, в установах, організаціях, що надали їм службове житлове приміщення, не менше 10 років, пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів тощо.
Згідно ст.126 ЖК України передбачено, що надання громадянам у зв»язку з виселенням з службового приміщення іншого жилого приміщення має відповідати вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 114 ЖК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача за таких обставин є порушеним.
Враховуючи встановлені обставини справи, та вказані положення норм законодавства, суд звертає увагу, що обраний позивачами спосіб захисту своїх прав не суперечить положенням ст. 16 ЦК України, зокрема в ч. 2 указаної статі передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом. Законодавчі обмеження матеріально правих способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст.55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають захисту у спосіб, який є ефективним способом захисту. Тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам спричиненим цим порушенням.
Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивачів може бути захищено саме шляхом скасування вказаного рішення в частині надання квартирі статусу службова. Суд не бере до уваги твердження відповідача про безпідставність таких вимог, оскільки враховуючи викладені обставини, вважає даний спосіб захисту ефективним та таким, що відповідає змісту порушеного права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 114,118,124,125,126 ЖК України, ст.16 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 16.09.1976 року №558 «Про надання звільнених та незаселених квартир» в частині, що стосується визнання квартири АДРЕСА_1 службовою.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлений у встановлений ч.3 ст.209 ЦПК України пятиденний строк.
Суддя: