Справа № 395/763/13-к
Провадження № 1-кп/395/48/2013
26 червня 2013 рокум. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,
за участю: прокурора прокуратури Новомиргородського району Кіровоградської області ВОЛИНСЬКОЇ А.М., потерпілої ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, секретаря судового засідання ГОРБУЛІНОЇ О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013120220000359 від 17.05.2013 р., стосовно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лиса Гора, Первомайського району Кіровоградської області, який зареєстрований по АДРЕСА_1, але фактично проживає по АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою (8 класів), не працює, не одружений, що має на утриманні малолітню дитину, 2012 р. народження, раніше не судимий,
обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Суд визнав доведеним, що 15 травня 2013 р. близько 16 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна, зайшов на подвір'я домоволодіння ОСОБА_2, яке розташоване по АДРЕСА_3, та, скориставшись тим, що потерпілої ОСОБА_2 тимчасово вдома не було, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, через незамкнені двері проник до приміщення літньої кухні, звідки таємно викрав алюмінієвий посуд: котел ємністю 8 л з кришкою вартістю 84 грн., котел ємністю 6 л без кришки вартістю 59 грн. 50 коп., дві каструлі ємністю 6 л без кришки вартістю 78 грн. та каструлю ємністю 5 л без кришки вартістю 28 грн. 80 коп.
Після цього ОСОБА_3 викрадене майно обернув на свою користь, спричинивши своїми діями потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 250 грн. 30 коп.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_3 потрібно визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.
Висновки суду про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину ґрунтуються на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Обвинувачений ОСОБА_3 винність у скоєнні вказаного злочину у ході судового розгляду визнав повністю і пояснив, що дійсно викрав майно потерпілої за наведених обставин.
Потерпіла ОСОБА_2 у суді детально розповіла про обставини заподіяння їй збитків обвинуваченим, а також підтвердила, що він повернув усе майно, що було викрадене внаслідок крадіжки.
Під час розгляду кримінального провадження суд скористався правом, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оскільки показання обвинуваченого, потерпілої у суді послідовні, логічні та узгоджуються між собою, суд визнає їх правдивими.
При призначенні обвинуваченому покарання обставинами, які його:
пом'якшують, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку (пп. 1-2 ч. 1 ст. 66 КК України);
обтяжують, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння (п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України).
При призначенні міри покарання обвинуваченому за вчинене, суд враховує характер і ступінь тяжкості вказаного злочину, а також особу ОСОБА_3, котрий вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем постійного проживання зарекомендував себе негативно.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.
Тому потрібно прийняти рішення про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію (пп. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України).
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з того, що з вини обвинуваченого внаслідок кримінального правопорушення була заподіяна шкода потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 250 грн. 30 коп.
Під час досудового розслідування та судового розгляду потерпіла не пред'явила цивільний позов про відшкодування завданої шкоди, бо все викрадене майно було повернуте їй в натурі.
Таким чином, передбачених законом підстав для постановлення рішень про майнові стягнення, а також про відшкодування процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1 ст. 331 КПК України).
У даному випадку ні прокурор, ні інші учасники судового розгляду не заявили клопотання про зміну або скасування міри запобіжного заходу обвинуваченому.
Оскільки суд визнав ОСОБА_3 винуватими у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, наявні достатні підстави вважати, що існує два ризика, передбачених статтею 177 КПК України: обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що запобіжний захід - особисте зобов'язання стосовно ОСОБА_3 - до набрання вироком законної сили потрібно залишити без змін.
На підставі наведеного, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись ст. ст. 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки.
Згідно ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, та визначити іспитовий термін 1 (один) рік.
Відповідно до пп. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази, після набрання вироком законної сили: алюмінієвий посуд, який належить потерпілій ОСОБА_2 та знаходиться у неї на зберіганні, - залишити зазначеному володільцеві.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - особисте зобов'язання - залишити без змін.
У випадку оскарження вироку в апеляційному порядку строк особистого зобов'язання вважати продовженим до розгляду справи апеляційним судом Кіровоградської області.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:
суддя - підпис - С.ЩЕНЮЧЕНКО
Згідно з оригіналом:
суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО