Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/2612/13р. Головуючий у 1-й інстанції Холод Р.С.
Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
18 червня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:
Головуючого Онищенка Е.А.
Суддів Ломейка В.О.
Кухаря С.В.
При секретарі Камінській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особа: ОСОБА_5, МКП «ОСНОВАНІЄ» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: МКП «ОСНОВАНІЄ», ОСОБА_5 про вселення, -
У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, МКП «ОСНОВАНІЄ» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона разом з сином ОСОБА_5 та чоловіком ОСОБА_3 отримала ордер на вселення до кімнати АДРЕСА_1.
30 липня 2010 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано.
Крім того, зазначає, що з липня 2009 року ОСОБА_3 не проживає в спірному житловому приміщені, про що свідчить акт комісійного обстеження кімнати від 27.08.2010 року.
Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1.
В грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, МКП «ОСНОВАНІЄ» про вселення.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він був наймачем кімнати АДРЕСА_1.
На теперішній час в кімнаті зареєстрована ОСОБА_4 та їхній син ОСОБА_5
В спірній кімнаті він проживав до кінця травня 2012 року, з кінця травня 2012 року ОСОБА_4 не пускає його до кімнати, замінила замки на вхідній двері. Спірна кімната є його єдиним постійним місцем проживання. На теперішній час в кімнаті знаходяться його особисті речі та майно.
З 2009 року по кінець травня 2012 року він не проживав в спірній кімнаті лише в період відряджень.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_3 просив суд вселити його у кімнату АДРЕСА_1; стягнути з відповідача на його користь судові витрати; допустити поворот виконання заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2012 року, зобов'язавши Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ГУМВС України в Запорізькій області відновити його реєстрацію в кімнаті АДРЕСА_1.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2013 року первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задоволено.
Визнано ОСОБА_3 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 107,30 грн. витрат по оплаті судового збору.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про вселення - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі більше , встановленого законом шестимісячного строку без поважних причин, що є підставою у відповідності зі ст.ст.71,72 ЖК України для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.
Встановлено, що сторони проживають в кімнаті АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_4 стверджує, що її чоловік, відповідач у справі не проживає в спірній кімнаті без поважних причин з червня 2009 року.
На спростування цих доводів відповідач ОСОБА_3 надав довідку з місця роботи, посилаючись на поважність причин його відсутності.
Згідно довідки АТ «Мотор Січ» ОСОБА_3 працює водієм транспортно-виробничого управління АТ «Мотор Січ» та з червня 2009 по листопад 2012 року знаходився у відрядженнях . З червня 2009 року 4 рази. У 2010 році 16 , у 2011 році 25, у 2012 році 21 - разів. ( а.с. 72).
Розв'язуючи спір суд першої інстанції безпідставно критично оцінив цей доказ.
Аналіз довідки дає право прийти до висновку, що тимчасова відсутність ОСОБА_3 за місцем проживання мала місце з поважних причин, оскільки він за характером роботи вимушений тимчасово покидати житло. Перерва між відрядженнями не перевищує майже 3-х місяців.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, позбавляючи відповідача найважливішого Конституційного права на житло не навів переконливих доказів та дав неналежну правову оцінку встановленим фактам.
Крім того як встановлено, і не заперечується сторонами, що відповідач вселитися в спірне приміщення не має можливості, оскільки позивачка змінила замки на вхідних дверях.
Позивачка посилається на те, що заміна відбулася після поломки замку.
Однак причини заміни значення не мають.
Істотним являється те, що відповідач не може потрапити до свого місця помешкання.
Отже з огляду наведеного судова колегія знаходить зустрічний позов ОСОБА_3 про вселення таким , що підлягає задоволенню, а у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовляє у зв'язку з безпідставністю.
Судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення .
Судові витрати за правилами ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню ОСОБА_3 за рахунок позивачки в сумі 164 грн. 40 коп. ( аркуші справи 1, 140).
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2013 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особа: ОСОБА_5, МКП «ОСНОВАНІЄ» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: МКП «ОСНОВАНІЄ», ОСОБА_5 про вселення - задовольнити.
Вселити ОСОБА_3 в кімнату АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 164 грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: