13.06.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц/797/1470/2013р. Головуючий у першій
інстанції Пекарініна І.А.
Доповідач у апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
13 червня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Володіної Л.В.,
суддів - Птіціної В.І., Моцного М.В.,
секретар - Івченко М.О.,
за участю:
відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольмарінсервіс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа на стороні відповідачів - Міністерство Оборони України, про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення, визнання ордеру недійсним, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою представника ТОВ «Севастопольмарінсервіс» на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 19 березня 2013 року, -
У жовтні 2012 року ТОВ «Севастопольмарінсервіс» звернулося до суду з позовом, в якому просить усунути йому перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення відповідачів із АДРЕСА_1, визнати ордер № 47 серії 1 від 20.04.2005 р., виданий на підставі розпорядження СМДА № 439-р від 06.04.2005 р. на ім'я відповідачів недійсним, зобовязати відповідачів передати позивачу ключи від займаної квартири. Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «Севастопольмарінсервіс» є власником АДРЕСА_1. 04.08.2004 р. між ТОВ «Севастопольмарінсервіс» і Міністерством Оборони України укладений попередній договор № 02/04 щодо укладення в подальшому договору міни нерухомого військового майна на квартири (житло) для військовослужбовців ЗС України, сам договір міни між сторонами укладений не був, однак розпорядженням СМДА № 439-р від 06.04.2005 р. виданий ордер № 47 серії 1 від 20.04.2005 р. на право зайняття спірної квартири відповідачами. Відповідачі добровільно звільнити квартиру відмовляються, в зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 19 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Представник позивача, представник відповідача - Севастопольської міської державної адміністрації, представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату і час розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивач надійшло клопотання про відкладення слухання справи в зв'язку з участю в розгляді справи у Господарському суді м. Києва, однак доказів на підтвердження неможливості з'явитися в судове засідання з поважних причин не надано (а.с. 116), в зв'язку з чим, на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності нез'явившихся осіб.
В матеріалах справи знаходиться заява представника відповідача СМДА від 30.05.2013 р. з проханням залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 19.03.2013 р. просить залишити без змін (а.с. 106).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, їх представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст.58 ЖК України, на підставі рішення про надання житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, якій є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Відповідно до ч.1 ст.59 ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Відповідно до ч.2 ст. 59 ЖК України, вимога про визнання ордеру недійсним може бути заявлена протягом 3-ох років з дня його видачі.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 04.08.2004 р. між Міністерством Оборони України та ТОВ „Севастопольмарінсервіс" укладений попередній договір № 02/04 щодо укладення в подальшому договору міни нерухомого майна на квартири (житло) для військовослужбовців ЗС України. Відповідно до п. 2.2.1 Основного договору, який має бути укладений в подальшому, Міністерство Оборони України мало передати у власність ТОВ „Севастопольмарінсервіс" окреме нерухоме військове майно, що є державною власністю та належить до сфери управління МО України, а ТОВ „Севастопольмарінсервіс", в свою чергу, мало передати у власність держави в оперативне управління МОУ квартири (житло) військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей, які мають бути розташовані у м. Севастополі (а.с. 8-11).
Згідно акту приймання-передачі квартир від 18.08.2004 р., квартира АДРЕСА_1 передана Міністерству Оборони України.
Протоколом № 1 засідання житлової комісії військової частини А 1797 від 27.01.2005 р., квартира АДРЕСА_1 розподілена ОСОБА_3 (а.с. 55).
На підставі розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 439-р від 06.04.2005 р., 20.04.2005 ОСОБА_3 виданий ордер № 41 серія 1 на право зайняття жилого приміщення - АДРЕСА_1 складом сім'ї: дружина ОСОБА_4, дочки - ОСОБА_6, ОСОБА_8 (а.с. 14).
Згідно довідки ПП „Союз-Лад" за вих. № 126 від 25.02.2013 р., відповідачі зареєстровані і постійно мешкають по зазначеній адресі (а.с. 64).
Основний договір міни між Міністерством Оборони України і ТОВ „Севастопольмаринсервіс" укладений не був, право власності до МОУ не перейшло, власником квартири є позивач (а.с. 8, 12).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення прав позивача, як власника квартири, виданням ордеру на вселення відповідачів.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про визнання ордеру від 20.05.2005 р. недійсним лише 30.10.2012 р., тобто з пропуском строку позовної давності. Поважних причин пропуску строку позовної давності суду першої інстанції позивачем не надано.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові в частині визнання ордеру недійсним.
Перешкодою в здісненні правомочий власника є неправомірні дії порушника цих прав.
Неправомірних дій з боку відповідачів ОСОБА_3 судом не встановлено, за таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові в частині виселення відповідачів і витребування у них ключів від квартири.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що на вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном строкі позовної давності не розповсюджуються, висновків суду не спростовують, оскільки відповідачі проживають в АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 47 серії 1 від 20.04.2005 р., підстав для їх виселення немає.
Інших доводів апеляційна скарга не містіть.
Висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ТОВ «Севастопольмарінсервіс» відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 19 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Л.В.Володіна
Судді - В.І.Птіціна
- М.В.Моцний