Справа № 750/5223/13-ц
Провадження № 2/750/1842/13
26.06.2013 р. м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого - судді Коверзнева В.О.,
при секретарі - Дорошенко О.В.,
з участю: сторін, представника позивача - адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та зміну прізвища дитини,
01.06.2013 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та зміну прізвища дитини на її дошлюбне прізвище.
В обґрунтування позову послалася на неможливість спільного проживання з відповідачем однією сім'єю через несумісність характерів, різні погляди на сімейне життя та фактичне припинення шлюбних відносин. Також зазначає, що відповідач не бере участі у догляді за дитиною, уникає спілкування з нею, що, на думку позивача, є підставою для зміни прізвища дитини.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала і наполягала на задоволенні. Вона повідомила про бажання змінити своє прізвище на дошлюбне. Крім того, просила стягнути з відповідача понесені судові витрати, зокрема, сплачену суму судового збору в розмірі 114 грн 70 коп. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1000 грн.
Відповідач визнав позов частково. Він погодився на розірвання шлюбу з відповідачем, у той же час, просив суд не змінювати прізвище сина на дошлюбне прізвище позивача. Відповідач пояснив, що сумлінно сплачує аліменти на утримання дитини та утримання позивача і заборгованості по аліментах не має. Він спілкується із сином орієнтовно один раз на місяць або півтора місяця. Частіше спілкуватися із сином не має можливості, оскільки працює інспектором патрульної служби і за характером роботи не має вільного часу. Крім того, кожного разу, коли він приходить до сина, позивач влаштовує сварки, що ускладнює процес спілкування з дитиною.
Від надання судом строку на примирення сторони відмовилися.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони перебувають у шлюбі з 07.08.2010 року, від якого мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Внаслідок психологічної несумісності між сторонами виникли неприязні стосунки, що призвело до фактичного розпаду сім'ї. Вже більше року сторони проживають окремо, вони припинили сімейні відносини і не ведуть спільне господарство. Подальше збереження шлюбу не відповідає їхнім інтересам.
Відповідно до частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Враховуючи те, що сторони не бажають подальшого збереження шлюбу та спільного проживання однією сім'єю їхній шлюб слід розірвати.
Згідно із частиною 5 статті 148 Кодексу у разі заперечення одним з батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Позивач зазначені положення закону не виконала і не довела суду, що залишення дитині прізвища її батька буде суперечити інтересам дитини. Одночасно суд враховує ту обставину, що відповідач належним чином виконує свої обов'язки по утриманню дитини і позивача на час перебування її у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; періодично спілкується з дитиною та придбаває для неї подарунки. Суд приймає до уваги специфіку роботи відповідача та його особисті стосунки з позивачем, що в сукупності негативно позначається на частоті побачень із дитиною. За таких обставин суд не знаходить підстав для зміни прізвища сина сторін.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 114 грн 70 коп., а також 1000 грн на оплату послуг адвоката. З приєднаних до справи квитанцій убачається, що позивачем сплачено 30.05.2013 року 200 грн за надання адвокатом консультацій, а 26.06.2013 року - сплачено 800 грн за юридичні послуги адвоката. Враховуючи те, що договір про надання правової допомоги позивачем укладено з адвокатом ОСОБА_1 лише 25.06.2013 року та за відсутності інших належних доказів на підтвердження того, що надана адвокатом 30.05.2013 року правова допомога стосувалася саме цієї справи, сплачена позивачем в цей день грошова сума в розмірі 200 грн не підлягає відшкодуванню.
Враховуючи часткове задоволення позову та приписи статті 88 ЦПК України сплачена позивачем 26.06.2013 року сума за правову допомогу адвоката підлягає частковому відшкодуванню в розмірі 400 грн.
Керуючись статтями 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зареєстрований 07.08.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1181.
Після розірвання шлюбу змінити позивачу ОСОБА_2 її шлюбне прізвище на дошлюбне - «ОСОБА_2».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 114 грн 70 коп. у відшкодування судового збору та 400 грн у відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, а всього 514 грн 70 коп. (п'ятсот чотирнадцять грн 70 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку, встановленому статтею 294 ЦПК України.
Головуючий: