Справа № 2108/1-478/2011
26.06.2013 року м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого, суддіФранцішко Ю.В.,
при секретаріТерещенко Ю.О.
за участю прокурора Філіппов О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, раніше судимого, проживаючого в АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309, ч.1 ст. 317 КК України, -
Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 20.08.2011 року неподалік «Ферми №3» на території Добропільської сільської ради с. Добропілля при невстановлених слідством обставин придбав (знайшов) кущ рослини коноплі, з якої шляхом відокремлення верхівок від рослини та подальшого їх висушування та подрібнення умисно, незаконно виготовив особливо-небезпечний наркотичний засіб канна біс висушений, який без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання не переслідуючи мети збуту - до моменту виявлення та вилучення його працівниками міліції.
Крім того, ОСОБА_4, мешкаючи в приміщені «Ферми №3» розташованої на території Добропільської сільської ради с. Добропілля, умисно, незаконно наприкінці серпня 2011 року створив умови сприятливі для вживання наркотичного засобу у вигляді особливо-небезпечного наркотичного засобу каннабіс висушений, надав господарське приміщення, що розташоване на території «Ферми №3», дозволив незаконно, безкоштовно, вживати наркотичні засоби гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, жителям ІНФОРМАЦІЯ_5.
Під час досудового слідства слідчим встановлено та зазначено у обвинувальному висновку, що підсудний ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, обвинуваченому ОСОБА_4 органами досудового слідства обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Під час розгляду кримінальної справи підсудний неодноразово викликалася в судове засідання, однак жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з ухиленням підсудного від явки до суду постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 27.02.2012 року його було оголошено в розшук, на час розшуку провадження по справі було зупинено, виконання постанови доручено начальнику Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області.
Станом на 20.06.2013 року постанову про розшук підсудного не виконано.
Згідно з повідомленнями Голопристанського РВ УМВС України відносно ОСОБА_4 проводяться розшукові заходи по встановленню та затриманню злочинця.
Всі ці повідомлення, отримані за зверненнями суду та носять формальний характер і не свідчать про проведення реальних дій по встановленню місцезнаходження підсудного ОСОБА_4
Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти направлення справи для проведення додаткового розслідування, суд приходить до висновку, що кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 317 КК України слід направити прокурору Голопристанського району Херсонської області для організації додаткового розслідування з наступних підстав.
Згідно статті 281 КПК України (1960 року) повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли встановлена неправильність чи неповнота слідства і ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Досудове слідство визнається неповним тоді, коли під час його провадження всупереч вимогам ст. 22 КПК України (1960 року) не були досліджені або були досліджені поверхово чи однобічно обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Дізнання чи досудове слідство в усякому разі визнаються однобічними і неповними, коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді; коли не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.
Неправильним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його провадження органами дізнання чи досудового слідства (при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень) були неправильно застосовані чи безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону.
Відповідно до ст.ст. 22, 64 КПК України (1960 року) при провадженні досудового слідства прокурор і слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи з метою доказування події злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема це достовірні дані про його місце фактичного проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону органами досудового слідства не були виконані. В ході розслідування кримінальної справи не було вжито можливих і передбачених законом заходів для з'ясування необхідних і достатніх даних про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим, обвинувачений ОСОБА_4 на виклики суду з невідомих суду причин не з'являється, за вказаною органами слідства адресою не проживає і встановити його місце перебування суду не надається можливим.
Не встановлення особи обвинуваченого, не вжиття заходів, які б унеможливили неналежну його поведінку, призвели до ухилення ОСОБА_4 від суду та відповідно оголошення його в розшук.
Крім того, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
У відповідності зі ст.148 КПК України (1960 р.) запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Згідно ст.150 КПК України (1960 р.) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст.148 КПК України (1960 р.), враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Як вказувалося вище обвинуваченому ОСОБА_4 органами досудового слідства було обрано запобіжний захід підписку про невиїзд.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 раніше п'ять разів судимий, вчиняв злочин в більшості випадків проти власності, обвинувачується у чинені злочину середньої тяжкості, відповідно до характеристики обвинувачений проживає в с. Добропілля без реєстрації, а відповідно до паспортних даних прописаний в АДРЕСА_1.
При обранні запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд орган досудового слідства не врахував відповідні ризики, та не забезпечив досягнення мети, передбаченої ст. 148 КПК України (1960 р.), а саме запобігти спробам ухилитися від суду і забезпечити виконання процесуальних рішень, обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд не був дієвим та не забезпечив явку ОСОБА_4 до суду.
Суд, вивчивши матеріали кримінальної справи, прийшов до висновку, що під час провадження досудового слідства обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені поверхово та однобічно.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» зазначено, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
На виконання вищевказаної норми закону судом неодноразово викликався ОСОБА_4, однак до суду не з'являвся, про причини своєї неявки не повідомляв.
В зв'язку з неявкою останнього в судові засідання, постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 24.01.2012 року до ОСОБА_4 було застосовано привід в судове засідання на 27.02.2012 року, однак останній виконаний так і не був.
Відповідно до повідомлення дільничного інспектора від 27.02.2012 року здійснити привід ОСОБА_4 в судове засідання не є можливим, в зв'язку з відсутністю за місцем його проживанням.
Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 27.02.2012 року ОСОБА_4 було оголошено в розшук зі зміною запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Однак, протягом 1 року 4 місяців з моменту оголошення ОСОБА_4 в розшук його місцезнаходження не встановлено, постанова суду про його розшук не виконана, що унеможливлює розгляд справи, оскільки відповідно до вимог ст. 262 КПК України (1960 р.) явка підсудного до суду є обов'язковою, розгляд справи відбувається з його участю, крім випадків, передбачених ч.2ст.262 КК України (1960 р.).
На листи суду з вимогою надати відомості про виконання постанови керівництво Голопристанського РВ УМВС України направляло короткі відповіді про те, що проводяться заходи, спрямовані на затримання ОСОБА_4 Однак, будь-які конкретні дані про виконання постанови про розшук суду першої інстанції надано не було.
Таким чином, зусилля суду по усуненню істотної неповноти досудового слідства, пов'язаної з встановленням даних щодо особи підсудного, результатів не дали.
У відповідності до ст. 16-1 КПК України (1960 року) на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього невластивих йому функцій.
Таким чином, суд позбавлений можливості, з дотриманням процесуальної природи судового розгляду (необхідність проведення комплексу додаткових оперативно-розшукових та слідчих дій по встановленню місцезнаходження підсудного та забезпечення рішень про його затримання та взяття під варту), самостійно усунути вказані порушення вимог закону, про що свідчить тривалий час знаходження справи в суді в результаті порушень вимог закону, допущених органом досудового слідства, а також відсутності дієвих заходів органів внутрішніх справ України по встановленню місцезнаходження підсудного.
Виходячи з вимог п.1 ст.121, п.5 ч.3 ст.129 Конституції України, які покладають підтримання обвинувачення в суді на прокурора, суд з метою забезпечення права особи на розгляд справи судом впродовж розумного строку, вважає необхідним повернути справу прокурору Голопристанського району для організації додаткового розслідування під час якого необхідно встановити характеризуючи дані про особу підсудного: чи знаходився і чи знаходиться він і на даний час у розшуку по інших справах, приєднати належно завірені копії рішень, які приймалися у вказаних справах, встановити його місце знаходження, виконати ухвалу суду в частині зміни обвинуваченому запобіжного заходу, а в разі необхідності виконати інші слідчі та оперативно - розшукові дії.
Керуючись розділом ХІ "Перехідні положення" КПК України, ст. 281 КПК України (у редакції 1960 року), суд, -
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309, ч.1 ст. 317 КК України, направити прокурору Голопристанського району для організації додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом семи діб з дня винесення постанови.
Суддя Ю. В. Францішко