Номер провадження № 22-ц/785/5812/13
Головуючий у першій інстанції Бичковський Є.Л.
Доповідач Ступаков О. А.
25.06.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О.А.
суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А..
при секретарі - Соколенко В.О.
розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на постанови начальника відділу Державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р. В. від 17 грудня 2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Овідіопольського районного суду м. Одеси від 27 травня 2013 року,
встановила:
02 січня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаною скаргою посилаючись на те, що через відсутність у виконавчих листах індивідуального ідентифікаційного номеру боржника ОСОБА_5 начальник відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р.В. своїми постановами від 17 грудня 2012 року ВП№35736398 та ВП№35737636 відмовив у відкритті виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 червня 2012 року.
Обґрунтувавши скаргу посиланнями на необов'язковість зазначення у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номеру боржника та неправомірність оскаржених нею постанов державного виконавця скаржник просить суд визнати незаконними дії начальника відділу Державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р.В., оскаржені постанови скасувати.
Ухвалою Овідіопольського районного суду м. Одеси від 27 травня 2013 року в задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду в зв'язку з тим, що вона ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи і ставиться питання про постановлення нової ухвали про задоволення скарги в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи а задоволенні скарги, суд першої інстанції посилався на те, що 28 листопада 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області видав два виконавчих листи по справі №2-544/12 щодо примусового виконання рішення Овідіопольського районного суду від 05 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про знесення самовільно побудованої прибудови та усунення перешкод у користуванні власністю. Індивідуальний ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_5 у цих виконавчих документах не зазначений.
ОСОБА_2 звернулась до відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції із заявами про примусове виконання вищезазначеного рішення суду та надала два відповідних виконавчих листа.
Постановами начальника відділу Державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р.В. від 17 грудня 2012 року у відкритті виконавчих проваджень щодо примусового виконання виконавчих листів Овідіопольського районного суду №2-544/12 від 28 листопада 2012 року було відмовлено через відсутність індивідуального ідентифікаційного номеру боржника у цих виконавчих документах.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України N 5037-VI від 04 липня 2012 року, який набув законної сили 08 серпня 2012 року, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Попередня редакція п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла до 08 серпня 2012 року передбачала, що у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому
виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи
(для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Аналіз змін у положеннях п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», що набули законної сили 08 серпня 2012 року, вказують на те, що законодавець встановив обов'язковість наявності у виконавчому документі відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.
Згідно з п.6 ч.1 ст.26 Закону "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
З врахуванням наведених вимог закону суд першої інстанції вважав, що оскаржені постанови начальника відділу Державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р.В. від 17 грудня 2012 року є законними та обґрунтованими.
З таким висновком суду першої інстанції колегія не погоджується.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
При поданні позовної заяви відповідно до положень ст. 119 ЦПК України, позивач не повинен зазначати індивідуальний ідентифікаційний номер відповідача. До обов'язку суду також не входить обов'язку витребувати від позивача чи відповідача при розгляді справи індивідуального ідентифікаційного номеру. Ідентифікаційний номер є конфіденційною інформацією.
Суд першої інстанції зазначаючи повний текст п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу для відмови в задоволенні позову не звернув увагу на те, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тобто, у разі незазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, судовому наказі, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової; картки платника податків) боржника.
Крім того, згідно зі ст. 32 Конституції України, ст. 302 ЦК України ніхто без згоди особи не може збирати та поширювати конфіденційну інформацію про неї чи її персональні дані.
Таким чином суд при розгляді скарги не звернув уваги на те, що в суду чи заявника відсутні можливості без згоди боржника, який не викликався до суду, отримати дані, про які в своїй постанові зазначив державний виконавець.
Разом з тим колегія вважає, що скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
ОСОБА_2 оскаржує дії начальник відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р.В. який своїми постановами від 17 грудня 2012 року ВП№35736398 та ВП№35737636 відмовив у відкритті виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 червня 2012 року.
Однак в матеріалах справи відсутні постанови начальника відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р.В. від 17 грудня 2012 року ВП№35736398 та ВП№35737636 про відмову у відмовив у відкритті виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 червня 2012 року.
Постанови про відмову у відкриття виконавчого провадження від 17 грудня 2012 року ВП№35736398 та ВП№35737636 виносила головний державний виконавець Захарова Б.Ю., а начальник відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р.В. підписав лише супровідні листи про направлення зазначених постанов ОСОБА_2
Оскільки начальником відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Костенко Р.В. постанови про відмову у відкриття виконавчого провадження від 17 грудня 2012 року ВП№35736398 та ВП№35737636 не виносилися, відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_2
В зв'язку з наведеним колегія змінює мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, а саме підстави для відмови в задоволенні скарги, залишаючи в іншій частині ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.3, 312 ч.1 п.2, 313-315 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину ухвалу Овідіопольського районного суду м. Одеси від 27 травня 2013 року. В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий О.А. Ступаков
Судді О.Д. Варикаша
В.А. Станкевич