Справа № 509/1700/13-к
26 червня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Бичковського Є.Л.
при секретарі Ауловій О.Г.
за участю прокурора Суботіна Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Іллічівськ Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, холостого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 23.08.2011 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком 2 роки,
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Львів, громадянина України, українця, холостого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою між собою, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 діяв повторно, таємно викрали чуже майно при наступних обставинах.
Так, 01.04.2013 року, приблизно о 8 годині ранку, точний час не встановлений, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, шляхом відкритого доступу через відкриту калитку проникли на територію заднього подвір'я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, звідки викрали належні потерпілому ОСОБА_3 двигун УД-2, вартістю 3000 гривень, металеву автомобільну пічку, вартістю 1500 гривень, та металевий двохколісний візок, вартістю 500 гривень, після чого з місця скоєння злочину зникли, а викраденим розпорядилися на свій розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_3 шкоду у загальному розмірі 5000 гривень.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину визнали повністю, підтвердивши суду, що вони дійсно скоїли злочин при вищенаведених фактичних обставинах, які ними не оспорюються.
Судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно розуміють зміст цих обставин, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому обвинуваченим роз'яснено, що в подальшому вони не матимуть права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним досліджувати докази фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та крім пояснень обвинувачених підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
З врахуванням встановленого суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 дійсно таємно викрав чуже майно, за попередньою змовою групою осіб, повторно, а тому повинний нести відповідальність за ст.185 ч.2 КК України.
З врахуванням встановленого суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 дійсно таємно викрав чуже майно, за попередньою змовою групою осіб, а тому повинний нести відповідальність за ст.185 ч.2 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлені.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд вважає визнання вини та його щире каяття, відсутність шкоди.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлені.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд вважає визнання вини та його щире каяття, відсутність шкоди.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує ступень тяжкості вчиненого ними злочину, їх особи, обставини, що пом'якшують їх покарання, та вважає, що для виправлення та попередження скоєння нових злочинів кожному з них має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.71 КК України має бути частково приєднано невідбуте покарання за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.08.2011 року. Поряд з цим, суд дійшов до висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_2 випробувального строку відповідно до ст.75 КК України, оскільки його виправлення можливо без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, вже призначеного по даному вироку, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.08.2011 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років та 1 місяця позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з особистого зобов'язання на утримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з дати його взяття під варту 26 червня 2013 року.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з іспитом на строк 2 роки з покладенням на нього відповідно до ст.76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Речові докази по справі: двигун, автомобільну пічку, візок - вважати повернутими за належністю потерпілому ОСОБА_3 (а.с.20).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 днів після його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - у той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя Є.Л.Бичковський