Справа № 152/1003/13-ц
26 червня 2013 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Соколовської Т.О.
при секретарі Рошак К.В.
з участю:
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,
20.05.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Шаргородський маслозавод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що працювала підсобною робітницею у відповідача з 18.07.2007 року по 01.11.2012 року. За час роботи в товаристві їй заборговано заробітну плату в сумі 2719,10 грн., яка не виплачується відповідачем, не дивлячись на неодноразові її звернення, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду. Просить стягнути з ПрАТ «Шаргородський маслозавод» на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 2719,10 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку, який станом на 01.05.2013 року становить 14040, 36 грн., а також моральну шкоду, яка полягає в тому, що відповідач ставить її сім'ю у скрутне матеріальне становище, що призводить до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації її життя та утримання себе і своєї сім'ї і яку вона оцінює у 1500 гривень .
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги. Суду пояснила, що з 18.07.2007 року по 01.11.2012 року вона працювала у відповідача підсобною робітницею. Наказом № 86 від 29.10.2012 року звільнена з роботи за угодою сторін, на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. На час звільнення ПрАТ «Шаргородський маслозавод» заборгувало їй заробітну плату в сумі 2719,10 грн. Вона неодноразово зверталася до керівництва відповідача з приводу проведення з нею розрахунків за виконану роботу, але її звернення залишені без належного реагування, що є порушенням трудового законодавства України. Просить стягнути з відповідача на її користь заборговану заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку, який станом на 01.05.2013 року становить 14040, 36 грн. та моральну шкоду в сумі 1500 гривень.
Представник відповідача ПрАТ «Шаргородський маслозавод» повторно на виклик суду не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причин чи розгляд справи у його відсутності не надходило. Представник відповідача мав можливість реалізувати свої процесуальні права, заперечувати проти позову, надати докази у підтвердження своїх заперечень.
Небажання відповідача надавати докази в обгрунтування своїх заперечень проти позову, з'являтися на виклик суду, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України
Зі згоди позивачки ОСОБА_1 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вирішуючи спір суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 з 18.07.2007 року по 01.11.2012 року в працювала у ПрАТ «Шаргородський маслозавод» підсобною робітницею, що підтверджується копією трудової книжки позивачки серії УКР № 2267194 та довідкою відповідача від 13.05.2013 року (а.с.5-7). Наказом № 86 від 29.10.2012 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за угодою сторін, на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.5/2). На час звільнення ПрАТ «Шаргородський маслозавод» заборгувало ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 2719,10 грн., яка не виплачена і на час розгляду справи судом, що підтверджується довідкою відповідача від 13.05.2013 року (а.с.7).
З приводу розміру заборгованості по заробітній платі відповідача перед ОСОБА_1 в сумі 2719,10 грн. спір між сторонами відсутній, оскільки в довідці від 13.05.2013 року відповідач визнає наявність заборгованості у вказаній сумі.
Даному факту відповідають трудові правовідносини, які регулюються ст. 43 Конституції України, ст.ст. 23,1167 ЦК України. ст.ст.47,115,116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.1, 27 ЗУ «Про оплату праці».
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до вимог ст.1 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За правилами ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України (ст.47 КЗпП України).
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.
Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За правилами ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст.237-1 КЗпП України).
Оскільки з вини ПрАТ «Шаргородський маслозавод» ОСОБА_1 не виплачено належні їй суми при звільненні, то право позивачки на отримання грошової винагороди за виконану роботу порушено і підлягає судовому захисту.
Підлягає частковому задоволенню позов в частині відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем ОСОБА_1 несвоєчасною виплатою заробітної плати та сум, належних йому при звільненні.
При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд виходить з принципів розумності та справедливості, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та інших обставин, які мають істотне значення (ст.23 ЦК України).
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 невиплатою заробітної плати та сум, належних їй при звільненні суд приходить до переконання про необхідність стягнення з ПрАТ «Шаргородський маслозавод» на користь позивачки моральної шкоди в сумі 1000 гривень, оскільки порушення права позивачки вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та ставить сім'ю в скрутне становище .
Крім того позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві до суду та в судовому засіданні просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку.
Суд вважає, що зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За правилами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч.ч.2,3,4 ЦПК України).
Позивачка ОСОБА_1 заявивши вимогу про стягнення середнього заробітку за шість місяців в сумі 14040,36 грн., не навела розрахунку такого стягнення, не зазначила точного розрахунку свого заробітку, зокрема середнього заробітку і не надала відповідних доказів про розмір середньоденного заробітку за наявності якого можна провести відповідні розрахунки згідно ст.27 Закону України «Про оплату праці» і Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 року № 100 (з послідуючими змінами і доповненнями).
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні при роз'ясненні вимог ч.4 ст.10 ЦПК України не вчинила відповідних процесуальних дій з метою встановлення розміру стягнень для вирішення цієї частини позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з ПрАТ «Шаргородський маслозавод» судовий збір в сумі в сумі 229,40 грн.
Керуючись ст. ст.3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224-227 ЦПК України, на підставі ст.43 Конституції України; ст.115 КЗпП України, ст.1 ЗУ «Про оплату праці», суд,
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод» (ідентифікаційний код 00444576, ЗКПО 00444576, р/р № 26002071669001 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, інд. код 004445702263, св. 100292137) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2719 ( дві тисячі сімсот дев'ятнадцять) гривень 10 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод» (ідентифікаційний код 00444576, ЗКПО 00444576, р/р № 26002071669001 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, інд. код 004445702263, св. 100292137) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод», що знаходиться в м. Шаргород Вінницької області на вул. Леніна, 284 (ідентифікаційний код 00444576, ЗКПО 00444576, р/р № 26002071669001 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, інд. код 004445702263, св. 100292137) судовий збір в сумі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя