Справа № 761/7430/13-ц
Провадження №2/761/4293/2013
іменем України
(заочне)
20 червня 2013 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики,
У березні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 520000,00 грн., неустойку у розмірі 110118,90 грн., 3% річних від суми боргу в розмірі 46800,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 103054,80 грн., 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.04.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені якої діяла ОСОБА_3, був укладений договір позики, відповідно до якого відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 500500,00 грн., що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату підписання договору еквівалентно 65000,00 доларів США. Однак у визначений договором строк, а саме до 28.06.2009 року відповідачка вказану суму не повернула, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги щодо стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат позивач обґрунтовує ст.ст. 550 та 625 ЦК України. Також позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду, яку він оцінює у 50000,00 грн., мотивуючи це нанесенням йому психологічної травми, яка призвела до погіршення стану його здоров'я.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.
Відповідачка та третя особа у судове засідання не з'явились, своїх представників та письмових заперечень до суду не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи, що позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, тому відповідно до ч.1 ст. 224 та ст. 225 ЦПК України, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 28.04.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_3, був укладений договір позики, відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_2 отримала через свого представника у власність на безпроцентній основі грошові кошти у розмірі 500500,00 грн., що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату підписання договору еквівалентно 65000,00 доларів США, строком повернення вказаних коштів до 28.06.2009 року.
Станом на час розгляду справи відповідачка взяті на себе грошові зобов'язання щодо повернення позики не виконала.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтями 1046, 1049 ЦК України передбачено, що на позичальника покладається обов'язок повернення позикодавцю позики у такій же сумі грошових коштів, які були передані позичальнику позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені укладеним договором.
Відповідно до норм статті 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до умов Договору позики укладеному між сторонами відповідачка повинна була повернути кошти позивачу до 28.06.2009 року.
Позивачем в позові заявлено вимогу про стягнення на його користь боргу в розмірі 52000 грн., але ним не обґрунтовано зазначений розмір боргу, не надано ні розрахунку, ні будь-яких доказів на підтвердження правомірності заявленої в позові суми. Можливо припустити, що вказана сума розрахована позивачем виходячи з курсу Дол. США до гривні в розмірі 01 Дол. США до 08 грн., разом з тим, станом на 28.06.2009 року, дата платежу визначена договором, курс НБУ становив 01 Дол. США до 7,63 грн.
У відповідності з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки, позивачем не доведено належними та допустимими доказами заявлену ним в позові суму боргу в розмірі 520000,00 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині частково, а саме стягнути на користь позивача з відповідачки, суму боргу, що відповідно до Договору позики була передана ним відповідачці у розмірі 500500,00 грн., в стягненні решти заявленої суми відмовити, як недоведеної в судовому засіданні.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідачка прострочила виконання грошового зобов'язання, з неї на користь позивача, крім суми боргу підлягають до стягнення 3% річних, в межах заявлених позовних вимог, а саме починаючи з 28.06.2009 року по 28.06.2012 року, в розмірі 45045 грн. ((500500,00 Х 3%) / 365) Х (365 Х 3)), а також інфляційні втрати за період з червня 2009 року по лютий 2013 року у розмірі 99190,14 грн. (500500 грн. Х (1,051 Х 1,091 Х 1,046 Х 0,998 Х 1,002 Х 0,999) - 500500).
Разом з тим, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 110118 грн. неустойки, як вимоги яка не ґрунтується на законних підставах, оскільки Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким позивач мотивує дану вимогу, відповідно до його преамбули, суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а тому до розглядуваних правовідносин він не може бути застосований.
Також суд не вбачає законних підстав для задоволення вимог щодо відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки в супереч вимогам ст. 611 ЦК України, ні договором позики укладеним між сторонами, ні законом, який регулює дані правовідносини, не передбачено таке відшкодування у випадку порушення зобов'язань відповідачем перед позивачем, тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в частині стягнення коштів у розмірі 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 3441 грн. сплаченого позивачем судового збору, а всього разом з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 648176,14 грн. (500500 + 99190,14 + 45045 + 3441) грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 169, 212 - 215, 223, 224 - 226, 294 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 648176 (шістсот сорок вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 14 коп.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом, або після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя: