Справа № 161/10385/13-к
Провадження № 1-кс/161/2439/13
м. Луцьк 14 червня 2013 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,
при секретарі Фірук І.В.,
з участю слідчого Щербатюка А.Я.,
прокурора Смаль О.І.,
підозрюваної ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Щербатюка А.Я. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Слідчий СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України. Так як вона не бажаючи чесно працювати та займатись суспільно-корисною працею, джерелом отримання доходів та засобів для існування на постійній основі, свідомо обрала злочинний шлях та вчинила злочин у сфері суспільної моралі та статевих стосунків.
14.06.2013 року слідчим відділом СУ УМВС України у Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12013020010002162 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України та розпочато досудове розслідування.
14.06.2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 303 КК України.
Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є отримані в ході досудового розслідування докази
Беручи до уваги наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від чотирьох до семи років. Наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Незаконно впливати на свідків чи іншого підозрюваного, чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 2-х місяців.
В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання з підстав у ньому викладених. Просив клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що клопотання підлягає до задоволення з підстав у ньому викладених та пояснив, що повністю підтримує доводи слідчого, є всі підстави для застосування саме такого запобіжного заходу. Просив клопотання задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти застосування у відношенні неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просила застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваної, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у втягненні особи в зайняття проституцією, сутенерстві, вчиненими щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, відповідальність за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачена ч. 2 ст. 303 КК України.
Також встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
14 червня 2013 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Санкцією ч. 2 ст. 303 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
Таким чином у відповідності до ст. 12 КК України ОСОБА_1 вчиниля тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання стороною кримінального провадження доведено наявність всіх обставин, для застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так як вона вчинила тяжке кримінальне правопорушення, що свідчить про можливість запобігання спробам передбачених ст. 177 КПК України.
Оскільки ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Всі ці доводи прокурора свідчить про можливість запобігання ризикам передбачених ст. 177 КПК України.
Також не заслуговує на увагу прохання підозрюваної ОСОБА_1 щодо обрання у відношенні неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Так як ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, скоєний нею злочин є тяжким злочином. За який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. При цьому ч. 2 ст. 183 КПК України чітко визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років. Оскільки ОСОБА_1 є особою, відповідності до ст. 89 КК України, раніше не судимою, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
При розгляді клопотання встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, так як санкцією ч. 2 статті 303 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Таким чином приходжу до висновку про визначення розміру застави в розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що в гривневому еквіваленті становить 91 760 гривень, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Таким чином приходжу до висновку про покладення на підозрювану ОСОБА_1 у разі внесення застави у розмірі 91 760 гривень, зобов'язання прибувати за кожною вимогою до визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, а саме:
1) прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із м. Луцька Волинської області, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого;
3) повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання.
При цьому неможливим є обрання у відношенні підозрюваної ОСОБА_1 більш м'яких запобіжних заходів, так як вона скоїла кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років. Також у неї відсутнє житло, що належить їй на праві спільної або часткової приватної власності в м. Луцьку та по місцю її реєстрації органками ДМС України у Волинській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
При розгляді клопотання встановлено, що 14 червня 2013 року у відношенні ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином термін тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 закінчується 12 серпня 2013 року.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що прокурором доведено наявність всіх обставин для застосування у відношенні підозрюваної ОСОБА_1, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_1 у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється. А тому за таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання та застосування у відношенні підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, взявши її під варту в залі судового засідання. Строк тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою рахувати з 14 червня 2013 року до 12 серпня 2013 року. Та визначити розмір застави підозрюваній ОСОБА_1 в розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що в гривневому еквіваленті становить 91 760 гривень, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 194 цього Кодексу, прибувати за кожною вимогою до слідчого, а також виконувати один або декілька обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193, 194, 196,197 КПК України,-
Клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Щербатюка А.Я. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженої, не працюючої, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою упродовж шістдесяти днів, взявши її під варту в залі судового засідання.
Строк дії ухвали два місяці з дня постановлення ухвали.
Строк тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою починається з 14 червня 2013 року і закінчується 12 серпня 2013 року.
Визначити розмір застави підозрюваній ОСОБА_1 в розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що в гривневому еквіваленті становить 91 760 гривень, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 194 цього Кодексу, а саме:
1) прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із м. Луцьк Волинської області, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого;
3) повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання;
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя В.В. Ковтуненко