18 червня 2013 року Справа № 61574/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до управління праці та соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимогу частині відшкодування коштів,-
16.02.2012 позивач - Державна фінансова інспекція в Закарпатській області звернулася до суду із адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації, в якому просить зобов'язати відповідача виконати вимогу від 26.04.2011 року №07-04-6-14/638 в частині відшкодування коштів в сумі 12250,88 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року позов Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до управління праці та соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимогу частині відшкодування коштів залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем подано позов з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, та ним не надано доказів поважності причин пропуску звернення до адміністративного суду.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що листом від 06.09.2011 року №1488/07-05 УПСЗН Великоберезнянської РДА повідомило КРУ в Закарпатській областіпро відмову Прокуратури Великоберезнянського району заявити позов в інтересах УПСЗН Великоберезнянської РДА у зв'язку із відсутністю підстав для заявлення позову, (лист Прокуратури Великоберезнянського району від 25.08.2011 року №2127 вих.11).
Враховуючи дані обставини Контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області звернулося до Прокуратури Закарпатської області листом від 18.10.2011 року №07-04-4-17/6733 про ініціювання позову щодо відшкодування завданих державі збитків ПП ОСОБА_1 в сумі 12250,88 грн., шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави. Прокуратурою Закарпатської області розглянувши даний лист КРУ в Закарпатській області було доручено прокурору Великоберезнянського району вирішити питання щодо вжиття заходів реагування, передбачених ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», а про результати розгляду та прийняте рішення повідомити заявника та прокурора області долучивши копію позову (лист Прокуратури Закарпатської області від 24.10.2011 року №05/1- 633вих.11).
Натомість Прокуратура Великоберезнянського району листом від 19.12.2011 року №2945вих.11 відмовила у заявлені позову в інтересах УПСЗН Великоберезнянської РДА, мотивуючи це відсутністю підстав.
Враховуючи неодноразові ініціювання пред'явлення позову перед прокуратурою Великоберезнянського району та прокуратурою Закарпатської області, підстави для звернення до суду виникли після відмови прокуратури Великоберезнянського району у пред'явленні позову в інтересах УПСЗН Великоберезнянської РДА.
Таким чином, Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області, у відповідності до п.10 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну України» від 26.01.1993 року №2939-ХІІ, було використано право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання ресурсів.
Разом з тим, апелянт звертає увагу на те, що абзац 2 ч.2 ст.99 КАС України на підставі якого було винесено ухвалу суду, був доповнений згідно із Законом №4054-VI від 17.11.2011 року.
Вважає, що обмеження щодо строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень - шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог, - в даному випадку не поширюються на дану справу.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано позов з пропущенням строку звернення до адміністративного суду і ним не надано доказів поважності пропуску зазначеного строку. Судом не знайдено підстав для поновлення строку звернення до суду, який позивачем пропущено без поважних причин, в зв'язку з чим, відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов залишено без розгляду.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
Згідно позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідача виконати вимогу від 26.04.2011 року №07-04-6-14/638 в частині відшкодування коштів в сумі 12250,88 грн.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту позовної заяви видно, що вимога Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області про усунення порушень виявлених ревізією № 07-04-6-14/2638 від 26 квітня 2011 року була надіслана начальнику управління праці та соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації з метою недопущення в подальшому недоліків і порушень виявлених ревізією та проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом (перевізником) щодо відшкодування зайвих виплат шляхом коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг. У відповідності до вказаної вимоги, позивач встановив строк для усунення виявлених порушень до 25 травня 2011 року.
Таким чином, з аналізу вказаних обставин справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що саме з 25 травня 2011 року в Державної фінансової інспекції в Закарпатській області виникли підстави для звернення до суду.
Позивачем позовну заяву подано до суду 16.02.2012 року, тобто після закінчення строків, встановлених ст. 99 КАС України.
А згідно вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду з вищевказаним позовом, у зв'язку з чим відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов правомірно залишено без розгляду.
За таких обставин суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням норм процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в частині залишення позовної заяви без розгляду - без змін.
Згідно п.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, п.1 ст.199, ст.ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2012 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №2а-0770/555/12 за позовом Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до управління праці та соціального захисту населення Великоберезнянської районної державної адміністрації про зобов'язання виконати вимогу частині відшкодування коштів - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.В. Клюба