Копія
Іменем України
Справа № 801/1945/13-а
03.06.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кобаля М.І.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Курапової З.І.
секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.
за участю сторін:
позивач, - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму від 28.05.1998 року,
представник відповідача, Кримської митниці- Патраш Володимир Іванович, довіреність № 17-07/7749 від 17.10.12
розглянувши апеляційну скаргу Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 29.03.13 у справі № 801/1945/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Кримської митниці (вул. Мальченко, 22, Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)
про стягнення
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.13 позовні вимоги ОСОБА_2 до Кримської митниці про стягнення, - задоволені.
Стягнуто з Кримської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 2а-4979/11/0170/2 про поновлення на роботі в розмірі 28337,13 гривень (з подальшим відрахуванням при виплаті обов'язкових податків та зборів, які підлягають стягненню).
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач - Кримська митниця Державної митної служби України, посилаючись, зокрема на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.13 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.
Позивач був прийнятий на роботу інспектором Євпаторійської митниці 15.12.1997р. відповідно до Наказу № 199-Л від 12.12.1997 р.
Наказом №1-к від 25.04.2008 р. був прийнятий на роботу у Кримську митницю на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Євпаторія" у порядку переведення з Кримської регіональної митниці.
Відповідно до Наказу Державної митної служби України № 709-К від 08.04.2001 р. "Про припинення перебування на державній службі" позивачу за порушення присяги державного службовця з 11.04.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах України, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".
Кримською митницею 11.04.2011 р. було прийнято наказ № 353-К "Про припинення перебування на державній службі", відповідно до п. 1 якого за порушення Присяги державних службовців з 11.04.2011 р. припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України, відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".
Не погодившись з зазначеними наказами позивач звернувся до суду із позовною заявою про скасування наказу Державної митної служби України № 709-К від 08.04.2011 р. "Про припинення перебування на державній службі" в частині, що стосується ОСОБА_2, скасування наказу Кримської митниці від 11.04.2011 р. № 353-К "Про припинення перебування на державній службі" в частині, що стосується позивача; поновлення його на посаді головного інспектора митного поста "Євпаторія" Кримської митниці; стягнення з Кримської митниці на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.04.2011 року по день поновлення на роботі, допустивши негайне виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 у справі № 2а-4979/11/0170/2 у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.02.12 у справі № 2а-4979/11/0170/2 скасована, прийнята нова постанова по справі, якою позовні вимоги задоволені:
- визнаний протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 709-К від 08.04.2011 "Про припинення перебування на державній службі" в частині що стосується ОСОБА_2.
- визнаний протиправним та скасувати наказ Кримської митниці Державної митної служби України № 353-К від 11.04.2011 "Про припинення перебування на державній службі" в частині що стосується ОСОБА_2.
- ОСОБА_2 поновлений на посаді головного інспектора митного поста "Євпаторія" Кримської митниці Державної митної служби України.
- з Кримської митниці Державної митної служби України стягнено на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.04.2011 по 13.06.2012, в сумі 54081,32 грн. з урахуванням утримання податків та інших обов'язкових платежів.
- Кримська митниця Державної митної служби України зобов'язана у місячний строк надати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення суду.
Разом з тим, Державною митною службою України та Кримською митницею постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року тривалий час не виконувалася та фактично лише 23.01.2013 року Державною митною службою України був виданий наказ про поновлення позивача на посаді.
Позивач звернувся до Кримської митниці з заявою про стягнення коштів у зв'язку з тривалим невиконанням судового рішення, але відповідач з посиланням на ст. 236 КЗпП надав відповідь, що за таких умов кошти за затримку виконання судового рішення стягуються на підставі ухвали органу, що поновив особу на посаді.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача коштів в розмірі 28337,13 гривень за затримку виконання судового рішення.В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що Кримською митницею несвоєчасно видано наказ про поновлення його на роботі.
Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що чинне трудове законодавство передбачає покладання на роботодавця відповідальність за затримку виконання судового рішення у вигляді стягнення середнього заробітку, Отже, оскільки за період затримки виконання судового рішення позивачу, в порушення вимог ст.236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, при цьому зазначає наступне.
Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено негайне виконання судових рішень щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби, тобто ще до набрання цим судовим рішенням законної сили. Згідно аналізу вказаної норми сторони можуть оскаржити рішення суду про негайне виконання рішення, однак подача апеляційної скарги не зупиняє виконання цього рішення.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 2а-4979/11/0170/2, якою ОСОБА_2 поновлений на посаді головного інспектора митного поста "Євпаторія" Кримської митниці Державної митної служби України, набула чинності з моменту проголошення та підлягає негайному та обов'язковому виконанню.
Між тим, Державна митна служба України безпідставно зволікала з виконанням рішення суду і лише 21 січня 2013 року рішення суду було фактично виконано, що підтверджується наказом Державної митної служби України від 23 січня 2013 року №243-к та наказом Кримської митниці від 23 січня 2013 року №50-к.(а.с.12.13).
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 2а-4979/11/0170/2 в частині поновлення ОСОБА_2 реально виконана відповідачем лише 23.01.2013 року. Позивач був фактично допущений до виконання обов'язків, з дати ознайомлення з наказом Кримської митниці № 50-к від 23.01.2013 року.
Таким чином, період з 14.06.2012 по 22.01.2013 є часом затримки в поновленні позивача на посаді в митних органах.
Разом з тим, жодного доказу поважності причин невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, відповідачем не надано.
За таких обставин, затримка виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого ОСОБА_2 за період з 14.06.2012 року до 22.01.2013 року здійснена відповідачем без поважних причин та саме з вини відповідача позивач не був поновлений на посаді своєчасно.
Статтею 236 КЗпП України закріплено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Між тим, за вказаний період позивачу, в порушення вимог ст.236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було, що не заперечувалось представником відповідача під час судового розгляду справи.Згідно частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Оскільки чинне трудове законодавство передбачає покладання на роботодавця відповідальність за затримку виконання судового рішення у вигляді стягнення середнього заробітку, а отже працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення таких сум без обмеження будь-яким строком, як це передбачено ст. 233 КЗпП України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про покладення обов'язку виплати середньої заробітної плати за час затримки виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 2а-4979/11/0170/2 на відповідача .
Судом першої інстанції правомірно розраховано тривалість не виконання рішення суду, що становить 153 робочих дні за період з 14.06.2012 року до 22.01.2013 року Середньоденний заробіток позивача становить 185,21 грн., що підтверджується довідкою Кримської митниці, а тому на користь позивача вірно стягнуто 28337,13 грн. (153 робочих дні х 185,21 грн.) заробітної палати.
Зважаючи на ту обставину, що належним способом виконання постанови суду в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплати середній заробіток за час затримки виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 2а-4979/11/0170/2 з 14.06.2012 року до 22.01.2013 (включно) є нарахування Кримською митницею Державною митною службою України середнього заробітку з 11 листопада 2011 року до 08 листопада 2012 року (включно), а також виплати нарахованої суми, апеляційна інстанція знаходить постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
В силу приписів ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій щодо невиплати заробітної плати за час затримки виконання судового рішення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи відповідача є не переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Кримської митниці, - залишити без адоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 29.03.13 у справі № 801/1945/13-а ,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2013 р.
Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.І. Кобаль