Справа № 301/1335/13-ц
"25" червня 2013 р. Іршаський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Горянській З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, де третя особа без самостійних вимог Іршавський районний сектор ГУ Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання особи такою, що втратила право на житло, -
06 червня 2013 року ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2, де третя особа без самостійних вимог Іршавський районний сектор ГУ Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання особи такою, що втратила право на житло, посилаючись на те, що у її власності знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1, який був подарований її батьком ОСОБА_3 відповідно до договору від 17 січня 2008 року.
Серед зареєстрованих у даному будинку значиться бувший чоловік позивачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ними було розірвано рішенням Іршавського районного суду від 05 липня 2012 року. Однак ще задовго до офіційного розірвання шлюбу, а точніше в 2003 році, ОСОБА_2 залишив сім'ю, забрав свої речі, покинув будинок та пішов проживати до своїх батьків у АДРЕСА_2, де мешкає і зараз. Саме із вказаного часу він жодного разу не був у будинку, де прописаний, що стверджується довідкою Білківської сільської. Крім того, даний факт встановлений рішенням суду від 05.07.2012 року про розірвання нашого шлюбу, в якому зазначено: «В судовому засіданні належними доказами встановлено, що шлюбні відносини з відповідачем припинені з 2003 року, з того часу разом не проживають, спільного господарства не ведуть». Попри те, що відповідач у будинку не проживає, знятися із реєстрації в добровільному порядку по невідомим причинам не бажає, що для позивачки, як власника, створює перешкоди у вільному володінню та користуванню будинком, оскільки під час вирішення різних житлово-побутових питань він продовжує враховуватися як особа, що там проживає.
Просила суд прийняти рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 Закарпатської області.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, а подала заяву, якою позов підтримала, просить його задовольнити, а справу розглянути в її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася повторно, про час і місце розгляду справи його належним чином повідомлено, причини неявки суд не повідомив. В порядку ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача і постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи Іршавського районного сектору ГУ Державної міграційної служби України в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, тому справу розглянуто в його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що у власності позивачки знаходиться житловий будинок АДРЕСА_1, який був подарований її батьком ОСОБА_3 відповідно до договору від 17 січня 2008 року, що стверджується копією договору дарування та витягами із реєстрів.
Серед зареєстрованих у даному будинку значиться бувший чоловік позивачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією будинкової книги. Шлюб між ними розірвано рішенням Іршавського районного суду від 05 липня 2012 року, що підтверджується копією. Однак, ще в 2003 році ОСОБА_2 залишив сім'ю, забрав свої речі, покинув будинок та пішов проживати до своїх батьків у АДРЕСА_2, де мешкає і зараз. Саме із вказаного часу він жодного разу не був у будинку, де прописаний, що стверджується довідкою Білківської сільської. Крім того, даний факт встановлений рішенням суду від 05.07.2012 року про розірвання нашого шлюбу, в якому зазначено: «В судовому засіданні належними доказами встановлено, що шлюбні відносини з відповідачем припинені з 2003 року, з того часу разом не проживають, спільного господарства не ведуть». Попри те, що відповідач у будинку не проживає, знятися із реєстрації в добровільному порядку по невідомим причинам не бажає, що для позивачки, як власника, створює перешкоди у вільному володінню та користуванню будинком, оскільки під час вирішення різних житлово-побутових питань він продовжує враховуватися як особа, що там проживає.
Відповідно до ч.2 ст. 167 Житлового Кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, проводиться в судовому порядку.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про визнання ОСОБА_2 таким, що втратила право користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 64, 71 та 167 ЖК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії до Іршавського районного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: М.М.Золотар