Справа № 761/5053/13-ц
Провадження №2/761/3699/2013
іменем України
(заочне)
19 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Іовенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини без згоди та супроводу батька,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про надання згоди на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу батька, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 і має від нього доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб з відповідачем було розірвано 18.03.2010 року. Спільна дитина проживає разом з матір'ю і знаходиться на її утриманні, піклуванні та догляді. Відповідач не бере участі у житті та вихованні дитини, не спілкується з нею. Протягом року донька хворіла на гострі респіраторні захворювання та обструктивний бронхіт, а тому лікарі радили морське повітря та відпочинок на морі. Позивач має можливість оздоровити доньку за межами України, а саме в Греції в літку в період з 01.06.2013 р. по 31.08.2013 р., проте не має змоги отримати від батька дитини відповідної згоди. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням надати дозвіл для виїзду дитини за кордон, з таким проханням зверталась і донька, проте відповідач ігнорує такі прохання, не пояснюючи причин відмови.05.02.2013 р. в адресу ОСОБА_2 було відправлено лист з черговим проханням нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини за кордон разом із матір'ю. Відповідь на звернення отримано не було, а тому з метою оздоровлення дитини позивач змушена звернутися до суду. За таких обставин ОСОБА_1 просить суд дозволити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 тимчасовий виїзд за межі України до Республіки Греція на період з 1 червня 2013 р. по 30 серпня 2013 р. включно у супроводі матері ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити. Уточнила, що оскільки справа розглядається 19 червня 2013 р. дозвіл на виїзд дитини потрібен саме з цієї дати. Не заперечувала щодо заочного розгляду справи та просила суд покласти на неї судові витрати.
Представники Шевченківської РДА, Дніпровської РДА в судовому засіданні підтримали вимоги позивача. Пояснили, що позов заявлено в інтересах дитини, якій необхідний відпочинок. Зазначили, що підтримують матір неповнолітньої ОСОБА_3 в її бажанні оздоровити доньку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.
Суд, керуючись положеннями ст. ст. 169,224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який було розірвано 18.03.2010 р., що підтверджується копією свідоцтва про розлучення.
Від шлюбу сторони мають спільну доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що має намір, бажання та можливість разом із донькою виїхати на відпочинок та оздоровлення до Республіки Греція протягом червня-серпня 2013 року та зверталась до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд дитини на цей час за межі України, проте ОСОБА_2 такої згоди не дає.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці в тому числі і Україна, поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно ст. 10 Конвенції про права дитини встановлено, що кожна дитина має право покидати любу країну, включаючи свою власну, та повертатися в свою країну
За положеннями ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ч. 3 ч.3 ст.313 ЦК, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно зі ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Положеннями ст. 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
В свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного збатьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2013 позивач направив в адресу ОСОБА_2 цінний лист з описом вкладення, з проханням надати згоду на виїзд дитини за кордон.
Оскільки відповідач письмових пояснень на позову не подав, в судове засідання не з'явився, доводи позивача щодо ненадання батьком дитини згоди на виїзд їхньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України, відповідачем не спростовані.
Приписами ч. 2 ст. 150 СК України встановлено обов'язок батьків піклуватися про здоров' дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку щодо задоволення позову ОСОБА_1 про надання дозволу на виїзд дитини без згоди батька.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст 88 ЦПК України, протее бере до уваги прохання позивача покласти зазначені витрати на неї
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.3,11,30,34,57,60,61,78,88,169,212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.3,9,10 Конвенції про права дитини, ст.8,26,33,55 Конституції України, ст.313 Цивільного кодексу України, ст.ст., 141, 150 Сімейного кодексу України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий виїзд ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, за межі України до Республіки Греція без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, у супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на період з 19.06.2013 року по 31 серпня 2013 року включно.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.
Суддя