05.06.2013 Справа № 367/4234/13-к
5 червня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Аніпка С.В.
при секретарі Балинській О.С.
за участю прокурора Ониськіва А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Плужне, Ізяславського району, Хмельницької області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Флоріанівка, Козятинського району, Вінницької області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
До Ірпінського міського суду Київської області, надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до якого додано реєстр матеріалів кримінального провадження № 12013110140000363, розписки підозрюваних про отримання копій обвинувального акту та підписані сторонами угоди про визнання винуватості від 30.05.2013.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.04.2013, приблизно о 09.00 год., ОСОБА_1, перебуваючи в туалеті, який знаходиться на території залізничної станції «Ірпінь», що в м. Ірпені Київської області, побачив лежачу на підлозі та відірвану від труб металеву батарею опалення. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаної батареї. Так як самостійно перемістити вказану батарею йому не вдалося, він попрямував до супермаркету «Руслан», який знаходиться на території залізничної станції «Ірпінь», що в м. Ірпені Київської області, де зустрів ОСОБА_2, якому запропонував викрасти вищевказану батарею опалення та здати її в пункт прийому вторинної сировини, з метою отримати грошові кошти, які в подальшому витратити на алкогольні напої. ОСОБА_2 на пропозицію ОСОБА_1 погодився. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 30.04.2013, приблизно о 09.20 год., перебуваючи в туалеті, який знаходиться на території залізничної станції «Ірпінь», що в м. Ірпені Київської області, почали діяти наступним чином: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, по обидві сторони, підняли батарею опалення та винесли її з туалету та попрямували до пункту прийому вторинної сировини, який знаходиться неподалік залізничної станції «Ірпінь», що в м. Ірпені Київської області, де продали її за 120,00 грн. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало відому, що за вчинене кримінальне правопорушення їх розшукує міліція, тому вони добровільно прийшли до працівників міліції та визнали свою вину у скоєному.
Злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» спричинено матеріальну шкоду у розмірі 894,00 грн.
Під час, досудового розслідування, між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 30.05.2013 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відшкодував завдану ним шкоду в повному розмірі. Сторони узгодили покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з призначенням йому іспитового строку 1 (один) рік.
Також під час, досудового розслідування, між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, 30.05.2013 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відшкодував завдану ним шкоду в повному розмірі. Сторони узгодили покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з призначенням йому іспитового строку 1 (один) рік.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини скоєння злочину та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому додав, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, вид та міру покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди та обов'язки, які на нього будуть покладені.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив обставини скоєння злочину та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому додав, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, вид та міру покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди та обов'язки, які на нього будуть покладені.
Прокурор в судовому засіданні, не заперечував проти затвердження угоди та просив її затвердити.
Заслухавши думку прокурора та обвинувачених, вивчивши обвинувальний акт, та додані до нього документи, а також вивчивши угоди про визнання винуватості, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо них обвинувачення, виду і розміру покарання, та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити угоди про визнання винуватості, при цьому суд виходить з наступного.
Так, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що винні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 віднесено до суспільно-небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.
Суд вважає таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 правильною, оскільки умисні дії ОСОБА_1 виражаються у таємному викрадені чужого майна, а саме металевої батареї, яке належало Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» і для обвинуваченого було чужим, яке було викрадене таємно, про що свідчить активна поведінка обвинуваченого, в момент вчинення злочину, спрямована на незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, при цьому маючи реальну можливість розпоряджатися і в подальшому розпорядившись цим майном, вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_2, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.
Суд вважає таку кваліфікацію дій ОСОБА_2 правильною, оскільки умисні дії ОСОБА_2 виражаються у таємному викрадені чужого майна, а саме металевої батареї, яке належало Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» і для обвинуваченого було чужим, яке було викрадене таємно, про що свідчить активна поведінка обвинуваченого, в момент вчинення злочину, спрямована на незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, при цьому маючи реальну можливість розпоряджатися і в подальшому розпорядившись цим майном, вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_1, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому укладення угоди між прокурором та підозрюваними з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, і за своїм змістом вона відповідає вимогам статті 472 вказаного Кодексу, в тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Судом, відповідно до ст. 474 КПК України, роз'яснено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, а також роз'яснено вичерпні підстави оскарження вироку суду.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд застосовує особисте зобов'язання.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд застосовує особисте зобов'язання.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.05.2013 між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1.
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки, звільнивши його, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, повідомляти органи виконання покарання про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до органу виконання покарання.
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.05.2013 між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2.
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки, звільнивши його, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2, повідомляти органи виконання покарання про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до органу виконання покарання.
Речові докази по справі, які передано Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» - залишити власнику.
До вступу вироку у законну силу, суд застосовує запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - особисте зобов'язання.
До вступу вироку у законну силу, суд застосовує запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - особисте зобов'язання.
На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області може бути подано апеляцію протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку, з визначених ст.ст. 394, 473 КПК України підстав.
Суддя: С. В. Аніпко