83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.06.2013р. Справа № 905/3332/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області
про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 15 259, 87грн., пені в сумі 959,08грн. та плати за послуги орендодавця в сумі 267,36грн., що разом складає 16 486,31грн.,-
За участю представників сторін:
Від прокурора: Архипенко Р.І. за посвідченням №013952
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області (далі-Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 15 259, 87грн., пені в сумі 959,08грн. та плати за послуги орендодавця в сумі 267,36грн., що разом складає 16 486,31грн.
В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за період з квітня 2012р. по вересень 2012р. за договором №746-Ж від 24.07.2006р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 20 Закону України „Про прокуратуру", ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 29 ГПК України.
Позивач 11.06.2013р. надав письмові пояснення по суті спору, в яких просив задовольнити позовні вимоги, заявлені в його інтересах прокурором, в повному обсязі.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені прокурором на його користь в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.7).
На адресу суду надійшло поштове повернення, надіслане на адресу Відповідача, з відміткою органу поштового зв'язку «за закінчення терміну зберігання». До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Заслухавши у судовому засіданні Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
24.07.2006р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір на дострокову оренду нежилого приміщення № 746-Ж (далі-Договір), згідно п.п.1.1, 8.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 148,50 кв.м., літ. А/п, частина нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядженні міської ради, а саме: приміщення №58 (кімнати 14-16, 19-25), підвал для використання під склад, строком до 22.09.2016р.
Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно об'єкт оренди є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради.
Згідно умов п.п.4.2, 5.2-5.3. Договору на Відповідача покладені наступні грошові зобов'язання:
- з оплати послуг Орендодавця з обслуговування у розмірі 19,30грн. щомісячно з урахуванням ПДВ;
· з оплати орендної плати з розрахунку 10,03 гривень за 1 кв.м. у розмірі в 1489,46грн. за перший місяць не пізніше 20 числа поточного місяця щомісячно враховуючи індекс інфляції;
Відповідно до п.п. «б» п.4.2 до обов'язків орендаря відноситься, зокрема, внесення щомісячно та в повному обсязі Одержувачу орендну плату не пізніше останнього дня поточного місяця.
Умовами п. 7.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України від місячної орендної плати за кожен день прострочення.
11.09.2007р. об'єкт оренди у відповідності до п.2.1. договору переданий Відповідачу в оренду, про що сторонами складений і підписаний акт приймання-передачі.
30.09.2012р. сторони підписали акт прийому передачі №7181, за яким Відповідач повернув нежитлове орендоване приміщення Позивачу.
Посилаючись на неналежне виконанням Відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів та плати за послуги з обслуговування Орендаря за період з квітня по вересень 2012р., у зв'язку з чим утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, на задоволенні якого наполягає Позивач.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема, Законом України „Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України, а також - умовами договору на оренду нежитлових приміщень №746-Ж від 24.07.2006р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір на оренду нежитлових приміщень №746-Ж від 24.07.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щомісячного здійснення орендних платежів до 20 числа поточного місяця та з оплати послуг орендодавця згідно умов договору на оренду нежитлового приміщення №746-Ж від 24.07.2006р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з період з квітня по вересень 2012р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 15259,87 грн. та за послуги орендодавця в сумі 267,36грн. Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати та за послуги Орендодавця умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу - у сумах - 15 259,87 грн. та 267,36грн. відповідно.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 цього Кодексу. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3 договору на оренду нежитлових приміщень №№746-Ж від 24.07.2006р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати та за послуги Орендодавця, яка сформувалась протягом вказаного Позивачем періоду, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені, встановив її відповідність визначення її розміру приписам ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення пені в повному обсягу - в сумі 959,08грн.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача в повному обсязі та підлягають стягненню на користь державного бюджету, оскільки прокурор звільнений від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 80 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 15 259, 87грн., пені в сумі 959,08грн. та плати за послуги орендодавця в сумі 267,36грн., що разом складає 16 486,31грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (Маріуп. УК/Жовтневий район/22080401, р/р 33213871700052, код ЄДРПОУ 37989721, ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401) заборгованість з орендної плати у розмірі 15 259, 87грн., пеню у сумі 959,08грн.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь Донецької області, пр. Металургів, 25, код ЄДПОУ 23599040, р/р 35422004003177, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016) заборгованість за послуги орендодавця в сумі 267,36грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету (ЄДРПОУ 38034002, отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001, р/р 31212206700006 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя О.В. Чернова
Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2013р