Справа № 495/4832/13-к
21.06.2013 м. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області, у складі головуючої : слідчого судді Акулової М.І., при секретарі Ткаченко О.М., за участю прокурора Лисенка О.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгород-Дністровський, клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину інваліда 1 групи, працює за наймом, інваліда 2 групи, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2 : проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:
-12.03.1996року Харковським ОС за ст.ст.122ч.2, 93-ж, 42 КК України до 15 років позбавлення волі.
Звільнений в 2009 році умовно-достроково на 1 рік.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,
Досудовим розслідуванням ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 16 червня 2013 року, приблизно о 22:00 годині , ОСОБА_2 вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 та діючи в єдиній групі осіб, умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, проникли до будинку №24 розташованого по вул. Котовського у с. Староказаче Білгород-Дністровського району Одеської області, знаючи і розуміючи, що їх дії будуть непомічені, з прямим умислом і корисливою метою, таємно викрали майно, що належало ОСОБА_4, а саме:
- електрочайник марки «Maestro», вартістю 45 гривень,
- електродуховка, марки «Saturn», вартістю 550 гривень,
- електродуйка, марки «ST», вартістю 90 гривень,
- електроподовжувач, довжиною 2 м., вартістю 20 гривень,
- електроподовжувач, довжиною 4 м., вартістю 30 гривень,
- електромашинка для стрижки волосся, марки «Philips», вартістю 110 гривень,
- музичні колонки, марки «KONOOS», вартістю 105 гривень,
- електроплитка марки «Єлна - 01 ОН», вартістю 105 гривень,
- зарядка для мобільного телефону, вартістю 30 гривень,
- одна пара кросівок чоловічих, вартістю 120 гривень,
- металеві сковорідки, в кількості 2 штук, вартістю однієї 130 гривень, на загальну суму 260 гривень,
- письмовий столик, скляний, вартістю 700 гривень,
-тюнер, вартістю 400 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 таємно викрали майно ОСОБА_4 на загальну суму 2 565 гривень.
Допитаний як підозрюваний ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав себе винним повністю.
В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
У судовому засіданні прокурор Лисенко О.В. та слідчий Іванько О.І. клопотання підтримали та просять суд його задовольнити, вказуючи що існують ризики, передбачені п.1, ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_2 : може переховуватись від органів досудового слідства або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення .
Підозрюваний ОСОБА_2, його захисник ОСОБА_1 заперечували проти застосування у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного ОСОБА_2 його захисника ОСОБА_1, суд дійшов до висновку, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому суд вважає клопотання слідчого МВ ГУМВС України в Одеській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, вважаю що прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.1, п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, а також, оцінюючи сукупність обставин, характерезующих підозрюваного ОСОБА_2, що він раніше судимий, працює за наймом, інвалід 2 групи, має на утриманні неповнолітню дитину 1 групи, має постійне місця проживання, характеризується позитивно, відшкодував збитки.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Окрім того, суд враховує особу підозрюваного ОСОБА_2, що він раніше судимий, працює за наймом, інвалід 2 групи, має на утриманні неповнолітню дитину 1 групи, має постійне місця проживання, характеризується позитивно, відшкодував шкоду, а також те, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, і самостійною підставою для тримання особи під вартою, чинним законодавством України, не визначається, а повинна враховуватися з іншими обставинами, які вказані в ст. ст. 177, 183 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для обрання іншого запобіжного заходу ОСОБА_2, ніж триманням під вартою, - домашній арешт, шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло в період часу із 21.00 години до 07.00 години ранку наступної доби, та вважає недоцільним застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, а також зі ступені тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.29 Конституції України , п.1,3 ст.5 Європейської конвенції, ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-197, 392-395 КПК України, суд, -
В задовольни клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою : с.Староказаче, вул.Котовського 110, Білгород-Дністровського району Одеської області .
Покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати підозрюваного : не залишати місце проживання, а саме: с.Староказаче, вул.Котовського 110, Білгород-Дністровського району Одеської області, в період часу із 21.00 години до 07.00 години ранку наступної доби, за винятком випадків прибуття до слідчого, суду та прокурора за викликом, прибувати до слідчого Білгород-Дністровського ГО ГУМВД України в Одеській області по вул. Тимирязева 21, м. Білгород - Дністровського ОСОБА_5 із встановленою ним періодичністю, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, здати на зберігання слідчому Іванько О.І. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, а також іншого органу державної влади, що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на ОСОБА_2 з метою запобігти спроби останнього ухилитися від слідства і суду, та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 положення ч.5 ст. 181 КПК України, а саме : працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Ухвала, в частині обрання обвинувачуваному запобіжного заходу, підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Згідно ст. 194 п.6 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 не може перевищувати двох місяців та діє до 17 серпня 2013 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти та застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2 - до Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя :ОСОБА_6