Справа № 495/3885/13-к
19.06.2013 рока м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі : головуючої одноособово судді Акулової М.І., при секретарі Ткаченко О.М., за участю старшого прокурора Граматика О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження за обвинуваченням :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки
с. Широке, Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянки
України, українки, з середньою-спеціальною освітою, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою : АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України значиться такою, що не має судимості.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
14.04.2003 рішенням Білгород-Дністровського районного суду Одеської області ОСОБА_1 була позбавлена батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. 12.08.2003 розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації ОСОБА_2 був влаштований до КЗ «Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат - військово - морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою» на повне державне забезпечення.
29.09.2009 року рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 стягнуто аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця починаючи з 15.06.2009 та до повноліття ОСОБА_2, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Однак, ОСОБА_1 після набрання рішення чинності, з 01.01.2011 року стала злісно ухилятися від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), реальних заходів по працевлаштуванню та виплаті аліментів не робила, на облік в Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості не стала, на виклики до відділу Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області не з'являлася.
Таким чином, загальна сума заборгованості станом на 31.10.2012, згідно розрахунку, виданого відділом Державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайнного управління юстиції Одеської області складає 9217,95 гривень.
Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні винною визнала себе у повному обсязі та повністю підтвердила обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, пояснила суду, що в 2003 році була позбавлена батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_2, який був влаштований до КЗ «Ізмаїльська спеціалізована школа-інтернат - військово - морський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою». 29.09.2009 року судом було винесено рішення про стягнення аліментів на користь сина ОСОБА_2. З 01.01.2011 року по теперішній час не сплачує аліменти на сина, тому що не працює. У скоєному щиро розкаялась, просила суворо не карати, запевнила, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Просила розглянути справу відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, яких ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст. 349 КПК і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченої ОСОБА_1 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують її особистість.
Обвинувачена ОСОБА_1 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом ОСОБА_1 дослідженням доказів, які характеризують її особистість. Їй було роз'яснено, що в даному випадку вона позбавляється права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винною обвинувачену ОСОБА_1 у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні за ч.1 ст. 164 КК України - як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченої суд враховує : суспільну небезпеку і характер вчиненого нею кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, посередню характеристику, що кримінальне правопорушення, відноситься до категорії невеликої тяжкості, її щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, те, що обвинувачена ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України, має погашену судимість, суд вважає за доцільне відбування покарання у вигляді громадських робіт.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, і на підставі санкції даної статті призначити покарання у вигляді 100 ( ста ) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_1 судом не обирався.
Матеріали кримінального провадження № 12012170240000065 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням з обвинувальним актом № 495/3885/13-к.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Вирок суду відповідно до вимог ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Суддя :