Провадження № 2/641/497/2013 Справа № 2020/12949/2012
13 червня 2013 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Ященко С.О.,
при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу
за позовом Харківської міської ради
до ТОВ "ТПК "Європа", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
треті особи: Нотаріус ХМНО ОСОБА_5, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_6, КП "Харківське міське БТІ", відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, Зав'ялова Тетяна Юріївна
про відновлення порушеного права та визнання правочинів недійсними,
та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Харківської міської ради, ТОВ "ТПК "Європа",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Нотаріус ХМНО ОСОБА_5, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_6, КП "Харківське міське БТІ"
про визнання добросовісним набувачем та визнання договору дійсним,
Харківська міська рада звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить:
1.Визнати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.08.2010 року між ТОВ «ТПК «Європа» і ОСОБА_1, посвідчений нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №2452, - недійсним.
2. Визнати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.12.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №3935, - недійсним.
3. Визнати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.09.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №4099, - недійсним.
4. Визнати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.10.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за №4615, - недійсним.
5. Зобов'язати КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати за ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № l-:-7 загальною площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
6. Зобов'язати ОСОБА_4 звільнити та повернути нежитлові приміщення 1-го поверху №НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1 Харківській міській раді.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2010 року по справі №53/77-10 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «Європа» визнано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення господарського суду Харківської області КП «Харківське МіськБТІ» 18.08.2010 року проведено реєстрацію права власності на вказані нежитлові приміщення за ТОВ «ТПК «Європа».
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2010 року по справі №53/77-10 про визнання за ТОВ «ТПК «Європа» права власності на нежитлові приміщення №НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Згідно з інформацією управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 19.11.2012 року №13848 житловий чотирьохповерховий будинок по АДРЕСА_1 є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 3 скликання від 27.09.2001 року «Про комунальну власність м. Харкова». Будинок в цілому загальною площею 6680,3 кв.м відображається на балансі КП «Жилкомсервіс». Договори оренди на приміщення 1-го поверху №НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м по АДРЕСА_1 управлінням не укладалися та не узгоджувалися. Приватизація цих приміщень не відбувалася.
31.08.2010року між ТОВ «ТПК «Європа» в особі директора Зав'ялової Тетяни Юріївни та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №НОМЕР_1 площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
31.08.2011року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №НОМЕР_1 площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
05.09.2011року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №НОМЕР_1 площею 88,3кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
19.10.2011року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №НОМЕР_1 площею 88,3кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
Внаслідок незаконного набуття ТОВ "ТПК "Європа" у власність спірних нежитлових приміщень, які в подальшому неодноразово були відчужені за відповідними нотаріально посвідченими договорами купівлі-пролажу, територіальна громада м. Харкова поза своєю волею втратила вказане майно, яке належить до комунальної власності.
Посилаючись на те, що вказані договори купівлі-продажу є недійсними з огляду на відсутність у ТОВ "ТПК "Європа" права власності на нежитлові приміщення, що встановлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року, на підставі ст. 388 ЦК України позивач зазначає, що має право на витребування спірного майна з чужого незаконного володіння.
У судовому засіданні представник позивача Мирось С.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач - ТОВ "ТПК "Європа" у судове засідання представника не направив, заперечень на позов не надав.
Відповідач ОСОБА_1 надав заперечення на позовну заяву, в яких просить в задоволенні позову відмовити. Доводи своїх заперечень обґрунтовує тим, що він є добросовісним набувачем спірних нежитлових приміщень, договір купівлі-продажу посвідчувався нотаріально, при його укладенні нотаріусом було перевірено правовстановлювальні документи, він не знав та не міг знати про те, що приміщення не належать ТОВ "ТПК "Європа".
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_10 вимоги заперечень підтримала, просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав.
Відповідач ОСОБА_4 надала заперечення на позовну заяву, в яких просить в задоволенні позову відмовити. Доводи своїх заперечень обґрунтовує тим, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.10.2011 року не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Харківською міською радою не надано доказів, які б свідчили про винність та неправомірність дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при укладанні спірних договорів купівлі-продажу.
У судове засідання 14.06.2013 року представники ОСОБА_4 не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Третя особа - нотаріус ХМНО ОСОБА_5 надала клопотання про розгляд справи за її відсутності. У поясненнях зазначила, що при укладенні договорів купівлі-продажу нотаріусом були перевірені правовстановлювальні документи, реєстрація права власності за відчужувачами підтверджувалась відповідними витягами, наданими КП "Харківське міське БТІ".
Третя особа - приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності. У клопотанні також зазначила, що проти задоволення позовних вимог заперечує.
Третя особа - КП "Харківське міське БТІ" у клопотанні зазначив, що з 01.01.2013 року не має доступу до Державного реєстру прав власності, на даний час не здійснює дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, просить розглядати справу за відсутності його представника.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.01.2013 року до участі у справі у якості третьої особи залучено відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Третьою особою надано пояснення по справі, в яких відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зазначив, що проти задоволення позовних вимог Харківської міської ради не заперечує.
У судовому засіданні представник реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Фатій Н.І. вимоги пояснень підтримала.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.03.2013 року до участі у справі у якості третьої особи залучено Зав'ялову Тетяну Юріївну. Зазначена особа у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
21.03.2013 року ОСОБА_1 подано зустрічний позов до Харківської міської ради, ТОВ "ТПК "Європа", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Нотаріус ХМНО ОСОБА_5, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_6, КП "Харківське міське БТІ", в якому він просить визнати його добросовісним набувачем нежитлових приміщень першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 88,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та визнати договір купівлі-продажу зазначених нежитлових приміщень від 31.08.2010 року дійсним.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що він є добросовісним набувачем спірних нежитлових приміщень, договір купівлі-продажу посвідчувався нотаріально, при його укладенні нотаріусом було перевірено правовстановлювальні документи, він не знав та не міг знати про те, що приміщення не належать ТОВ "ТПК "Європа".
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 вимоги зустрічної позовної заяви підтримала у повному обсязі, представник Харківської міської ради Мирось С.В. проти задоволення зустрічного позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Харківської міської ради з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2010 року у справі №53/77-10 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК «Європа» право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення господарського суду Харківської області КП «Харківське МіськБТІ» 18.08.2010 року проведено реєстрацію права власності на вказані нежитлові приміщення за ТОВ «ТПК «Європа».
31.08.2010року між ТОВ «ТПК «Європа» в особі директора Зав'ялової Тетяни Юріївни та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №НОМЕР_1 площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2010 року у справі №53/77-10 про визнання за ТОВ «ТПК «Європа» права власності на нежитлові приміщення №НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
31.08.2011року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №НОМЕР_1 площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
05.09.2011року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №НОМЕР_1 площею 88,3кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
19.10.2011року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №НОМЕР_1 площею 88,3кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1.
У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Згідно ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з інформацією управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 19.11.2012 року №13848 житловий чотирьохповерховий будинок по АДРЕСА_1 є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 3 скликання від 27.09.2001 року «Про комунальну власність м. Харкова». Будинок в цілому загальною площею 6680,3 кв.м відображається на балансі КП «Жилкомсервіс». Договори оренди на приміщення 1-го поверху №НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м по АДРЕСА_1 управлінням не укладалися та не узгоджувалися. Приватизація цих приміщень не відбувалася.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року встановлено, що ТОВ "ТПК "Європа" не набувало право власності або право користування спірними приміщеннями відповідно до приписів ст.ст. 328, 376 ЦК України.
У відповідності до приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, ТОВ "ТПК "Європа" не набуло у встановленому законом порядку повноважень власника, необхідних за змістом ст. 658 ЦК України для укладення з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.08.2010 року, посвідченого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №2452.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що при укладенні купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.08.2010 року порушено правила статті 215 ЦК України щодо дотримання стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК України, що свідчить про його недійсність з цих підстав.
При цьому, у відповідності до роз'яснень, що містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
З огляду на викладене, позовні вимоги Харківської міської ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29.12.2010 року, 05.09.2011 року, 19.10.2011 року, не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Частиною 1 ст. 388 ЦК України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-136цс12, приписи ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачають необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не в особи, яка в подальшому перепродала це майно.
З матеріалів справи судом встановлено, що нежитлові приміщення №НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1, вибули з володіння Харківської міської ради за рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2010 року, тобто поза її волею, а тому з наведених вище підстав ці нежитлові приміщення підлягають витребуванню від добросовісного набувача ОСОБА_4 шляхом зобов'язання її звільнити та повернути Харківській міській раді нежитлові приміщення 1 поверху № НОМЕР_1 загальною площею 88,3кв.м. в літ. "А-4" по АДРЕСА_1.
При цьому позовні вимоги Харківської міської ради про зобов'язання КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» скасувати за ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № НОМЕР_1 загальною площею 88,3 кв.м в літ. «А-4» по АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" з 01.01.2013 року повноваження по проведенню державної реєстрації прав власності на нерухоме майно здійснює відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
Крім того, пред'явивши позовні вимоги до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», Харківська міська рада не залучила зазначену особу до участі у справі у якості відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Харківської міської ради підлягають частковому задоволенню.
Відносно зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Приписами ч. 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у ст. 16 ЦК України.
Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вимога про визнання ОСОБА_1 добросовісним набувачем не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом, а тому задоволенню не підлягає.
Зазначені положення, зокрема, містяться у п. 4 роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 28.01.2013 року за № 24-150/0/4-13.
Крім того, згідно роз'яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити частково.
Визнати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.08.2010 року, укладений між ТОВ "ТПК "Європа" та ОСОБА_1, недійсним.
Зобов'язати ОСОБА_4 звільнити та повернути Харківській міській раді нежитлові приміщення 1 поверху № НОМЕР_1 загальною площею 88,3кв.м. в літ. "А-4" по АДРЕСА_1.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ТОВ "ТПК "Європа" на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 107,30грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С. О. Ященко