Справа№ 640/7583/13-к
н/п 1-кп/640/180/13
19.06.2013 Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючого - судді - Губської Я.В.,
за участю секретаря - Снісаренко І.О.,
прокурора - Чайченко А.Є.,
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
обвинуваченої - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Одеса, гр-ки України, незаміжньої, дітей немає, раніш судимій: 07.12.2010 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 5 міс, звільнена 13.12.2012 року у зв'язку з відбуванням терміну покарання, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у кримінальному правопорушенні за таких підстав:
08.04.2013 близько 17-30 год, ОСОБА_3, перебуваючи біля торгового місця НОМЕР_1 на ТЦ «Барабашово» в м. Харкові, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих спонукань, повторно, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельного прилавку таємно викрала жіночі гамаші в кількості 21 штуки, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 83 від 18.04.2013 - 50 грн. за одну штуку, на загальну суму 1050 гривень, що належать потерпілій ОСОБА_1, які сховала в господарчу сумку і зникла з місця скоєння злочину, обернувши викрадений товар на свою користь, спричинивши потерпілій майнову шкоду на суму 1050 гривень.
Крім того, 08.04.2013 близько 17-40 год., ОСОБА_3, перебуваючи біля торгового місця НОМЕР_2 на ТЦ «Барабашово» в м. Харкові, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих спонукань, повторно, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельного прилавку, таємно викрала чоловічі футболки ТМ «Адідас» в кількості 6 штук, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 83 від 18.04.2013 - 60 грн. за одну штуку, на загальну суму 360 гривень, що належить потерпілій ОСОБА_2, які сховала в господарчу сумку і зникла з місця скоєння злочину, обернувши викрадений товар на свою користь, спричинивши потерпілій майнову шкоду на суму 360 гривень.
Таким чином, своїми протиправними діями, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку) скоєну повторно.
29.04.2013 року під час досудового провадження між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_3 були досягнуті угоди про примирення.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винуватою себе у вчиненні вказаних злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку) скоєну повторно визнала повністю та зазначила, що вона розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угод про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до неї буде застосоване в результаті затвердження угод про примирення та наполягає на затвердженні угод про примирення.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 та потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_1 під час досудового провадження досягли угод про примирення, підписали їх, причому ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між нею і потерпілими були досягнуті домовленості про призначення ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки.
Під час досудового розслідування потерпілими цивільний позов не заявлений в зв'язку з відсутністю претензій до обвинуваченої.
Суд розглянув справу відповідно до положень ст. 473, ч.5 ст.474 КПК України.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Судом достовірно встановлено, що:
1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке передбачає можливість укладення угоди;
2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;
3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.
За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, думку прокурора, вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості та дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод про примирення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 29 квітня 2013 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12013220490002111.
Затвердити угоду про примирення, укладену 29 квітня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12013220490002111.
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї в силу ст.76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації, повідомляти кримінально-виконавчу інспекції про зміну місця проживання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази по справі, передані потерпілім на зберігання - залишити у їх користуванні.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя