Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.
Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.
іменем України
"11" червня 2013 р. Справа № 817/833/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бондарчука І.Ф.
суддів: Моніча Б.С.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" квітня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості ,
У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами щомісячних звірок взаємних розрахунків, проведених між Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області, відповідач безпідставно відмовився взяти до відшкодування кошти, витрачені позивачем на виплату щомісячної державної адресної допомоги за період з листопада 2012 року по грудень (включно) 2012 року на суму 17 917,54 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог Управлінню Пенсійного фонду України у Зарічненському районі відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши справу в межах, передбачених ст.195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в повному обсязі виконано свій обов'язок щодо узгодження загальної суми витрат, що підлягають відшкодуванню та включення її в акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами складено акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Так, відповідно до акта щомісячної звірки за листопад 2012 р. загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, за даними УПФУ України в Зарічненському районі становить 10 637,83 грн., за даними Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зарічненському районі - 1010,36 грн.
За даними таблиці розбіжностей до акта щомісячної звірки за листопад 2012 р. відповідачем не прийнято до заліку 9627,47 грн. Судом встановлено, що відповідачем не враховані суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги по постанові КМ України №265 в сумі 9627,47 грн.
Відповідно до акта щомісячної звірки за грудень 2012 р. загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, за даними УПФ України в Зарічненському районі становить 9471,75 грн., за даними Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зарічненському районі - 1181,68 грн.
За даними таблиці розбіжностей до акта щомісячної звірки за грудень 2012 р. відповідачем не прийнято до заліку 8290,07 грн. Судом встановлено, що відповідачем не враховані суми витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги по постанові КМ України №265 в сумі 8290,07 грн.
Згідно п. 2 Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
З набранням чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", обов'язок відшкодування шкоди заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265, не включається.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, державна адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат. Згідно п. 2 вказаного Порядку, останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Отже, зазначеним Порядком встановлений обов'язок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювати дії по підписанню акту щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Враховуючи викладене, у відповідача відсутня можливість відшкодування коштів, так як питання врегульовується лише на централізованому рівні шляхом перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідних коштів Пенсійному фонду України згідно узгоджених актів звірок.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти до заліку витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги та стягнення з відповідача невідшкодовані витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги на загальну суму 17 917,54 грн. за листопад - грудень (включно) 2012 р., не ґрунтуються на нормах матеріального закону, а відтак до задоволення не підлягають.
За таких обставин, доводи , наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" квітня 2013 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук
судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області вул. Л.Українки, 3,смт. Зарічне,Рівненська область,34000
3- відповідачу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у Зарічненському районі Рівненської області вул.Л.Українки,14,смт.Зарічне,Рівненська область,34000