Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
20 червня 2013 р. Справа №820/3688/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.,
за участю:
представника позивача - Клячко М.Ю.,
представника відповідача - Лисенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000672211 від 21.12.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" з податку на прибуток у розмірі 250584,00грн.
В обґрунтовування позову зазначив, що оскільки не існує жодних первинних документів в підтвердження виникнення кредиторської заборгованості у 2010 р. в сумі 1002453,12 грн., позивач виконуючи вимоги пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України виправив показники своєї звітності, виключивши цю суму зі своєї звітності, як не підтверджену первинними документами. Оскільки не має жодних первинних документів в підтвердження наявності кредиторської заборгованості у 2010 р. в сумі 1002453,12 грн., то і самостійне виправлення платником податків показників своєї звітності та приведення її у відповідність до вимог податкового законодавства не може бути підставою для включення даної суми до складу доходів в якості безповоротної фінансової допомоги.
Посилаючись на наведені обставини, позивач вказує на те, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення №0000672211 від 21.12.2012 р. яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 250584,00 грн., з яких 250583,00 грн. основний платіж, 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції
У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на вимоги положень Податкового Кодексу України та зазначив, що акт перевірки складено з порушенням вимог діючого законодавства України, а податкове повідомлення-рішення податкового органу прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Статтями 75, 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до приписів п. 77.4. ст.77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на підставі направлень від 10.10.2012 року № 1153, № 1154, № 1156, № 1157, №1170 та наказу "Про продовження терміну проведення планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" від 24.10.2012р. № 1203, виданих начальником Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС Борисенко В.В., згідно до п.п. 29.1.4 п. 20.1 ст. 29, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 01.12.2010 р. № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями податкового органу проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Силові енергетичні машини - ЕМЗ» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.06.2012 р.
За результатами перевірки було складено відповідний акт № 2720/22-104/36224585 від 14.11.2012 р. (а.с. 9-39).
Згідно висновків акту перевірки відповідачем, зокрема, встановлені порушення ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ": п.44.6 ст.44, п.135.1, п. 135.4, п. 135.5, п.п. 135.5.7 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.№2755-УІ; п. 4.1 ст.4, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.9 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями. Перевіркою встановлено : заниження податку на прибуток всього у сумі 250614,0грн., у тому числі за І кв.2011року у сумі 250614,0грн., завищення податку на прибуток всього у сумі 31,0 грн., у т.ч. : за 4 квартал 2010 року у сумі 31,0 грн.; зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток всього у сумі 217696,0грн.,у т.ч.: за 2-4 кв,2011р.в сумі 174157 грн. та за І півріччя 2012року в сумі 43539,0грн. за рахунок:
-завищення задекларованих позивачем показників у рядку 01.1 Декларацій „доходів від продажу товарів (робіт, послуг) всього у сумі 219080,0 грн., у т.ч. за 4кв.2010р. у сумі 219080,0 грн., в зв'язку з відсутністю документів;
-завищення задекларованих підприємством позивача показників у рядку 01.2 Декларацій "приріст балансової вартості запасів" у сумі 7296 грн., у т.ч.: за 4кв. 2010 рік у сумі 7296,0 грн., в зв'язку з відсутністю документів;
-завищення задекларованих позивачем показників рядку 01.6 Декларацій "іншф доходи" у сумі 11466,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року у сумі 11466 грн. в зв'язку з відсутністю документів.
На підставі висновків акту перевірки Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з урахуванням порушень, що не оскаржувались, винесено податкове повідомлення - рішення №0000672211 від 21.12.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" з податку на прибуток у розмірі 250584,00грн., з яких 250583,00 грн. основний платіж, 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 99).
Позивач, не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням скористався правом адміністративного оскарження. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення №0000672211 від 21.12.2012 року залишено без змін, а скарги ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" - без задоволення (а.с. 87-98).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.
Під час судового розгляду встановлено, що підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення було те, що перевіркою за 1 кв.2011р. виявлено відсутність ряду первинних документів, журналів- ордерів.
Судовим розглядом з'ясовано, що за вищенаведений період були надані лише виписки банку;обігова відомість синтетичного обліку за 2009р.,2010р. І кв.2011р.; статистична звітність (Ф-1,Ф-2) за 2009р.,2010р.,1кв.2011р.; кредитні договори; договори про надання та отримання поворотної фінансової допомоги; договори страхування;договори по придбанню інвестиційний іменних сертифікатів та акти прийому-передачі; мирова угода від 27.09.2010р. по справі № Б-50/137-07 про банкрутство ДП «ХЕМЗ», статутні документи; первинні документи про надання основних засобів засновниками до статутного фонду, тощо.
В ході перевірки до підприємства надано лист від 24.10.2012р.№8381/10/22-110 з проханням надати документи, який отримано головним бухгалтером ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" Вороновою Оленою Віленівною 24.10.2012р.
Відповідно до п. 1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, зі змінами та доповненнями, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно до приписів п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, зі змінами та доповненнями, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначених статтею 50 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи неправомірність дій відповідача та винесеного податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на той факт, що ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" не мало можливості надати документи до перевірки, а отже, оскільки не має жодних первинних документів в підтвердження наявності кредиторської заборгованості у 2010 р. в сумі 1002453,12 грн., то і самостійне виправлення платником податків показників своєї звітності та приведення її у відповідність до вимог податкового законодавства не може бути підставою для включення даної суми до складу і доходів в якості безповоротної фінансової допомоги.
Також, позивачем зазначено, що відповідачем факт наявності у позивача кредиторської заборгованості в 1 кв. 2011 р. в сумі 1002453,12 грн. зроблений виключно на підставі обігової відомості синтетичного обліку та статистичної звітності (Ф-1) за 2010 рік станом на 31.12.2010 р. по К-ту рахунку 031 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» за вказаних період.
При цьому, як визначає позивач, відповідач не посилається на жодний первинний документ, який би фіксував факт здійснення позивачем господарських операцій, що призвели до утворення І кредиторської заборгованості в сумі 1002453,12 грн.
Проте, зазначені доводи позивача в позовній заяві в підтвердження своєї правової позиції не можуть прийматися судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (з урахуванням змін і доповнень, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно до п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Відповідно до п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Підпунктом 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачалось, що до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.
За прписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.44.3.ст.44 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених в пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї сі період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву
Представник позивача у судовому засіданні підтвердила відсутність первинних документів під час проведення перевірки, зазначивши, що підприємство первинні документи отримало від попереднього власника підприємства не в повному обсязі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Тобто, в порушення п.44.5 ст.44 «Податкового кодексу України» не повідомило відповідача - Західну МДПІ м. Харкова, про відсутність документів у п'ятиденний строк з дня втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.
Крім того, в порушення п.44.5 ст.44 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010р. №2755-УІ, підприємство надає до Західної МДП м.Харкова Харківської області листа (вхідний №15230/10 від 06.11.2012р.), в якому повідомило, що у вересні 2011р.на підприємстві відбулася зміна засновників та керівництва. Первинні документи в період з моменту створення по 01.09.2011р. передані не були.
Згідно з приписами п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, із змінами та доповненнями, первинний документ - документ, який містить відомості про бухгалтерську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією - є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до п. 2 статті 3 зазначеного вище Закону, фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку і можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійсненні для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, як це передбачено у п.6 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до п.1 та п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складених документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Термін зберігання первинних та оброблених документів, регістрів та звітності встановлено п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу, згідно з яким платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
З огляду на вищезазначені норми законодавства та обставини справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що заява позивача про втрату документів не дає права останньому претендувати на застосування п.44.5 ст. 44 Податкового Кодексу України, оскільки позивача було завчасно повідомлено про проведення перевірки, а час з моменту ознайомлення із наказом на проведення перевірки до перевірки спеціально надається суб'єкту господарювання для того, щоб ним було вжито належних заходів для підготовки усіх необхідних документів, здійснення усього спектру дій щодо відновлення втрачених документів, які можуть бути витребувані під час проведення перевірки.
Наданою можливістю та часом позивач не скористався, у відведений йому законодавством строк ( 90 календарних днів) необхідних дій не вчинив.
Посилаючись на несвоєчасне отримання первинних документів від попередніх керівників підприємства, позивачем до суду не надано жодних доказів вчинення ним дій по відновленню документації - заяв про втрату до правоохоронних органів подано не було, оголошень у засобах масової інформації про втрату ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" документів, які підтверджують здійснення ним підприємницької діяльності, опубліковано не було, що не заперечувалось і самим представником позивача в ході розгляду справи.
Доводи позивача про те, що у зв'язку з перереєстрацією ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" та зміною власника, фінансово - господарські документи від попереднього власника не були передані новому директору, також не приймаються до уваги, оскільки вказаний факт не звільняє позивача від відповідальності та обов'язку щодо належної організації бухгалтерського обліку та відновлення втрачених первинних документів за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 року.
Так, абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7 п. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосвуються не більше 1 гривні за кожне порушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).
Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаних вище правових актів індивідуальної дії.
З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено правомірність та обґрунтованість своїх рішень.
Згідно наведених вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000672211 від 21.12.2012 року.
З наявних у справі документів випливає, що у спірних правовідносинах відповідач забезпечив дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, оскільки діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача судом не встановлено, матеріалами справи не підтверджено, а відтак в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" належить відмовити.
На підставі викладеного та враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати, згідно положень статті 94 КАС України, позивачу не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі текст постанови виготовлено 25 червня 2013 року.
Суддя І.С. Нуруллаєв